Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №466/7729/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7729/26

Провадження № 2/466/4638/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

25.08.2026 позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 07.11.2025-100001942 від 07.11.2025 року у розмірі 14080,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 07.11.2025 між ТзОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 07.11.2025-100001942.

В подальшому, між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту.

Товариство свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 14080,90 грн та складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5440 грн, по процентам в розмірі 3373,40 грн та по відсотках, нарахованих по ст. 625 ЦК України у розмірі 5267,50 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Тому позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

18 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим що, надані позивачем платіжні документи не містять відомостей про особу держателя картки або власника банківського рахунку, до якого вона була емітована, а відтак позивачем не надано доказів переказу коштів саме на карту відповідача. Також заперечив щодо стягнення процентів, нарахованих позивачем як відповідальність за ст. 625 ЦК України та зазначив, що розрахунок основної суми боргу проведений неправильно, оскільки кошти, які вносились ним на погашення заборгованості позивачем зараховувались в погашення процентів по ст. 625 ЦК України, а не в погашення тіла кредиту. Крім того стверджує, що частина послуг, включених позивачем до складу комісії, за своєю природою пов`язана з інформуванням споживача щодо стану та виконання кредитного зобов`язання, а відтак не підлягає нарахуванню, оскільки такі послуги повинні надаватись безоплатно.

Відповідачем у відзиві заявлено клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у такому клопотанні повинні бути зазначені заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання відповідного доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Разом з тим відповідачем не надано доказів того, що до звернення з відповідним клопотанням він вживав заходів для самостійного отримання доказів, про витребування яких просить суд, зокрема звертався до осіб, у володінні яких вони перебувають, та отримав відмову у їх наданні.

Не наведено також обставин та не надано доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість самостійного отримання відповідних документів.

За таких обставин клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у зв`язку з чим підстав для його задоволення суд не вбачає.

При цьому відмова у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів не звільняє позивача від встановленого ст. 81 ЦПК України обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідач також просив зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №552/672/23.

При цьому, постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року, загальний доступ до якої забезпечено 17 вересня 2026 року, закінчено перегляд у касаційному порядку зазначеної справи.

А відтак, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки обставина, з якою заявник пов`язує необхідність зупинення провадження, відпала.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляду справи проводити у його відсутності.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.11.2025 між ТзОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 07.11.2025-100001942.

Відповідно до умов кредитного договору №07.11.2025-100001942 від 07.11.2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах:

1. Дата надання/видачі кредиту – 07/11/2025;

2. Сума Кредиту: 5500 грн.

3. Строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання

4. Дата повернення (виплати) кредиту – 11.06.2026;

5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена.

11.12.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 5500 грн та складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші).

1.2. За даним Додатковим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 1000 грн; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) 11/12/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4028-08XX-XXXX-3952. Днем надання кредиту (2-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця.

Товариство свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 59130 грн та складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14080,90 грн та складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5440 грн, по процентам в розмірі 3373,40 грн та по відсотках, нарахованих по ст. 625 ЦК України у розмірі 5267,50 грн.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦПК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий Центр» умови договору виконало повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти у загальні сумі 5500 грн.

Посилання відповідача на те, що надані позивачем платіжні документи про переказ кредитних коштів не містять відомостей про особу держателя картки або власника банківського рахунку, до якого її емітовано, а тому не підтверджують факт перерахування кредитних коштів саме відповідачу, суд вважає необґрунтованими.

Такі доводи відповідача спростовуються встановленою судом обставиною здійснення ним платежів на погашення заборгованості за спірним кредитним договором. Здійснюючи погашення заборгованості за кредитним договором, відповідач фактично визнавав існування відповідного кредитного зобов`язання, що, у сукупності з іншими наявними у справі доказами, підтверджує факт отримання ним кредитних коштів.

Відтак відсутність у окремих платіжних документах відомостей про держателя платіжної картки чи власника банківського рахунку сама по собі не спростовує факту отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення у нього зобов`язань за кредитним договором.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором № 07.11.2025-100001942 від 07.11.2025 року при цьому змінити суму, яка підлягає стягненню.

Так, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Зазначена норма є спеціальною щодо відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 та постанові від 12.02.2025 у справі №758/5318/23.

Оскільки заявлені ТОВ «Споживчий Центр» нарахування за ст. 625 ЦК України здійснені в період дії воєнного стану, правові підстави для стягнення з відповідача 5267,50 грн, відсутні.

Доводи позивача щодо можливості застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором споживчого кредитування не спростовують наведеного, оскільки предметом цієї частини позовних вимог сам позивач визначив саме відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України, щодо якої п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлює спеціальне звільнення позичальника. Відтак у задоволенні вимоги про стягнення 5267,50 грн слід відмовити.

Водночас встановлення відсутності правових підстав для нарахувань за ст. 625 ЦК України має значення і для перевірки заявленого позивачем залишку договірних зобов`язань в частині тіла кредиту та процентів.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що позивачем на погашення заборгованості за процентами, нарахованими відповідно до статті 625 ЦК України, зараховано 232,50 грн. Водночас, оскільки нарахування таких процентів є неправомірним, вказана сума не може бути зарахована в рахунок погашення зазначеної заборгованості. Відтак 232,50 грн підлягають зарахуванню в рахунок погашення належних до сплати зобов`язань відповідача у порядку, визначеному статтею 534 ЦК України.

Частиною 1 статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відтак від суми процентів, яка підлягає стягненню з відповідача з врахуванням фактично здійснених ним платежів (232,50 грн) становить 3140,90 грн.

При цьому, що стосується стягнення комісії суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту заявки на укладення кредитного договору №07.11.2025-100001942, «Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 405 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Відтак, оскільки вказані умови погоджені сторонами та є частиною договору про споживчий кредит, то такі підлягають нарахуванню та сплаті відповідачем.

Згідно із ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме сума боргу за договором, яка підлягає стягненню з відповідача становить 8580,90 грн, що складається з 5440 грн основної заборгованості за тілом кредиту та 3140,90 грн заборгованості за відсотками. Така сума на думку суду буде справедливою та повною мірою забезпечить належне виконання зобов`язання відповідачем.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1597,44 грн, що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог (60%).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за договором № 07.11.2025-100001942 від 07.11.2025 року у розмірі 8580,90 грн (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 90 коп.).

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 1597,44 грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 44 коп.) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О. І. Баєва