Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №456/3598/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3598/26

Провадження № 2-о/456/166/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В.

з участю секретаря Дверій Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 просить встановити факт належності їй свідоцтва про право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 від 29 березня 1995 року, зареєстрованого у Стрийському МБТІ 29.03.1995 за № 393.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 покликалася на те, що вона є власницею 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 29 березня 1995 року, зареєстрованого в Стрийському МБТІ 29.03.1995 за № 393. Проте у свідоцтві про право власності на квартиру вона виявила розбіжності у написанні свого імені ОСОБА_2 лише після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її ім?я ОСОБА_4 , про що свідчать свідоцтво про народження та паспорт, тобто документи, що посвідчують особу. На даний час вона має намір розпорядитися своїм майном, а саме: подарувати 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_5 , але через розбіжності у написанні імені в свідоцтві про право власності на квартиру від 29 березня 1995 року, в якому замість ОСОБА_1 вказано ОСОБА_6 , вона не може укласти договір дарування належної їй частки. Вказані обставини змушують її звертатися до суду з даною заявою.

Заінтересовані особи не скористалася правом на подання пояснень.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 26 червня 2026 року головуючим суддею в справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 22/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.07.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.07.2026. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права /а.с. 23/.

Представниця заявниці ОСОБА_1 адвокат Журавльова Л.Ю. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити.

Заінтересовані особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Моршинська міська рада подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення заявлених вимог не заперечили.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення частину п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.09.2026 є дата складення повного тексту судового рішення 06.10.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в сім?ї ОСОБА_9 та ОСОБА_10 народилась дочка ОСОБА_11 (заявниця) /а.с. 5, 7/.

Також судом встановлено, що за час перебування в шлюбі прізвище заявниці було змінено на ОСОБА_12 та залишилось таким після розірвання шлюбу /а.с. 6/.

З паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 судом встановлено, що такий виданий Стрийським РВ УМВС України у Львівській області 18.02.1998 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 17-20/.

Судом встановлено, що свідоцтво про право власності на квартиру (будинок) від 29 березня 1995 року, зареєстроване у Стрийському МБТІ 29.03.1995 за № 393, посвідчує право ОСОБА_6 на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 /а.с. 16/.

Досліджені матеріали справи підтверджують, що інші співвласники ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 померли, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є заінтересованими особами та виклали свою позицію щодо поданої заяви /а.с. 7-13/.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неоднаковим записом у правовстановлюючому документі, який посвідчує право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , тобто, права заявниці на 1/6 частку квартири та інших документах імені заявниці ОСОБА_1 , що ставить під сумнів належність їй правовстановлюючого документу, у зв`язку з чим заявниця позбавлена можливості реалізувати своє право на розпорядження вказаним майном.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

До вказаних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

При цьому обов`язок доказування та подання доказів встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Висновки суду за результатами розгляду заяви.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що в свідоцтві про право власності на квартиру (будинок) від 29 березня 1995 року, зареєстрованому в Стрийському МБТІ 29.03.1995 за №393, яке посвідчує право заявниці на 1/6 частку квартири, ім?я заявниці зазначено як ОСОБА_6 .

Однак наявні в матеріалах справи докази переконливо свідчать про те, що таке належить саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З огляду на викладене суд дійшов переконання, що у згаданому свідоцтві про право власності на квартиру (будинок) від 29 березня 1995 року, зареєстрованому в Стрийському МБТІ 29.03.1995 за № 393, яке є правовстановлюючим документом, допущено помилку в написанні імені заявниці, а саме: замість вірного імені ОСОБА_4 вказано ОСОБА_15 .

Факт належності вказаного документа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується зібраними і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають, тому за наведених обставин заява підлягає до задоволення.

Встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначеного правовстановлюючого документа породжує для заявниці ОСОБА_1 юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в можливості реалізувати її право на розпорядження вказаним майном.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відтак судові витрати слід віднести на рахунок заявниці.

Керуючись ст. 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити, що свідоцтво про право власності на квартиру (будинок) від 29 березня 1995 року, зареєстроване у Стрийському МБТІ 29.03.1995 за № 393 та видане ОСОБА_6 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.10.2026.

Суддя Л.В.Гула