Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №638/4875/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 638/4875/26

Провадження №2/944/2174/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05.10.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді – Швед Н.П.

з участю секретаря – Ружицької І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 16.03.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9611540, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 5 000грн. з сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, однак, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав.

Згідно вимог п.7.1 кредитного договору №9611540 від 16.03.2024, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Укладаючи кредитний договір відповідач ОСОБА_1 та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, в якмй у свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ Мілоан.

16.03.2024 року відповідач заповнив Анкету-заяву на кредит №9611540.

29.07.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали договір відступлення прав вимоги №108-МЛ.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №9611540 від 16.03.2024 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №9611540 від 16.03.2024 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 .

Сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 17157,5грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4500 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків в розмірі – 11807,5грн., прострочена заборгованість за комісією в розмірі 850грн.

Позивачем неодноразово вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору між сторонами. На поштову адресу боржника було відправлено претензію про погашення кредитної заборгованості вих.№23774443/2679 МЛ від 04.02.2026.

Просить стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», заборгованість за кредитним договором №9611540 від 16.03.2024 року в розмірі 17157 грн 50коп., та судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору в розмірі 2 662грн. 40 коп.

Ухвалою від 29.06.2026року відкрито спрощене позовне провадженнята призначено до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, скерував на адресу суду клопотання, в якому просить, позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, що підтверджується, розпискою рекомендованого поштового відправлення, наявною в матеріалах справи. Відзив від відповідача, на адресу суду не надходив.

Як вбачається, з позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , саме на цю адресу були скеровані виклики в судове засідання.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Оскільки, відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання не з`явився повторно в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч.3 ст.131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, крім того не подав відзиву, від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у відсутності відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи та згідно ч.6 ст.128, ст.280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує представник.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.03.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9611540, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 5 000грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ Мілоан.

16.03.2024року відповідач заповнив анкету-заяву на отримання кредиту №9611540.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, однак, відповідач не виконав умови кредитного договору.

Згідно п. 1.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі – кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі – плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строк/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 1.2. сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 гривень.

Згідно п. 1.3. кредит надається загальним строком на 105 днів з 16.03.2024 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Згідно п. 1.3.1. пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 31.03.2024 (рекомендована дата платежу).

Відповідно до 1.3.2. поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 29.06.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до 1.4. позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 31.03.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 29.06.2024 (останніього дня строку кредитування).

Відповідно до п.1.5.1 комісія за надання кредиту: 850.00 грн. яка нараховується за ставкою 17.00 відсотків від суми кредиту одноразового в момент видачі кредиту.

Відповідно до п.1.5.2 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду:1575.00 грн. які нараховуються за ставкою 2.10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до п.1.5.3 проценти за користування кредитом протягом поточного періоду -10350.00грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно вимог п.7.1 кредитного договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

29.07.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали договір відступлення прав вимоги №102-МЛ.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №9611540 від 16.03.2024 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором №101839024 від 10.03.2023 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 .

З укладенням даного договору у позивача виникло право на стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №9611540 від 16.03.2024 року.

29.06.2026 ухвалою Яворівського районного суду Львівської області винесено ухвалу про витребування доказів з Монобанк, емітент АТ "Універсал Банк" інформації про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 5000 грн. в період з 16.03.2024 по 23.03.2024 року.

02.09.2026 на адресу суду від АТ "Універсал Банк" скеровано відповідь що в період з 16.03.2024 по 23.03.2024 року на платіжну карту № НОМЕР_2 яка належить ОСОБА_1 було зараховано платіж в розмірі 5000грн.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем згідно наданого розрахунку заборгованості становить 17157,5грн. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4500 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за в розмірі 11807,5грн., прострочена заборгованість за комісією в розмірі 850грн.

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомостей про відсутність такої, суд, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.

Незважаючи на вимогу позивача, про добровільне повернення боргу, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Як встановлено ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капіта» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем.

Суд визнає, що невиконанням умов кредитного договору порушені права нового кредитора у зобов`язанні, тому позивач має право вимагати повернення боргу.

Враховуючи те, що відповідач не подав спростування, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , в користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №9611540 від 16.03.2024 року в розмірі 17157 (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 50 коп., судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. слід стягнути судові витрати, пов`язані з оплатою отриманої правничої допомоги адвоката в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн.

Що стосується стягнення з відповідача в користь позивача витрат понесених на надання професійної правничої допомоги, то суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 915/1654/19.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду представником позивача було подано такі письмові докази: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №1408806 від 20.10.2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», акта №Д/18324 від 12.02.2026року, детельного опису наданих послуг до акта №Д Д/18324 від 12.02.2026року року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2023 року.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на надання правничої допомоги в розмірі 8000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати користь позивача.

З врахування вимог ст. 141 з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_3 в користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, заборгованість за кредитним договором №9611540 від 16.03.2024 року в розмірі 17157 (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_3 в користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_3 в користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, судові витрати, на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлено в разі пропуску строку з інших причин.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https:/tk.lv.соurt.gоv.ua/

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"

юридична адреса: 79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус, 28.

Відповідач: ОСОБА_1

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 .

СУДДЯ: Швед Н.П.