Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №486/584/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/584/26

Провадження № 2/486/1043/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадж ення цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.08.2013 між АТ «ОТП банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2003311855, на виконання якого відповідачу було встановлено кредитний ліміт за його платіжною карткою. 15.03.2024 між АТ «ОТП банк» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №15/03/24, на підставі якого АТ «ОТП банк» відступило на користь позивача право вимоги за кредитним договором № 2003311855 від 24.08.2013. Відповідно до договору відступлення права вимоги позивач набув права вимоги до відповідача. Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 55618,46 грн., у тому числі 33687,70 грн заборгованість за тілом кредиту, 21930,76 грн заборгованість за відсотками. Позивач просить суд стягнути в судовому порядку з відповідача суму заборгованості в розмірі 55618,46 грн, а також судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.04.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до розгляду на 18.05.2026 року.

28.04.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем не підтверджено належними та допустимим доказами факт переходу від первісного до нового кредитора (позивача) права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2003311855 від 04.04.2013, між тим, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №2003311855 від 24.08.2013, проте докази його укладення в справ відсутні. Відповідно до виписки з рахунку приватного клієнта, відсутні відомості про зарахування кредитних коштів в межах договору від 04.04.2013 року, а також відсутні відомості про формування заборгованості по сплаті кредитних коштів. Окрім цього, відповідач вказує, що позивачем пропущено строк давності для звернення до суду з даним позовом щодо заявлених вимог, та на неналежні і недопустимі докази в підтвердження сплати позивачем коштів в розмірі 7000 грн. на оплату правових послуг адвоката. Просить відмовити в задоволенні позиву в повному обсязі.

15.05.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких посилається на те, що згідно з п. 1.1. кредитного договору сума кредиту становить 5970 грн. Відповідач отримав два види кредиту: кредит для придбання товару у розмірі 5970 грн. зі строком повернення до 04.08.2014 та відновлювальну кредитну лінію з установленим кредитним лімітом у розмірі 1000 грн. (з можливістю його збільшення). На підтвердження обставин придбання товару та перерахування коштів на рахунок продавця, позивачем було долучено рахунок від 04.04.213 на суму 5970 грн. Щодо заборгованості за тілом кредиту, позивач зазначає, що відсутність у виписці одноразового нарахування суми 5970 грн. обумовлена «змішаним» характером договору. Після здійснення першої цільової транзакції, подальший рух коштів здійснювався в межах відновлюваної кредитної лінії. Щодо заяви про застосування строку позовної давності посилається на те, що у кредитному договорі зафіксовано строк дії кредитної лінії – 3 роки, разом з тим, строк дії платіжної картки не є тотожним строку дії кредитного договору чи строку виконання зобов`язання, відповідно до Договору кредитна лінія підлягала автоматичній пролонгації. Оскільки відповідач не закрив рахунок та не погасив заборгованість, зобов`язання за кредитним договором залишаються невиконаними. Щодо витрат на правничу допомогу, зазначає, що позивачем було долучено до позовної заяви копії договору про надання правової допомоги, детального опису робіт, акту підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом і свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Тому представник позивача просив задовольнити у повному обсязі позові вимоги.

Ухвалою суду від 18.05.2026 розгляд справи відкладено на 29.06.2026 для надання можливості відповідачу ознайомитись з додатковими поясненнями, наданими представником позивача.

02.06.2026 від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача, в яких відповідач заперечував проти позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у додаткових письмових поясненнях просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, у своїх запереченнях на додаткові пояснення позивача просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З доданих до позовної заяви доказів вбачається, що 04.04.2013 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 в письмовій формі було укладено кредитний договір №2003311855, підписаний особистим підписом позичальника.

Відповідно до умов договору позичальнику надається кредит в сумі 5970,00 грн. у безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок. Строк дії договору 16 міс., тобто до 04.08.2014. Кредит виданий на придбання товарів та послуг.

Згідно з розділом 2 договору про надання споживчого кредиту визначено, що банк та позичальник підтверджують факт укладання між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі Правил користування кредитною карткою MasterCard Standart, що розміщені на Інтернет сайті Банку та на умовах викладених в цьому розділі.

За умовами п. 2.4 договору розмір кредитного ліміту 1000 грн., з правом зміни.

Строк дії кредитної лінії – 3 роки з моменту підписання банком та позичальником цього договору (п. 2.5).

За користування кредитом банк нараховує проценти – 2,49% на місяць по операціях розрахунків карткою за товари чи послуги в мережі Інтернет та 3,49% на місяць по операціях зі зняття готівки в банкоматах (п. 2.6).

Договір про надання споживчого кредиту №2003311855 від 04.04.2013 року підписаний власноручно позичальником на кожній сторінці Договору.

Крім того, до договору позивачем також надані договір добровільного страхування держателя кредитної картки 06/08/2003311855 від 04.04.2013 року, Графік платежів від 04.04.2013, інформаційний листок умов кредитування від 04.04.2013, згода-дозвіл на обробку персональних даних від 04.04.2013 та опитувальний лист фізичної особи разом з анкетою позичальника від 04.04.2013, які підписані власноручно ОСОБА_1 .

Згідно видаткової накладної від 04.04.2013, виданої ПП ОСОБА_2 , вартість товарів становить 5970 грн.

Відповідно до специфікації до кредитного договору, кредитором АТ «ОТП Банк» підтверджено надання позитивного рішення щодо можливості надати позичальнику – ОСОБА_1 кредитних коштів на придбання товарів за видатковою накладною ПП ОСОБА_2 від 04.04.2013.

Позивачем також до позовної заяви додано виписку з рахунка приватного клієнта №2003311855 розрахований з 24.08.2013 по 15.03.2024.

15.03.2024 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги №15/03/24 за кредитним договором №2003311855 від 24.08.2013 на користь ТОВ «Діджи Фінанс».

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 сума заборгованості за кредитним договором №2003311855 від 24.08.2013 складає 55618,46 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 33687,70 грн.; заборгованості за відсотками 21930,76 грн.

Факт набуття прав вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» щодо відповідача підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024, однак за договором №2003311855 від 24.08.2013.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом посилається на наявність у відповідача заборгованості за договором №2003311855 від 24.08.2013 у розмірі 55618,46 грн., з яких: тіло кредиту 33687,7 грн., відсотки 21930,76 грн.

Разом з тим позивачем до позову надано докази на підтвердження факту укладення між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 04.04.2013 договору про надання споживчого кредиту №2003311855, за яким позичальник отримав кредит на суму 5970 грн, а також - кредитну картку з кредитним лімітом в розмірі 1000 грн.

Однак на підтвердження своїх позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилася за договором №2003311855 від 24.08.2013 належних доказів не надано, договір від 24.08.2013 позивачем не надано.

Крім того не надано також доказів того, що заявлена в позові заборгованість у розмірі 55618,46 грн., з яких тіло кредиту 33687,7 грн., відсотки 21930,76 грн., є заборгованістю за договором від 04.04.2013 №2003311855, що спростовується змістом наданого договору, в якому вказані значно менші суми тіла кредиту та кредитного ліміту.

До позовної заяви також не додано розрахунок заявленої до стягнення заборгованості, її складових, а також відомості про можливе збільшення кредитного ліміту.

Крім того, позивач не надав суду належних достатніх та допустимих доказів того, що він придбав у АТ «ОТП Банк» право вимоги саме за вказаним договором №2003311855 від 04.04.2013, натомість долучений до позовної заяви додаток до договору факторингу стосується іншого договору №2003311855 від 24.08.2013.

За таких обставин позивачем у супереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів того, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 24.08.2013 був укладений кредитний договір №2003311855, право вимоги за яким набув позивач, а також не надано доказів того, що позивач придбав право вимоги за іншим договором №2003311855 від 04.04.2013, а також наявність за цим договором заборгованості у розмірі 55618,46 грн., з яких тіло кредиту 33687,7 грн., відсотки 21930,76 грн.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача судових витрат не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя О.О. Волощук