Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №944/5415/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5415/26

Провадження №3/944/2471/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., в режимі відеоконференції, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 КпАП України,

в с т а н о в и в:

07.07.2026 о 11:10 год. ОСОБА_1 на автодорозі Т-14-14 Північний обхід м.Львова, керував автомобілем марки "PEUGEOT PARTNER", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічими несправностями та рухаючись з увімкненою світловою аварійною сигналізацією, при зміні напрямку руху, а саме при повороті ліворуч, не переконався, що це буде безпечно, не надав перевагу в русі автомобілю марки "DS 3 CROSSBAСK", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював обгін вказаного транспортного засобу, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.10.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В судовому засіданні, яке відбулось 11.08.2026, захисник Гораль А.Р. просив направити справу на доопрацювання до Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, оскільки до матеріалів справи не долучено фотознімків з місця вчинення правопорушення. При цьому, збирання доказів вчинення правопорушення покладається саме на особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні, яке відбулось 11.08.2026, представник потерпілої Кульчицький О.С. щодо задоволення клопотання заперечив та пояснив, що чиним КУпАП не передбачено можливості повернення справи про адміністративне правопорушення для належного оформлення. Крім цього, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення судом.

Дослідивши матеріали справи та заявлене клопотання захисника Гораля А.Р., суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в абз. 5 п. 24 Постанови № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», видно, що Пленум Верхового Суду України визнав правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Водночас, суд зауважує, у разі заявлення стороною провадження клопотання про направлення протоколу про адміністративне правопорушення до органу, який його склав, для належного оформлення, таке клопотання має бути достатньо обґрунтоване.

При підготовці справи до розгляду суд перевірив дотримання вимог ст.256 КУпАП при складанні протоколу і встановив, що протокол та додані до нього документи містять всю необхідну інформацію для розгляду справи по суті, а відтак відсутні підстави для повернення матеріалів справи до органу, який його склав, для належного оформлення.

Крім цього, в судовому засіданні, яке відбулось 11.08.2026 захисник Гораль А.Р. заявив клопотання про направлення справи до Яворівського РВП ГУНП у Львівській області для визначення підсудності, оскільки ДТП відбулось на дорозі Т-14-14 Північний обхід- м. Львів, що територіально відноситься до Шевченківського районного суду м.Львова. ОСОБА_1 відносно якого складено протокол за ст.124 КУпАП проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за цією адресою також зареєстрований автомобіль марки "Peugeot Partner".

В судовому засіданні, яке відбулось 11.08.2026 представник потерпілої Кульчицький О.С. щодо задоволення клопотання заперечив та пояснив, що постановою Яворівського районного суду Львівської області від 13.08.2026 матеріали даної справи вже скеровувались до Яворівського РВП ГУНП у Львівській області для вирішення питання територіальної підсудності, однак були повернуті до Яворівського районного суду для продовження розгляду. З урахуванням наведеного, просить у задоволенні клопотання відмовити.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, розглядаються за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1-129, частиною першою, другою, третьою і четвертою ст.130 і ст.139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання про те, чи належить до його компетенції розгляд даної справи.

У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що постановою Яворівського районного суду Львівської області від 13.08.2026 матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП повернуто до Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області для вирішення питання територіальної підсудності.

07.09.2026 з Яворівського РВП ГУНП у Львівській області повторно надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП для розгляду.

З рапорту поліцейського ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області від 04.09.2026 вбачається, що частина автодороги Т-14-14 Північний обхід м.Львова, на якій відбулось ДТП відноситься до територіальної юрисдикції Яворівського районного суду Львівської області.

До матеріалів справи також долучено картографію автодороги, на якій відбулось ДТП, яка територіально відноситься до Яворівського району Львівської області.

Таким чином встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась на території Яворівського району Львівської області, а тому клопотання захисника Гораля А.Р. про направлення справи за підсудністю до задоволення не підлягає.

05.10.2026 захисник Гораль А.Р. подав до суду клопотання про призначення автотехнічної експертизи, в якому зазначає, що серед матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення наявні лише протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП та письмові пояснення двох водіїв - учасників ДТП, які суперечать один одному. Разом з цим, матеріали справи не містять будь-яких інших доказів щодо обставин та механізму зіткнення зазначених транспортних засобів, таких як фото або відеофіксація моменту та місця їх зіткнення, пояснення свідків тощо. За таких обставин, з метою з`ясування механізму зіткнення вказаних транспортних засобів та інших обставин даної справи, які підлягають до з`ясування для правильного вирішення справи, вбачається необхідність проведення автотехнічної експертизи.

З урахуванням наведеного, просить призначити у справі судову автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: Визначити місце зіткнення вказаних транспортних засобів на дорожньому полотні; Який механізм контактування транспортних засобів: PEUGEOT PARTNER, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та DS 3 CROSSBAСK, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 ? Як мали діяти обидва водії в даній дорожній обстановці, відповідно до вимог ПДР України? Внаслідок дій якого із вказаних водіїв була створена аварійна ситуація та як наслідок зіткнення транспортних засобів?

06.10.2026 представник потерпілої ОСОБА_3 скерував до суду заперечення на клопотання про призначення експертизи. В обгрунтування клопотання зазначає, що в судовому засіданні, яке відбулось 05 жовтня 2026 року суд безпосередньо заслухав пояснення учасників щодо механізму та послідовності дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_1 надав власні пояснення, відповідно до яких перед початком повороту ліворуч він подивився у дзеркало заднього виду, транспортного засобу ОСОБА_2 не побачив, розпочав поворот, після чого ОСОБА_2 здійснила зіткнення із задньою частиною його автомобіля. Потерпіла, у свою чергу, пояснила, що до початку повороту ОСОБА_1 вже здійснювала безперервний обгін: спочатку вантажного автомобіля, а далі, не повертаючись у свою смугу, продовжила рух смугою зустрічного руху для обгону автомобіля ОСОБА_1 . Саме така послідовність подій викладена і в раніше поданих потерпілою письмових поясненнях: ОСОБА_2 вже рухалася зустрічною смугою, коли ОСОБА_1 почав поворот ліворуч та перетнув траєкторію її руху. Таким чином, обидві версії дорожньої пригоди вже доведені до відома суду, сторони надали пояснення щодо всіх істотних обставин, а питання їх достовірності та відповідності іншим доказам уже є предметом оцінки суду. У даній справі після безпосереднього заслуховування пояснень учасників предмет спору є очевидним: суду необхідно оцінити дві фактичні версії ДТП та встановити, яка з них підтверджується сукупністю доказів. Клопотання ОСОБА_1 не усуває будь-якої об`єктивної невизначеності, яка виникла лише після заслуховування учасників. Фактично пропонується додатково перевірити за допомогою експерта вже викладену ОСОБА_1 версію дорожньої пригоди.

ОСОБА_1 у судовому засіданні прямо пояснив, що перед початком повороту ліворуч він дивився у дзеркало заднього виду та нікого не побачив. Отже, сам ОСОБА_1 визнає, що до початку зміни напрямку руху оцінював дорожню обстановку позаду свого автомобіля. Спірним залишається не питання, чи повинен був він це робити, а питання про те, де фактично знаходився автомобіль ОСОБА_2 в момент початку його повороту. За версією потерпілої та відповідно до вже поданих суду матеріалів, автомобіль ОСОБА_2 до початку повороту ОСОБА_1 вже певний час рухався смугою зустрічного руху, здійснюючи безперервний обгін. Якщо суд визнає ці обставини доведеними, то твердження ОСОБА_1 про те, що він подивився у дзеркало, але автомобіля не побачив, не спростовує порушення п. 10.1 ПДР, оскільки обов`язок водія полягає не просто у формальному спостереженні у дзеркало, а у тому, щоб перед зміною напрямку руху переконатися у безпечності маневру.

Матеріали справи вже містять позицію потерпілої про те, що саме початок ОСОБА_1 повороту ліворуч створив конфлікт траєкторій двох транспортних засобів. Таким чином, для вирішення справи суду насамперед необхідно оцінити достовірність уже отриманих пояснень у сукупності з об`єктивними доказами, а не створювати новий доказ на підставі однієї зі спірних версій.

Призначення судової експертизи, яка очевидно не може бути проведена протягом одного дня, неминуче призведе до того, що висновок експерта буде отриманий уже після закінчення строку, протягом якого до ОСОБА_1 може бути застосоване адміністративне стягнення. Таким чином, процесуальний наслідок задоволення клопотання є очевидним наперед — фактичне унеможливлення притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв`язку зі спливом строку. Саме тому клопотання слід оцінювати не ізольовано, а з урахуванням моменту його заявлення, стадії розгляду справи, вже проведеного дослідження обставин та процесуального результату, до якого неминуче призведе призначення експертизи.

З урахуванням наведеного, просить відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення та проведення експертизи, врахувавши, що істотні фактичні обставини ДТП вже безпосередньо з`ясовані судом у ході заслуховування учасників та дослідження матеріалів справи, а призначення експертизи на даній стадії має ознаки затягування розгляду справи та об`єктивно призведе до спливу строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як зазначено у ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновком експерта.

Відповідно до статті 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (статті 1 Закону України «Про судову експертизу»).

При вирішенні питання щодо необхідності проведення судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи суд зауважує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку, в разі необхідності, може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Захисник Гораль А.Р. у своєму клопотанні не наводить конкретних даних, які б вказували на необхідність призначення експертизи та не надає додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи.

Поставлені захисником питання не стосуються підстав вчинення ДТП та порушення її учасником ПДР України. Такі не спрямовані на встановлення складу адміністративного правопорушення, а саме дій, наслідків та причинового зв`язку між діями та наслідками, вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відтак навіть позитивна відповідь на поставлені захисником в клопотанні питання не свідчитиме про відсутність вини у діях ОСОБА_1 .

На переконання судді, наведені у клопотанні доводи є необґрунтованими, при цьому не вказують на необхідність проведення експертизи та не свідчать про недостатність або взаємну суперечність наявних доказів у справі для встановлення фактичних даних події, яка ставиться у вину ОСОБА_1 .

З врахуванням того, що схема місця ДТП складена інспектором поліції 07.07.2026, ОСОБА_1 хоча й заперечує факт місця зіткнення т/з на смузі зустрічного руху, однак характер пошкоджень транспортних засобів та їхнє розташування, а також те, що до матеріалів справи долучено відеозапис з бодікамер поліцейського та фото організації дорожнього руху на даній ділянці руху, заслухано пояснення учасників ДТП та поліцейського, який складав протокол та схему ДТП, суд приходить до висновку, що потреба в призначенні судової експертизи відсутня, так як наявні в матеріалах справи докази дають можливість встановити відповідні обставини по справі.

Таким чином, у цій справі, з урахуванням зібраних доказів, суд вважає, що матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини події, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями сторін та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із чим призначення експертизи в цьому випадку, не виконуватиме мети визначеної законодавцем.

Крім того, суддя зазначає, що суд розглядає справу в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Дослідження питань щодо винуватості іншої особи, крім тієї, стосовно якої складено протокол, не є предметом цього судового розгляду та виходить за межі розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 .

Одночасно, суд зауважує, що призначення експертизи може призвести до затягування розгляду справи, відтак до затягування прийняття рішення у встановлений вимогами КУпАП строк.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Суд звертає увагу на те, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що відповідно може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому таке у кожному разі має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене, думку представника потерпілої, який заперечує необхідність призначення експертизи у справі та беручи до уваги, що матеріали провадження містять достатньо доказів для прийняття рішення у справі, а призначення експертизи без наявності достатніх для того підстав негативно відобразиться на дотриманні строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що заявлене клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 07.07.2026 керував транспортним засобом марки "PEUGEOT PARTNER", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Оскільки автомобіль мав технічні несправності, то він увімкнув аварійне освітлення автомобіля. Підїжджаючи до повороту, він наблизився до роздільної полоси, заздалегідь увімкнув лівий покажчик повороту, а потім знову подивився у дзеркало заднього виду та переконався, що жодного автомобіля на зустрічній смузі руху немає, знизив швидкість руху до 10-15 км/год. Коли мав намір розпочати маневр повороту, то відчув удар у задню ліву сторону бампера автомобіля. Від удару його автомобіль винесло на зустрічну смугу руху та з метою уникнення повторного удару він зупинив свій автомобіль вже після з`їзду зі зустрічної смуги руху в повороті, в який він планував повертати. Наголосив, що місце зіткнення на схемі, яке зазначене з його слів, є вірним, в решті зі схемою ДТП не погодився та не підписував таку.

В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначила, що дійсно 07.07.2026 керувала транспортним засобом марки "DS 3 CROSSBAСK", реєстраційний номер НОМЕР_2 . Під час обгону вантажного автомобіля побачила автомобіль марки "PEUGEOT PARTNER", який рухався на попутній смузі руху на увімкненій світловій аварійній сигналізації, тому вирішила завершити маневр обгону і другого автомобіля з допустимою швидкістю, не більше 90 км/год, у дозволеному місці. В цей час, коли вона перебувала на зустрічній смузі руху, автомобіль марки "PEUGEOT PARTNER" різко розпочав маневр повороту ліворуч, вона застосувала екстренне гальмування та скерувала автомобіль у смугу попутного руху, однак ДТП уникнути не вдалось. Зауважила, що зіткнення відбулось саме на смузі зустрічного руху, коли ОСОБА_1 здійснював маневр повороту. Автомобіль після зіткнення залишила в такому ж положенні та не від`їжджала до приїзду працівників поліції. Схему ДТП підписала без зауважень та погоджується з нею, окрім пункту 7 - місце зіткнення автомобілів зі слів ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 зазначив, що схема ДТП складена не вірно, є три місця зіткнення автомобілів. Зазначає, що ОСОБА_1 дотримався правил дорожнього руху, перед початком виконання маневру ліворуч, подивився в дзеркало заднього виду та переконався, що на смузі зустрічного руху немає жодного автомобіля. Вважає, що з аналізу обставин ДТП та пошкоджень ТЗ вбачається порушення ОСОБА_2 безпечної дистанції та/або безпечної швидкості руху. З урахуванням навденого, вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 зазначив, що ДТП відбулось на смузі руху в напрямку с.Бірки. ОСОБА_2 розпочала обгін вантажного транспортного засобу та в подальшому, не заїжджаючи на свою смугу руху, виконувала маневр обгону автомобіля марки «PEUGEOT PARTNER». В цей час ОСОБА_1 розпочав маневр повороту ліворуч, внаслідок чого і відбулось зіткнення. В цей час, коли ОСОБА_1 здійснював маневр повороту, у його автомобілі була увімкнена аварійна світлова сигналізація, що в свою чергу, унеможливило розпізнати лівий покажчик повороту. Також додає, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, мав переконатись у безпечності свого маневру, однак цього не зробив. Факт того, що ОСОБА_1 перед початком маневру повороту дивився у ліве дзеркало заднього виду не надає право стверджувати, що маневр повороту був безпечним для інших учасників руху.

В судовому засіданні особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, старший сержант поліції Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Яремій А.В. повідомив, що він 07.07.2026 виконував обов`язки інспектора поліції. Цього дня зі служби 102, на його службовий телефон надійшло повідомлення про ДТП. Під час складання протоколу він відібрав письмові пояснення в учасників ДТП та склав схему ДТП. В подальшому він склав протокол про адміністративне правопорушення саме на ОСОБА_1 , оскільки останній під час здійснення маневру повороту ліворуч, з`їзду на прилеглу територію, не переконався, що такий був безпечним для інших учасників дорожнього руху. Крім цього, зі слів самого ОСОБА_1 йому стало відомо, що він керував автомобілем з технічними несправностями, без страхового полісу та весь час рухався на світловій аварійній сигналізації. Також усі учасники ДТП на місці оглядали чи працює покажчик повороту при увімкненій світловій аварійній сигналізації та переконались, що не працює. Також додав, що водій ОСОБА_1 після зіткнення не залишився на місці, а з`їхав на прилеглу територію, зі слів ОСОБА_2 , остання залишилась на місці, де відбулось зіткнення між автомобілями.

Крім цього, поліцейський повідомив, що перешкод здійснювати маневр обгону у водія ОСОБА_2 не було, оскільки такий здійснювався не на перехресті та відповідні дорожні знаки були відсутні. Уточнив, що на схемі місця ДТП ним помилково зазначено як місця зіткнення п.4 та п.5, оскільки це місця пошкоджень транспортних засобів.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, долучені фотознімки з місця вчинення ДТП, відеозапис з бодікамери поліцейського, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 07.07.2026 встановлено, що 07.07.2026 близько 11:10 год. він керував автомобілем марки «PEUGEOT PARTNER» на автодорозі Т-14-14 північний обхід м.Львова та рухався в напрямку Металевий двір. Керуючи автомобілем увімкнув лівий покажчик повороту та здійснив поворот ліворуч на аварійній сигналізації, так як автомобіль був технічно несправний та почув удар у задню частину автомобіля, а саме у задній бампер. Зупинившись, вийшов з автомобіля, побачив пошкодження автомобіля та автомобіль марки "Сітроен DS", н.з. НОМЕР_3 , який здійснив зіткненя з його автомобілем. Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 07.07.2026 вбачається, що вона рухалась по кільцевій дорозі м.Львова в напрямку від Брюхович у сторону Рясне-Руське на автомобілі марки "DS", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить їй та потрпила у ДТП. Вона рухалась за автомобілем (вантажним), згідно правил ПДР, переконавшись у безпеці маневру, увімкнула лівий поворот, здійснила обгін вантажного автомобіля та залишилась на смузі зустрічного руху, оскільки довелось би знову розпочинати обгін «PEUGEOT PARTNER», що їхав з увімкненим аварійним сигналом, та несподівано, без відображення лівого повороту, не переконавшись у безпеці маневру, не перевіривши ліву смугу і створення перешкоди для її автомобіля, що здійснював обгін, ОСОБА_1 здійснив поворот ліворуч. Внаслідок цього, їй довелось здійснити аварійне гальмування та відбулось зіткнення її автомобіля лівим крилом з заднім бампером автомобіля марки «PEUGEOT PARTNER» (ліва частина). Після виходу з автомобіля ОСОБА_1 повідомив що не має полісу автострахування, а також що автомобіль несправний і він рухався з аварійним сигналом.

Не зважаючи на невизнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712990 від 07.07.2026, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, схемою місця ДТП від 07.07.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 від 07.07.2026, а також долученими до матеріалів справи захисником фотознімки місця вчинення ДТП та відеозаписом з бодікамери поліцейського.

Суд критично оцінює покликання ОСОБА_1 на те, що ДТП відбулось на смузі руху автомобілів в попутному напрямку, оскільки такі спростовуються схемою місця ДТП, характером пошкоджень транспортних засобів, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 07.07.2026 та поясненнями поліцейського, який склав протокол, наданими під час судового засідання 06.10.2026, у зв`язку з чим є неспроможними.

При цьому, суд погоджується із доводами сторони потерпілої про те, що ОСОБА_2 здійснювала обгін одразу обох автомобілів вантажного та автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , який рухався на аварійній світловій сигналізації, у дозволеному місці та раптово на смугу зустрічного руху, по якій вона рухалась, виїхав автомобіль ОСОБА_1 , здійснюючи маневр повороту ліворуч на прилеглу територію з увімкненою світловою аварійною сигналізацією.

Крім цього, судом встановлено із відеозапису з бодікамери інспектора ОСОБА_5 , що під час складання протоколу, інспектором на схемі місця ДТП було відображено місце розташування автомобілів відносно елементів дорожньої ділянки, на якій відбулося ДТП. В подальшому ОСОБА_1 просив зазначити на схемі ДТП місце зіткнення автомобілів, на що інспектор пояснив, що місце зіткнення йому не відоме, оскільки він від`їхав з місця ДТП. В подальшому ОСОБА_1 подав скаргу на дії поліцейського ОСОБА_5 та повідомив, що хоче зазначити місце ДТП на схемі, на що інспектор погодився та додав, що місце ДТП буде зазначене зі слів ОСОБА_1 .

Таким чином, факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди свідчить про те, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом з технічими несправностями та рухаючись з увімкненою світловою аварійною сигналізацією, був не уважний до дорожньої обстановки, при зміні напрямку руху, а саме при повороті ліворуч, не виконав вимогу п.10.1 ПДР України, не переконався, що це буде безпечно, не надав перевагу в русі автомобілю під керуваннячм водія ОСОБА_2 , який здійснював обгін вказаного транспортного засобу у дозволеному місці, внаслідок чого відбулось ДТП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу винного, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеного в санкції ст.124 КУпАП.

Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 гривень. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КпАП України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотань захисника Гораля А.Р. про направлення матеріалів справи на доопрацювання, про скерування за підсудністю та призначення судової експертизи – відмовити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.

Суддя М.О. Білецька