Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №699/1767/25 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1767/25

Номер провадження № 2/699/145/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначає, що 27.08.2021 між позивачем та відповідачем укладено в електронному виді договір № 3179715640-446880, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн на визначених договором умовах.

Позивач зазначає, що договором передбачено всі істотні умови договорів, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням вищенаведеного Договору.

Позивач стверджує, що заборгованість за кредитним договором відповідач не погасила, проценти за користування кредитними коштами не сплатила, у зв`язку із чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

За розрахунком позивача загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 3179715640-446880 становить 16 625,00 грн, з якої: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом – 11 625,00,0 грн.

Ураховуючи викладене, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3179715640-446880 від 27.08.2021 у розмірі 16 625,00 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 07.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

За клопотанням відповідача було витребувано від АТ КБ «Приватбанк» докази випуску банківської картки № НОМЕР_1 та зарахування на неї кредитних коштів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви позивач просить розглядати справу за відсутності представника позивача та у випадку неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, проте її представник адвокат Безсмертний Сергій Миколайович надав суду відзив, згідно з яким відповідач позов визнає частково у розмірі 6 725,00 грн, а сама визнає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн та заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 1 725,00 грн.

Відзив обгрунтовано тим, що умови кредитного договору є складними та неоднозначними. Відповідачка, отримуючи кредит, уважала, що строк кредитування становить 23 дні. Однак, позивач, нараховуючи заборгованість, виходить з іншого строку кредитування, що на думку відповідача свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін, у той час як відповідач є слабшою стороною цих правовідносин.

Сторона відповідача вважає, що позивач незаконно нараховував відповідачу за кредитним договором відсотки за користування кредитом після закінчення строку кредитування, встановленого договором, що призвело до того, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості відповідача є неспівмірною з розміром заборгованості за кредитом, та більш ніж удвічі перевищує розмір тіла кредиту.

Представник відповідачки також просив стягнути з позивача на користь відповідача понесені останньою витрати на правничу допомогу. Справу просив розглядати без участі сторони відповідача.

Відповідно до вимог ч. 14 ст.7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, установив такі обставини.

27.08.2021 відповідач ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту до Договору № 3179715640-446880 від 27.08.2021, у якому зазначені умови кредитування: розмір кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 2,0% у день.

27.08.2021 між ТОВ "Кошельок" та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір № 3179715640-446880 про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту.

У цьому Договорі сторони узгодили істотні умови, а саме, у п.1.1. розмір кредиту – 5 000,00 грн, у п. 2.1. строк кредитування - 23 доби ("лояльний період"); у п.1.3.2 проценти за користування кредитом за ставкою 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; у п.1.3.3. - стандартну базову ставку у розмірі 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

У пункті 2.2 спірного договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком платежів, який є додатком до цього договору.

У пункті 3.5. договору зазначено, що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений Лояльним періодом строк, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом.

У додатку 1 до договору сторони узгодили графік розрахунків, яким встановили періодичність та розмір платежів, які має сплачувати позичальник. Згідно з вказаним графіком розмір відсотків за весь строк користування кредитом становить 1 725,00 грн.

Згідно з пунктом 1.1 спірного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 5 000,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00грн. Строк кредиту – 23 доби (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 1.3.2. договору проценти за користування кредитом: 1 800,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з пунктом 3.5 договору, у випадку користування кредитом більше 23 діб зобов`язання позичальника продовжуються на весь період користування кредитом і розмір процентної ставки за кожен день користування кредитом становитиме 2,00 % .

Отримання відповідачем коштів за цим Договором у розмірі 5 000,00 грн підтверджується наданими суду АТ КБ "Приватбанк" доказами, згідно з якими на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 27.08.2021 було зараховано переказ у розмірі 5 000,00 грн.

Обставини укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у вказаному розмірі визнаються стороною відповідача у відзиві на позовну заяву.

Позивач надав суду розрахунок заборгованості за спірним договором № 3179715640-446880, згідно з яким відповідач кредит взагалі не погашала.

Позивач нараховував відповідачці відсотки за користування кредитом у перші 23 дні у розмірі 75,00 грн у день, тобто у розмірі, передбаченому Договором (1,5 % у день), усього нараховано за цей період 1 725,00 грн.

Починаючи з 24 дня після надання кредиту і до 17.12.2021 позивач нараховував відповідачці відсотки за користування кредитом у розмірі 110,00 грн у день, усього за цей період нараховано 9 900,00 грн відсотків.

За весь період з 27.08.2021 до 17.12.2021 позивач усього нарахував відсотків на суму 11 625,00 грн.

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2021 між позивачем ТОВ "Кошельок" та відповідачем ОСОБА_1 укладено спірний договір № 3179715640-446880 про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту.

Цей кредитний договір був укладений в електронній формі, що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів»`та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.ст.207, 627-628, ч.2 ст.639 ЦК України.

Досліджені у справі докази свідчать, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, які виписані у договорі. Зокрема, розмір кредиту – 5 000,00 грн, розмір процентної ставки - 1,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, строк кредитування - 23 доби.

Суд установив, що відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн.

Усупереч умовам укладеного кредитного договору відповідач не виконала зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн та сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку із чим виникла заборгованість.

Оскільки відповідачка кредитні кошти не повертала та проценти не сплачувала, відсутні підстави вважати, що строк кредитування був пролонгований.

Так, за умовами кредитного договору позивач брала кредит на строк 23 доби із сплатою фіксованої процентної ставки за кожен день користування кредитом у розмірі 1.5% у день. У графіку платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору, сума процентів за весь період користування кредитом визначена у розмірі 1 725,00 грн.

Позивач нарахував відповідачці за строк кредитування 23 доби проценти у розмірі 1 725,00 грн, що відповідає умовам спірного договору.

Однак, позивач вважає, що відповідачка зобов`язалася за договором сплатити проценти за користування кредитом до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів. Тому позивач продовжував нараховувати проценти за користування кредитом до 17.12.2021.

За період кредитування із 24-го дня після надання кредиту і до 17.12.2021 позивач нарахував відповідачці відсотки за користування кредитом у розмірі 9 900,00 грн.

Із цього питання Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, провадження № 12-16гс22, звернула увагу на таке.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

Поняття «користування кредитом» є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.

На відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання може бути зменшений судом (пункт 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Вирішуючи спір, суд застосовує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Виходячи з вищевикладеного, проаналізувавши умови, викладені у Паспорті споживчого кредиту, умови Договору кредитування, Графіку розрахунків до нього, суд дійшов висновку, що відсотки за 23 доби користування кредитом у розмірі 1 725,00 грн є відсотками за користування кредитом, які відповідачка повинна сплати позивачу на підставі статті 1048 ЦК України.

Нараховані позивачем відсотки у розмірі 9 900,00 грн є мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, що передбачено ст. 625 ЦК України. Виплати за ст. 625 ЦК України - це спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за неправомірне утримання грошей (прострочення)

Однак, у своєму позові позивач просить стягнути з відповідачки саме заборгованість за користування позикою тіло кредиту та проценти), натомість відсотки за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач не включив у позовні вимоги.

Суд не може виходити за межі пред`явленого позову, тому стягує із відповідача на користь позивача відсотки за користування позикою у розмірі 1 725,00 грн.

Отже, відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами за користування кредитом вчасно не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.

Ця заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у загальній сумі 6 725,00 грн, з якої 5 000,00 грн - заборгованості за тілом кредитом, 1 725,00 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 40,45%), отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 979,86 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно із частинами першою - третьою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання юридичних послуг позивач надав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Гурського Германа Юрійовича, довіреність, Договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, додаток до вказаного договору, у якому визначено тарифи за надання правової допомоги: оформлення документів щодо надання правничої допомоги - 30 хвилин 1 000,00 грн, збір та аналіз доказів 1 година 2 000,00 грн, складання позовної заяви 2 години 4 000,00 грн, формування додатків до позовної заяви - 1 година 2 000,00 грн, відправка позову стороні до суду, формування матеріалів адвокатського досьє - 30 хвилин 1 000,0 грн. Позивач просив стягнути на свою користь з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідач у відзиві заявила, що її витрати на правничу допомогу становлять 6 000,00 грн. Сторона позивача надала суду: ордер адвоката Безсмертного С.М., квитанцію про сплату цьому адвокату суми 6 000,00 грн за договором від 19.11.2025, договір про надання правової допомоги від 19.11.2025, акт виконаних робіт на суму 6 000,00 грн, який містить перелік наданих адвокатських послуг, їх вартість та затрачений на їх виконання час - усна консультація 0,5 год 500,00 грн, підготування та направлення заяви про ознайомлення з матеріалами справи 0,5 год. 500,00 грн, підготування та направлення відзиву 3,5 год. 3 500,00 грн, підготування та направлення клопотання про долучення доказів 1,5 год. 1500,00 грн. Заявлені послуги належать до видів правничої допомоги.

Адвокати участі у судовому розгляді справи не брали.

Суд ураховує, що сторони клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у справі не заявляли, зокрема, представник відповідачки погодився у відзиві із вартістю наданих позивачу правничих послуг у розмірі 10 000,00 грн. Просив лише стягнути ці витрати з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено на 40,45%, відмовлено у його задоволенні на 59,55%, то з відповідача на користь позивача суд стягує витрати на правничу допомогу у розмірі 4 045,00 грн, а з позивача на користь відповідача стягує витрати на правничу допомогу у розмірі 3 573,00 грн (59,55%). Шляхом взаємного заліку з відповідача на користь позивача суд стягує витрати на правничу допомогу у розмірі 472,00 грн (4 045,00 грн - 3 573,00 грн).

На підставі статей 525, 526, 536, 626-629, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 272-274, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" заборгованість за договором від 27.08.2021 № 3179715640-446880 у загальному розмірі 6 725,00 (шість тисяч сімсот двадцять п`ять грн 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" судові витрати у виді судового збору в розмірі 979,86 (дев`ятсот сімдесят дев`ять грн 86 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 472,00 (чотириста сімдесят дві грн 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: вул. Антонова, 8 А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135, інші дані суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

СуддяЛітвінова Г.М.