Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №696/1119/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

05.10.2026

Справа № 696/1119/26

Провадження № 2/696/746/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Шкреби В.В.,

при секретарі судового засідання Степановій Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янського районного суду цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь Київської області) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

встановив:

ТОВ «Фінпром маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з врахуванням зменшених позовних вимог в сумі 19031 грн. 60 коп..

Свої вимоги мотивували тим, що 22.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6821884, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов договору, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 9800 грн. на строк 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0.95% в день на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісії за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, а позичальник в свою чергу зобов`язалась повернути кошти на умовах встановлених договором.

25.02.2026 року ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ та «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором кредитної лінії (Надійний) № 6821884 від 22.01.2026 року, що укладений між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 ..

Первісний кредитор належним чинов виконав взяті на себе зобов`язанням за кредитним договором, перерахувавши позичальнику обумовлену кредитним договором суму кредиту.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого має заборгованість за кредитним договором № 6821884 від 22.01.2026 року у розмірі 19031 грн.60 коп., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 9800 грн.(тіло кредиту), заборгованості за відсотками 7541 грн.10 коп., заборгованості за комісією 1690 грн. 50 коп..

Саме з вказаних обставин позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором кредитної лінії 19031 грн. 60 коп., суму судового збору, сплачену позивачем при подачі позову 2662 грн.40 коп., та витрати на правничу допомогу, у сумі 6500 грн..

06.08.2026 року, ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, надано строк на відзив.

09.09.2026 року, ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області -за клопотанням представника позивача витребувано докази, які стосуються предмета доказування у даній справі.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, надіслала до суду заяву, в якій просила розгляд справи првести без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 також в судове засідання не з`явилась, попередньо подала до суду заяву про визнання позовних вимог, також прсила зменшити судові витрати на правничу допомогу адвоката. Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

З урахуванням визнання відповідачем позовних вимог, у судовому засіданні встановлено, що 22.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6821884 (а.с.09-13).

Згідно з п.п. 2.2.1. договору, сума кредиту становить 9800 грн..

Відповідно до п.п. 2.2.2. договору, позика надається строком на 360 днів ( з 22.01.2026 по 16.01.2027).

Згідно з п.п. 2.2.3., 2.2.4. та 2.2.5. розмір першого обов`язкового платежу 1955 грн.92 коп..Кількість мінімальних обов`язкових платежів 17, дата сплати першого обов`язкового платежу 10.02.2026.

Процентна ставка 0.95% в день на залишок заборгованості за тілом кредиту.

Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту.

Відповідно до п.п.8.2.6. договору, кредитодавець має право відступати право вимоги за договором, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості, у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором.

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором належним чином виконав, перерахувавши ОСОБА_1 обумовлену договором суму кредиту. Дане підтверджено копією платіжної інструкції та довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» (а.с.14).

25.02.2026 року ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ та «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором кредитної лінії (Надійний) № 6821884 від 22.01.2026 року, що укладений між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 ..

Таким чином, ТОВ «Фінпром маркет» наділено правом вимоги до Відповідача за вищезазначеним фінансовим договором.

Згідно реєстру боржників № 5 від 20.05.2026 року до договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, який є додатком до вказаного договору, за № 1663 значиться ОСОБА_1 (а.с.17).

Позичальник належним чином не виконує свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, в результаті чого за період 19.05.2026 по 22.06.2026 у неї утворилась заборгованість в розмірі 19031 грн.60 коп., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 9800 грн.(тіло кредиту), заборгованості за відсотками 7541 грн.10 коп., заборгованості за комісією 1690 грн. 50 коп..

Саме таку суму заборгованості за вказаним договором кредитної лінії (Надійний) № 6821884 від 22.01.2026 року позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно ч.1,2 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи(вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, що було б належним виконанням відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, та не надала суду доказів належного виконання зобов`язання, після відступлення права вимоги попередньому кредитору так і позивачу по справі.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у сумі 9800 грн. Відповідачем у справі не заперечується.

Суд вважає, що доводи сторони Позивача в частині визначення заборгованості підтверджуються доказами, дослідженими судом та відповідають нормам матеріального права.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Так, комісія за надання кредиту передбачена умовами Договору, зокрема п. 2.2.8. та становить 17,25 % від суми наданого кредиту.

Вказана умова Договору погоджена з позичальником та передбачає плату за надання кредиту шляхом перерахування коштів на картку через платіжний сервіс. Така умова не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» та не є дискримінаційною, отже протилежні доводи відповідача щодо незаконності нарахування такого платежу не заслуговують на увагу.

Щодо доводів сторони Відповідача в частині власного розрахунку процентів за користування кредитними коштами, суд вказує, що матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником Договорі в п.п. 2.2.8. 2.2.9. 2.3. 2.3.1. визначені тип та розмір процентних ставок за користування кредитом відповідно до періоду користування.

Відповідачем неналежно виконувались умови Договору з повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами у строки, передбачені Графіком платежів, внаслідок чого кредитодавцем нараховано заборгованість за процентами.

Розрахунок заборгованості, зокрема за процентами, відповідає умовам Договору та Графіку платежів, а тому як позивач, так і суд правильно визначив до стягнення з Відповідача розмір заборгованості за процентами в сумі 7541 грн. 10 коп..

Підстав для зменшення розміру процентів за користування кредитними коштами за доводами Відповідача суд не вбачає, оскільки розрахунок заборгованості проведено на підставі умов Договору, що погоджені з Відповідачем, в зв`язку з невиконанням нею взятих на себе зобов`язань з повернення суми кредиту та процентів.

Оскільки ТОВ « Фінпром маркет» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті процентів не виконала в строки передбачені договорами, чим порушила вимоги договору, суд оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, вважає необхідним позов задовольнити, та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 6821884 від 22.01.2026 року в загальному розмірі 19031 грн.60 коп..

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Вирішуючи питання про судові витрати суд, крім ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховує положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, оскільки відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позов. Таким чином, 50 відсотків судового збору, сплаченого ТОВ «Фінпром маркет» при поданні позову відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 850023932.1 від 24.07.2026 року сплаченого в АТ «ОТП Банк», що становить 1331 (одна тисяча тристатридцять одна) грн. 20 коп. підлягають поверненню ТОВ «Фінпром маркет» з державного бюджету, інші 50 відсотків сплаченого судового збору суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет».

За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано договір про надання правової допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026 року, укладений між ТОВ «Фінпром маркет» в особі директора Ґедзь Ольги Віталіївни, що діє на підставі Статуту, та адвоката Ткаченко Юлії Олегівни з другої сторони, відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026 року, витягу з акту № 1-ФП від 05.06.2026 року, на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Ткаченко Ю.О..Також надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1363629 від 11.05.2026 року, та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серія ПТ № 2099 від 03.04.2018 року (а.с.18-22).

Представник позивача просить стягнути з відповідача 6500 грн. понесених витрат на правничу допомогу. Суд вважає, що сума витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 грн. є завищеною, оскільки вид правової допомоги, складність справи, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, витрат часу на виконання наведених робіт. Також із врахуванням зменшених позовних вимог, позивач визнала позов у підготовчому судовому засіданні, що також вплинуло, на обсяг робіт адвоката, оскільки розгляд справи завершився на стадії підгоовчого провадження, та не був призначений до розгляду по суті .

Враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 3000,00 грн..

На підставі ст.ст. 509, 512, 526, 536, 551, 610, 625, 1050, 1054, 1070 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13,18, 141, 142, 206, 263, 265, 268, 279 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь Київської області) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ( проживає по АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь Київської області, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку-334851 ) заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 6821884 від 22.01.2026 року в сумі 19031 (дев`ятнадцять тисяч тридцять одну) грн. 60 коп., 50 % відсотків витрат по оплаті судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп. та 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь Київської області), 50% відсотків судового збору, а саме 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп., сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 850023932.1 від 24.07.2026 року в АТ «ОТП Банк».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя : В.В. Шкреба