Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №466/6164/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №466/6164/26

Суддя: Федорів О. П.

Справа №466/6164/26

Провадження №2/466/3938/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Федорів О.П.,

з участю: секретаря судового засідання Покотило М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Суть позовної заяви

1.06 липня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Венера Фінанс», позивач) подав через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Львова позовну заяву із вимогами до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №138285 від 03 червня 2025 року в розмірі 7 620,80 грн, витрат зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

2.Позов обґрунтовувався тим, що 03 червня 2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №138285 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами кредитного договору: сума виданого кредиту – 4 000,00 грн; дата надання кредиту - 03.06.2025 року; строк кредиту - 90 днів; відсоткова ставка - 0,72 % (процентів) на добу; комісія - 25% від суми кредитування.

3.Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7 620,80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2 620,80 грн; заборгованості за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору в розмірі 1 000,00 грн.

4.19 грудня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

5.Відповідно до реєстру боржників від 19 грудня 2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

6.Представник позивача зазначив, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконав свого обов`язку щодо своєчасного їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 7 620,80 грн. Просив суд стягнути відповідну заборгованість з відповідача на користь позивача, а також судові витрати, пов`язані із розглядом справи.

Процесуальні рішення та позиції сторін

7.13 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

8.Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача.

9.Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі; позовні вимоги підтримав в повному обсязі; не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

10.Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, і на підставі частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що він не з`явився у судове засідання без поважних причин.

11.Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 06 жовтня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

12.З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

13.Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, які вважав достатніми.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

14.03 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №138285 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с. 20-24).

15.Згідно з п.1.1. Договору, ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» зобов`язується надати відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

16.Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 31.08.2025. Строк дії Договору 90 днів, але в будь-якому випадку діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором (п.1.2. Договору).

17.За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 262,8% річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 14 днів (п.1.3. Договору).

18.Згідно з п.1.4. Договору, за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

19.Комісія – одноразова винагорода, що сплачується Клієнтом за підготовку, організацію та надання Товариством фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п.1.4 цього Договору (п. 2.7 Договору).

20.Згідно з п.1.5. Договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Датою надання кредиту є 03.06.2025, датою повернення кредиту є 31.08.2025.

21.Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (п.3.1. Договору).

22.Договір відповідачем підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором KL7982.

23.Ідентифікатор для підписання Договору «KL7982» відправлено 03.06.2025 на абонентський номер телефону відповідача, що підтверджується даними довідки первинного кредитора про ідентифікацію (а.с. 17).

24.Разом із Договором відповідачем підписано його невід`ємний Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №138285 Графік розрахунків та загальна вартість кредиту (а.с. 25).

25.ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору. Вказане підтверджується даними інформаційної довідки ТОВ «ПрофітГід» (ЄДРПОУ: 39932827), відповідно до якої 03.06.2025 о 15:44, здійснено успішний переказ грошових коштів у сумі 4 000,00 грн на номер платіжної картки отримувача № НОМЕР_1 , із призначенням платежу «Видача кредиту №138285» (а.с. 32).

26.19 грудня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с. 26-28).

27.Відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу №19122025/2 від 19 грудня 2025 року, позивач набув права грошової вимоги до боржника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за договором №138285 від 03 червня 2025 року в розмірі 7 620,80 грн, що складається із: 4 000,00 грн - суми виданого кредиту; 2 620,80 грн - заборгованості за відсотками; 1 000,00 грн - заборгованості з комісії (а.с. 15).

28.Відповідно до представленої представником позивача виписки з особового рахунку за кредитним договором №138285 від 03 червня 2025 року загальний розмір заборгованості становить 7 620,80 грн, яка складається з: 4 000,00 грн – прострочене тіло; 2 620,80 грн – прострочені відсотки; 1 000,00 грн – прострочена комісія (а.с. 15).

Норми права, що підлягають застосуванню

29.За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

30.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

31.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

32.Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

33.Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

34.Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

35.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

36.Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

37.Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

38.Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

39.Як передбачено частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

40.Абзацом другом пункту 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Оцінка та мотиви суду

41.Судом установлено, що дійсно 03 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 уклали Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №138285 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

42.За умовами договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом їх перерахування на рахунок, вказаний самим споживачем, 03 червня 2025 року.

43.Сторони договору погодили усі його істотні умови. Сума виданого кредиту – 4 000,00 грн; дата надання кредиту – 03 червня 2025 року; строк кредиту - 90 днів; відсоткова ставка - 0,72 % (процентів) на добу.

44.Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на підставі укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» договору факторингу №19122025/2 від 19 грудня 2025 року.

45.Враховуючи наявні в матеріалах справи копії договору факторингу, витягу з реєстру боржників, акту приймання-передачі реєстру боржників, доказів плати за відступлення права вимоги, суд вважає, що позивач як новий кредитор набув прав вимоги до відповідача за кредитним договором №138285, а тому має право звернутись із вимогами про стягнення заборгованості за цим кредитним договором.

46.Згідно з представленої суду виписки з особового рахунку за кредитним договором №138285, станом на 20 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості складається з 4 000,00 грн – прострочене тіло; 2 620,80 грн – прострочені відсотки; Розрахунок заборгованості не оспорюється, суд вважає його таким, який проведений правильно.

Щодо підстав для стягнення комісії за обслуговування кредиту

47.У договорі про споживчий кредит від 03 червня 2025 року №138285, п.1.4, зазначено, що за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

48.Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

49.Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

50.На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

51.Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

52.Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

53.Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

54.Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

55.Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

56.Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

57.Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

58.З урахуванням викладеного комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

59.Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

60.У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування.

61.У дослідженому судом кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитодавцем встановлена комісія за обслуговування кредиту. Як і не розмежовано за які саме послуги, надані кредитодавцем, представник позивача просить стягнути заборгованість з відповідача.

62.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

63.Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 181/384/21 (провадження № 61-4973св22), від 10 червня 2026 року у справі 579/1552/23 (провадження № 61-17015св24).

64.За наведених обставин суд доходить висновку про те, що положення пункту 1.4 договору про надання фінансового кредиту №138285 щодо обов`язку позичальника оплатити послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення є нікчемними, ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку будь-яких послуг послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

65.Отже, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача комісії (послуг) за обслуговування кредиту відсутні, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

66.З огляду на наведені обґрунтування, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути: 4 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 2 620,80 грн заборгованості за відсотками.

Розподіл судових витрат

Щодо судового збору

67.Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

68.Частинами 1, 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

69.Отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 87 % від заявленої ціни позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

70.За правилами частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

71. У позовній заяві та у заяві про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги від 09 квітня 2026 року №09/04/2026, копію акту про отримання правової допомоги від 14 липня 2026 року, копію платіжної інструкції №4700 на суму 15 500,00 грн, рахунок на суму 15 500,00 грн.

72.Системний аналіз норм статей 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

73.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

74.При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

75.Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у зустрічі та консультації, складенні позовної заяви та подання заяви до суду, складення клопотань заяви про розподіл судових витрат (яка відповідає змісту позову), моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень, здійсненні канцелярських витрат (позов та інші звернення подані через систему «Електронний суд»), співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

76.Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

Керуючись статтями 6-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором №138285 від 03 червня 2025 року в розмірі 6 620 (шість тисяч шістсот двадцять) грн 80 коп.

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» 2 316 (дві тисячі триста шістнадцять) грн 29 коп. судового збору.

4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

5.У задоволенні решти вимог відмовити.

6.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» , місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, ЄДРПОУ 43561872.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Головуюча О.П. Федорів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua