Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №465/5620/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/5620/26

1-кп/465/1097/26

ВИРОК

Іменем України

06.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження №12026142370000174 від 07 червня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Висоцько Бродівського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України;

за участю обвинуваченого ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 06.06.2026, близько 21:15 год. перебуваючи на території житлового комплексу "Парус Сіті", що знаходиться за адресою: м. Львові вул. Кульпарківська, 93, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин із ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс удар кулаком своєї правої руки у ліве плече останнього, удар в ділянку правого ліктьового суглоба, а також удар своєю правою ногою в праву ногу ОСОБА_4 , спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця на лівому плечі, садна в ділянці правого ліктьового суглобу, в ділянці правого колінного суглобу і верхньої третини правої гомілки, в ділянці зовнішньої кісточки правого гомілково-ступневого суглобу, які відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст. 125 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав повністю, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті. Заявлений потерпілим цивільний позов визнає частково.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що обвинувачений умисно спричинив йому легкі тілесні ушкодження. Поданий цивільний позов просив задовольнити у повному обсязі.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

А тому, з врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При обранні міри покарання, суд враховує, згідно ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, що вчинив кримінальний проступок.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який відповідно до довідки КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, має зареєстроване місце проживання.

З урахуванням обставин вчиненого та даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції частини першої статті 125 КК України у виді штрафу, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до цивільного відповідача обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2900,00 грн., упущеної вигоди 360,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні є вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому завдано майнову шкоду, а саме пошкоджено механізм шолома та ручку гальма.

Згідно роздруківки з платформи онлайн-оголошень олх вартість шолому становить 1400,00 грн. та згідно роздруківки з торгового онлайн-майданчика prom.ua вартість ручки гальма становить 855,00 грн.

Цивільним позивачем, також, зазначено, що вартість робіт з заміни нової ручки гальма становитиме 645,00 грн., проте будь-яких доказів цього суду надано не було.

Крім того, цивільний позивач просив суд стягнути з обвинуваченого упущену вигоду у розмірі 360,00 грн.

Згідно ч. 1 п.2 ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

У відповідності до положень частин 1, 2, 4 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, позивач, вимагаючи відшкодування збитків, повинен довести три перші умови відповідальності, зокрема факт протиправної поведінки відповідача, розмір збитків, причинний зв`язок між ними. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню позивачем; відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

При цьому, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі укладення договору і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі № 925/1525/19 від 13.01.2021р.

Позивач також має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (постанова Верховного Суду у справі № 703/3303/20 від 26 жовтня 2022 року, провадження № 61-8163св22).

Як встановлено судом упущена вигода позивача становить 360,00 грн.

В судовому засіданні доведено заподіяння потерпілому матеріальної шкоди у загальному розмірі 2255,00 грн. та упущеної вигоди у розмірі 360,00 грн.

Крім того, згідно із ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення із обвинуваченого моральної шкоди на суму 25000,00 грн., суд приймає до уваги позицію викладену у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

На обґрунтування моральної шкоди потерпілий зазначив, що заподіяна йому моральна шкода полягає у глибоких душевних стражданнях, він перебував у стані раптового стресу. Додатковим фактором моральних страждань стало те, що він втратив робочий інструмент (скутер і шолом), через, що не міг працювати, залишився без заробітку.

Суд вважає, що самі по собі протиправні дії завдають моральних страждань та є підставою для стягнення моральної шкоди. Крім того потерпілому було завдано тілесні ушкодження, що безумовно є фізичним стражданням та заподіює моральну шкоду.

Враховуючи вказане, суд, виходячи з принципів законності, розумності й справедливості, враховуючи принцип співмірності завданої шкоди заявленій до відшкодування суми моральної шкоди вважає, що позовні вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди є такими, що підлягають задоволенню у розмірі 3000,00 грн., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання немає.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 349, 368, 370, 373, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп .

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2255 (дві тисячі двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 коп. та упущену вигоду в розмірі 360 (триста шістдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Речові докази:

цифровий компакт диски DVD-R із серійним номером DVD-R із серійним номером МЕР691ЕС2400555, на якому наявними один файл із назвою: IP Camera3_3 city_20260606210500_20260606212059_5338013; Розмір – 114889 КБ на якому зафіксовано події які мали місце 06.06.2026 року по вул. Кульпарківська, 93 у м. Львові в результаті яких ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження, - залишити при матеріалах кримінального провадження;

цифровий компакт диски DVD-R із серійним номером DVD-R із серійним номером PSP321RG220333293, на якому наявний один файл із назвою: WhatsApp Video 2026-06-06 at 23.02.49; Розмір – 11960 КБ на якому зафіксовано події які мали місце 06.06.2026 року по вул. Кульпарківська 93 у м. Львів в результаті яких ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1