Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №450/4824/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4824/26 Провадження № 3/450/2304/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли 09.09.2026 року від ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

06.09.2026 року о 06 год. 55 хв. на вул. Яворівській, буд. 22, в с. Зимна Вода, Львівського р-ну, Львівської обл., водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ауді» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Перевірка на стан сп`яніння проводилася у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драґер Алкотест». Результат тесту № 855 позитивний і становить 1,01 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

17.09.2026 року адмінправопорушником ОСОБА_1 подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомився у вказаний день та отримав копію відеозаписів, про що розписався у такій.

06.10.2026 року захисником ОСОБА_1 . Грабовець С.В. подано клопотання про визнання акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.09.2026 року недопустимим доказом у справі. Мотивував клопотання тим, що ОСОБА_1 категорично заперечує факт підписання ним зазначеного акту, а підпис, який міститься в акті, йому не належить. Крім цього, у такому містяться відомості про проведення огляду на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу «Alkotester 6820 ARSA №0291», однак у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764206 від 06.09.2026 року відображено те, що такий огляд проводився за допомогою приладу «Drager №0297».

06.10.2026 року захисником ОСОБА_1 . ОСОБА_2 подано клопотання про виклик та допит в якості свідків працівників поліції ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

06.10.2026 року захисником ОСОБА_1 . Грабовець С.В. подано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення факту виконання підпису в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.09.2026 року ОСОБА_1 чи іншою особою.

06.10.2026 року захисником Грабовець С.В. подано письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно мотивів яких останній просив закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказав, що на момент керування транспортним засобом марки «Ауді» номерний знак НОМЕР_1 він почував себе нормально і не відчував жодних наслідків вживання алкогольних напоїв напередодні. Після проведеного тестування та наявності результату в 1,01 ‰ він знизив плечима, а працівник поліції повідомив про його згоду із таким результатом, не надавши можливості висловити своєї незгоди. Крім цього, йому не було продемонстровано цілісності пакування одноразового мундштука, а також не роз`яснено процедури проходження огляду на визначення стану сп`яніння. Таким чином, вважає, що службовими особами було надано йому вже підготовлений до використання прилад Драгер. Ознаки алкогольного сп`яніння йому не повідомлялись, а долучені відеозаписи не є безперервними.

06.10.2026 року захисником Грабовець С.В. подано клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Підтримав позицію адмінправопорушника ОСОБА_1 та додатково вказав, що останньому не роз`яснено працівниками поліції прав та порядку подальших дій у випадку незгоди із результатом тесту.

В судовому засіданні 06.10.2026 року захисник Грабовець С.В. та адмінправопорушник ОСОБА_1 надали пояснення аналогічні викладеним письмово, винуватість останнього заперечили та просили закрити провадження по справі у зв`язку із відсутнісю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотань сторони захисту про виклик та допит в якості свідків працівників поліції ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Вказана відмова мотивована тим, що з відеозаписів нагрудних камер поліцейських вдається встановити обставини події, що мала місце 06.09.2026 року о 06 год. 55 хв. на вул. Яворівській, буд. 22, в с. Зимна Вода, Львівського р-ну, Львівської обл. Крім цього, всі відомі останнім обставини події відображені у процесуальних документах та долучених відеозаписах.

Проведення при цьому почеркознавчої експертизи не є необхідним при розгляді даної справи зважаючи на те, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.09.2026 року суд не бере до уваги в якості допустимого доказу у зв`язку із відсутністю на відеозаписах відомостей щодо підписання такого адмінправопорушником ОСОБА_1 та відповідними запереченнями останнього в цій частині.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов"язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 , який порушив вимоги пункту 2.9 «А» ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764206 від 06.09.2026 року та його копією, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7835784 від 06.09.2026 року, результатом тесту № 855 від 06.09.2026 року згідно якого виявлено 1,01 ‰, направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.09.2026 року, відеозаписами з СД-диску.

Що стосується покликань сторони захисту в частині того, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі слід вказати, що останній погодився із результатом тесту, проведеного на місці зупинки, внаслідок чого у працівників поліції не виникло обов`язку виконання вимог абз. 3 ст. 266 КУпАП щодо транспортування водія у медичний заклад з метою проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Зазначення захисником ОСОБА_2 мотивів щодо нероз`яснення працівниками поліції варіанту не погодитись із результатом тесту та можливістю у зв`язку з цим пройти огляд на визначення стану сп`яніння у медичному закладі є безпідставними, оскільки людина за рівнем розвитку здатна сприймати обставини, за яких проводиться огляд, розуміти значення та наслідки своїх дій, а також висловлювати згоду чи незгоду з того чи іншого питання, зокрема щодо результату проведеного огляду. Відтак, апелювання щодо цих обставин не може вважатись нероз`ясненням ОСОБА_1 процедури проведення огляду на визначення стану сп`яніння та спрямоване на уникнення належної адміністративної відповідальності.

Цілісність пакування одноразового мундштука вбачається із відеозаписів з СД-диску, згідно яких мундштук до моменту його використання перебуває у спеціальному відсіку транспортувального кейса приладу «Drаger». Розкриття індивідуального пакування одноразового мундштука здійснюється безпосередньо адмінправопорушником ОСОБА_1 власноруч, після того як працівник поліції повідомляє його про необхідність взяти мундштук для проведення огляду, що спростовує твердження сторони захисту в цій частині.

Що стосується покликань на неповідомлення водію ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння слід вказати, що вказані обставини не зафіксовані на відеозаписах з СД-диску, однак виявлення у адмінправопорушника ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зокрема різкого запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, знайшли своє відображення у процесуальних документах. Крім того, повідомлення водієм ОСОБА_1 працівникам поліції на місці зупинки та суду під час розгляду справи про вживання ним напередодні чотирьох бляшанок пива узгоджується із зафіксованими у процесуальних документах ознаками алкогольного сп`яніння та в сукупності з іншими доказами у справі не викликає у суду обґрунтованих сумнівів щодо наявності таких обставин.

Покликання щодо наявності розбіжностей у написанні спеціального технічного приладу не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764206 від 06.09.2026 року вказано, що огляд на визначення стану сп`яніння було проведено за допомогою «Драгер 0297», а згідно чеку результату тесту № 855 від 06.09.2026 року встановлено, що огляд проведено за допомогою «Drager Alcotest 6820 прилад ARSA № 0297». Відтак, наведені у згаданих вище документах позначення стосуються одного й того самого спеціального технічного приладу, зазначення скороченої назви якого у протоколі про адміністративне правопорушення зумовлено необхідністю стислого викладення відповідних відомостей з метою процесуальної економії часу та не змінює ідентифікаційних даних спеціального технічного засобу.

Крім цього, покликання щодо незгоди ОСОБА_1 з результатом проведеного тестування не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та простовується долученими відеозаписами з СД-диску, згідно яких встановлено, що останній висловив свою згоду із результатом тесту знизивши при цьому плечима та вказав про вжиття алкогольних напоїв напередодні, а згодом повідомив про наявність у нього переживань, зумовлених вчиненим ним правопорушенням.

Відсутність безперервності відеозапису, визначеного Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 р. "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", не може бути підставою закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, вчинення якого стверджується наведеними вище доказами.

Такі порушення є свідченням лише відсутності певного рівня кваліфікації працівників поліції, зокрема сукупності у них спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості до виконання професійних функцій обумовленої складності.

Недопустимість акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.09.2026 року в якості доказу по справі, у зв`язку із запереченнями ОСОБА_1 щодо належності йому підпису у такому, не зумовлює визнання недопустимими інших доказів, наявних у справі, які в своїй сукупності дають підстави для висновку про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння під час керування 06.09.2026 року о 06 год. 55 хв. на вул. Яворівській, буд. 22, в с. Зимна Вода, Львівського р-ну, Львівської обл., транспортним засобом марки «Ауді» номерний знак НОМЕР_1 .

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Оцінені судом докази доводять винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.9 «А» ПДР України.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях адмінправопорушника ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За вчинений проступок на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000,00 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в доход держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлений 06.10.2026 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.

Суддя Мусієвський В.Є.