Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №487/4851/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4851/26

Провадження № 2/487/3284/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товарна біржа «Нерухомість-Південь» про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також – позивач) до ОСОБА_2 (далі також - відповідач), третя особа: Товарна біржа «Нерухомість-Південь», в якій позивач просить: визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №2068 від 15.05.1998 – квартири АДРЕСА_1 та визнати право власності за ОСОБА_3 на вказану квартиру.

Позовна заява мотивована тим, що 15 травня 1998 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 . Договір зареєстрований в КП ММБТІ, проте не посвідчений нотаріально. Маючи намір відчужити вказану квартиру позивач звернулась до приватного нотаріуса, однак вона відмовилась вчиняти нотаріальні дії через відсутність нотаріального посвідчення договору та пошкодження оригіналу договору (розірваний оригінал). Відновити оригінал неможливо, оскільки біржа не здійснює діяльність. У зв`язку з цим позивач вимушена звернутись до суду.

29 червня 2026 року відкрито провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача – адвокат Долгова Л. В. подала заяву про розгляд справи без її участі. Також зазначила, що позов підтримує і просить задовольнити.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, правом на подання відзиву на позов та пояснень не скористались.

Враховуючи повторну неявку відповідачів, заяву представника позивача, представника відповідача, у відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до договору № 2068 купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 15 травня 1998 року на товарній біржі «НЕРУХОМІСТЬ-ПІВДЕНЬ» та зареєстрованого за № 2068, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_4 купила квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

19.05.1998 р. вказаний договір зареєстровано в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за р. № 16148.

Згідно з розпорядженням Миколаївського міського голови від 19.02.2016 №28р, назву АДРЕСА_3 .

14 вересня 2001 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (копія свідоцтва про одруження від 14 вересня 2001 р.).

Щодо визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

Договір № 2068 купівлі-продажу нерухомого майна укладено 15 травня 1998 року.

На момент укладення договору купівлі-продажу правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР, який втратив чинність з 01.01.2004 р. на підставі ЦК України N 435-IV (435-15) від 16.01.2003, який набрав чинності 01.01.2004 р.

Відповідно до положень п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно зі ст. 153 ЦК УРСР, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, що до яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Разом з цим, зі змісту договору № 2068 купівлі-продажу нерухомого майна від 15 травня 1998 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на товарній біржі «НЕРУХОМІСТЬ-ПІВДЕНЬ» за № 2068 та подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Також вказаний договір зареєстрований в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується відповіддю КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 12.05.2026 № 2-3921, реєстраційним посвідченням.

Закон України «Про товарну біржу» в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу, дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

Разом з цим, у відповідності з ч.2 ст. 47 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.), якщо одна зі сторін цілком або частково виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

З матеріалів справи встановлено, що вищевказаний договір купівлі-продажу був укладений на біржі відповідно до ЗУ "Про товарну біржу", зареєстрований в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», виконаний сторонами, але на теперішній час укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна неможливо.

При вказаних вище обставинах суд вважає, що позовні вимоги правомірні та їх потрібно задовольнити.

Щодо визнання права власності.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Правова позиція щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає використанню національними судами України як джерело права.

Згідно з положень статті 1-ої Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема, шляхом визнання права власності.

З матеріалів справи встановлено, що договір № 2068 купівлі-продажу нерухомого майна пошкоджений, позивач не має можливості отримати дублікат вказаного договору.

Оцінивши в сукупності наявні у справі докази та враховуючи, що існують перешкоди в оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, при обставинах, коли у позивача відсутні інші способи захисту цивільних прав та інтересів, чим може бути визнання права, відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, позовні вимоги не суперечать закону та не порушують права, свободи та інтереси інших осіб.

Аналіз наведених доказів дозволяє суду зробити висновок, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 259, 263-265, 280-285, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товарна біржа «Нерухомість-Південь» про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності – задовольнити.

Визнати дійсним договір № 2068 купівлі-продажу нерухомого майна від 15 травня 1998 року, укладений на товарній біржі «НЕРУХОМІСТЬ-ПІВДЕНЬ» та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 19.05.1998 р. за реєстровим № 16148, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_4 купила квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Товарна біржа «НЕРУХОМІСТЬ-ПІВДЕНЬ», ЄДРПОУ: 23623092, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Генерала Олекси Алмазова, 12-Б, кв. 44.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя З. М. Сухаревич