Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №697/1388/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1388/26

Провадження № 1-кп/697/188/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів кримінальне провадження № 1 2026 25 034 0000181 від 21.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, уродженця м. Канів Черкаської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого робітником у ФОП « ОСОБА_6 » в м. Канів, до категорії осіб, які мають групу інвалідності, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, учасників бойових дій не відноситься, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,-

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

21 травня 2026 року старший інспектор сектору реагування патрульної поліції (далі - СРПП) відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції (далі - відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП) в Черкаській області ОСОБА_7 та інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_8 , відповідно до розстановки нарядів відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області на 21.05.2026 затвердженого начальником відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , перебували на службі у складі СРПП.

Відповідно до посадової інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, затвердженої 01.08.2023 начальником вказаного відділу поліції, до його функцій зокрема належить: вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень та припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, у випадках, визначених законом, складання протоколів про адміністративні правопорушення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.

Згідно норм ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції.

З урахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» ст. інспектор СРПП відділу поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 та інспектор СРПП відділу поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 , виконують функції представника органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто являються представниками влади.

Таким чином, старший інспектор СРПП відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 та інспектор СРПП відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 , згідно з ч. 3 ст. 18 КК України та приміткою 1 до ст. 364 КК України є службовими особами, оскільки постійно здійснюють функції представників влади.

Так, 21.05.2026 близько 10 год. під час патрулювання території обслуговування поблизу буд. № 44 по вул. Гетьмана Михайла Дорошенка в м. Канів Черкаського району Черкаської області було зупинено автомобіль «Volkswagen Passat» чорного кольору з державними номерними знаками НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який під час складання адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП словесно запропонував неправомірну вигоду працівникам поліції за не притягнення його до адміністративної відповідальності у розмірі 10000 грн..

ОСОБА_4 було повідомлено працівником поліції про складання стосовного нього матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого у ОСОБА_4 , який усвідомлював, що вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію службовій особі - старшому інспектору СРПП відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою дій в його інтересах з використанням наданої йому влади, а саме не складання відносно нього адміністративного протоколу.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , 21.05.2026 у період часу з 10 год. 09 хв. по 10 год. 16 хв., знаходячись поблизу будинку № 44 по вул. Гетьмана Михайла Дорошенка в м. Канів Черкаського району Черкаської області та перебуваючи поруч зі службовим автомобілем працівників поліції «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_3 , діючи умисно, протиправно, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи та усвідомлюючи, що його дії фіксуються за допомогою портативних відео реєстраторів, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду, неодноразово висловлював старшому інспектору СРПП відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду в розмірі 10000 гривень за нескладання відносно нього матеріалів про вчинене ним адміністративне правопорушення.

За вказаним фактом пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, старший інспектор СРПП відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України « Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_4 , повідомив про вчинення останнім кримінального правопорушення на службу «102».

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь - якої дії з використанням наданої їй влади та наданні такої вигоди.

Позиція учасників процесу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо не карати.

Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також вважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 369 КК України, визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння правопорушення обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив правопорушення, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення – пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь - якої дії з використанням наданої їй влади, і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить або щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення злочинів, соціальну характеристику особи: її вік, стан здоров`я, соціальне становище, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв`язку.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 раніше не судимий, розлучений, офіційно працевлаштований, до осіб які мають групу інвалідності та постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи не відноситься, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується позитивно.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи зазначені обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що йому необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу.

Зазначене узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 – не обиралась.

Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

З цих підстав, керуючись статтями 100, 349, 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання штраф у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази: DVD-R диск із наявними на ньому відеозаписами – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Головуючий ОСОБА_1