Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №450/3655/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3655/26 Провадження № 3/450/1897/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Дем`яновська Ю.Д., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

За частиною 1 статті 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 05.07.2026 о 21:43 год у селі Зимна Вода, на автомобільній дорозі М-11 Львів-Шегині, 10+500 км, керував автомобілем марки «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки автомобіля із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alkotester 6820 ARNE 0212, результат огляду 0,34% проміле алкоголю, тест № 2831, чим порушив пункт 2.9.А Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Від подальшого керування транспортним засобом відсторонений та попереджений.

31.08.2026 ОСОБА_1 подано до суду заперечення у справі про адміністративне правопорушення. Вважає, що викладені в протоколі обставини не зовсім відповідають обставинам справи. Не заперечує того факту, що його зупинив працівник поліції, оскільки в авто не працювала ліва фара. Поліцейський оформив постанову про порушення ПДР зі сплатою штрафу 340,00 грн. Потім поліцейський запитав його чи вживав він спиртні напої, на що ОСОБА_1 відповів, що раніше вживав, але не зараз, з того часу минуло 9 або 10 годин. Поліцейський запропонував йому пройти огляд за допомогою приладу драгер, на що він погодився. Однак, поліцейський, який здійснював зупинку не проводив огляд, натомість огляд проводився іншим поліцейським. При цьому, поліцейський, який зупинив його і складав постанову про адмінправопорушення за непрацюючий ліхта,р заперечив іншому поліцейському, що в нього є якійсь ознаки сп`яніння і це зафіксовано на відеозаписі. Поліцейський, який склав протокол серії ЕПР1 № 711638 не був присутній під час огляду на стан сп`яніння. Крім того, відеозапис не містить такого огляду. Повідомляє, що не зауважив звідки поліцейській добув роздруківку. Права, передбачені КУпАП йому зачитали вже після огляду. Також вказав, що трубки не були герметично запаковані, поліцейський запропонував обрати одну із декількох і повідомив, що він зараз перевірить чи немає у трубці спиртного. Вважає, що це є порушенням Інструкції, оскільки трубки мають бути одноразові і герметично запаковані. З огляду на викладене, просить закрити адміністративне провадження у справі про адміністративне правопорушення.

28.09.2026 ОСОБА_1 подано до суду доповнення до заперечень у справі про адміністративне правопорушення. Просить застосувати Віденську Конвенцію про дорожній рух ратифіковану Україною. Європейська угода що доповнює Віденську конвенцію, встановлює що допустимий рівень алкоголю в національному законодавстві не повинен перевищувати 0,5 г/л чистого алкоголю в крові, коли ж у його випадку прилад драгер показав 0,34 г/л чистого алкоголю в крові.

У судовому засіданні 06.10.2026 ОСОБА_1 свою вину заперечує у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2.9.А Правил дорожнього руху України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортного засобу особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 711638 від 05.07.2026; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7497518 від 05.07.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.07.2026; результатом Drager Alkotester 6820 ARNE 0212, тест № 2831 від 05.07.2026, яким підтверджено наявність в організмі ОСОБА_1 результат огляду 0,34% проміле алкоголю; рапортом поліцейського УПП у Львівській області; відеозаписом події.

Отже, здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимими з точки зору можливості їх використання в процесі доказування. Такі містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, становлять предмет доказування та зібрані у встановленому КУпАП порядку.

Письмові пояснення щодо обставин події, що зазначені у запереченні, не знайшли підтвердження в ході розгляду справи. Належних доказів, що підтверджують неправомірні дії поліцейських, ОСОБА_1 не подано. Наведені заперечення не спростовують факту адміністративного правопорушення, оскільки під час проведення освідування ОСОБА_1 не висловлював незгоди з діями працівників поліції, не заперечує факту проведення огляду, проте вказуєж на неналежну фіксацію дій.

Крім того, відповідно до пункту 7 глави II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є повними, взаємодоповнюючими, не викликають сумніву, належними, допустимими та, відповідно до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Окрім цього, слід звернути увагу, що оскільки ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно вимог чинного законодавства, відтак, вважаю, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння правового значення не мають.

За наведених обставин, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його вина встановлена повністю.

Накладаючи стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, яка доведена повністю, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, а тому вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська