Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №944/3457/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №944/3457/26

Суддя: Матвіїв І. М.

Справа № 944/3457/26

Провадження №3/944/1688/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

06 червня 2026 року близько 18 год 30 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного та економічного характеру зі своєю невісткою ОСОБА_2 , що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, шарпала за одяг, та позбавила майна, на яке потерпіла має передбачене законом право, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Окрім цього, 06 червня 2026 року близько 18 год 30 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно своїх малолітніх онуків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а саме безпідставно утримувала та відмовлялася повернути свідоцтва про народження дітей, чим могла завдати шкоди психічному здоров`ю малолітніх потерпілих, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень не визнала, пояснила що 06 червня 2026 року приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 , прийшла до їх будинку разом зі своїм батьком та сестрою. Метою їхнього приходу було забрати речі дітей. Під час перебування у будинку ОСОБА_2 почала заходити до приміщень, перебирати речі у шафах та зривати фотографії внуків зі стін. Саме внаслідок цієї ситуації між мною та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка, під час цієї суперечки була емоційно схвильована та озвучувала образливі слова і нецензурна лайка. Однак категорично заперечує, що я погрожувала фізичною розправою, шарпала її за одяг, застосовувала до неї фізичне насильство або завдавала їй тілесних ушкоджень. Вважає, що самого твердження про застосування фізичного насильства недостатньо для встановлення факту його вчинення. Конфлікт також стосувався речей та документів дітей, однак повідомила, що точного місця знаходження свідоцтв про народження вона не знала, відтак не могла їх утримувати чи не повертати. Вважає, що шкоди психічному здоров`ю малолітніх та ОСОБА_2 нею завдано не було.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 обставини викладені у протоколі підтримала у повному обсязі. Зазначила, що ОСОБА_1 вчинила дії, які за своїм характером містять ознаки домашнього насильства економічного та психологічного характеру відносно неї та її дітей.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених:

- ч.1 ст.173-2 КУпАП домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 ;

- ч.2 ст.173-2 КУпАП домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру (погрози, образи), позбавлення іншого майна, на які потерпілий має передбачене законом право внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю малолітніх потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №992772 від 10.06.2026, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, письмовими поясненнями ОСОБА_5 , поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданими під час розгляду справи, а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №992770 від 10.06.2026, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_5 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданими під час розгляду справи, а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При визначенні ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, особу винного, який на теперішній час мобілізований, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу. Щодо застосування заходів, передбачених ст.39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, оскільки вказана норма передбачає, що уразі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України « Про запобігання та протидію домашньому насильству». Враховуючи обставини справи, характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього лише адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, а положення ст.39-1 КУпАП про проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - не застосовувати.

Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно ст.8 ЗУ «Про судовий збір», суд може звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони.

Крім того, оскільки, ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , відтак останній, на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір», звільняється від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.23-24, 268, 283-284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення:

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн (триста сорок гривень 00 коп.);

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 грн (п`ятсот десять гривень 00 коп.).

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень 00 коп.).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя І.М. Матвіїв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua