Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №692/1318/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1318/26

Провадження № 2/692/1026/26

07.10.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» обґрунтовує тим, що 17.06.2023 ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 237270, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000грн.

19.04.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 568/ФК-24, згідно якого 19.04.2024 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 237270 від 17.06.2023.

Зазначив, що розмір заборгованості перед новим кредитором становить 10350,00грн., із яких:

- заборгованість за тілом кредиту 3000грн.;

- заборгованість за відсотками 7350грн.;

- заборгованість за комісіями: 0 грн.

- заборгованість за пенею: 0 грн.

Вказав, що позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Позивач вказав орієнтовний розрахунок судових витрат, що складається з сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00грн. За таких умов позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 19.08.2026 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також було витребувано докази у АТ КБ «ПриватБанк».

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, про дату та час судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, заяв та клопотань не надсилав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 237270 від 17.06.2023 його сторонами вказані ТОВ «Займер» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт).

Згідно п. 1.1 Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000,00грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 1.2 Договору кредит надається строком на 14 днів, до 30.06.2023. Строк дії договору 14 днів, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами.

Згідно п. 1.3 Договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825% річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно п. 1.4 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Згідно п. 3.1 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 4.3.7 Договору клієнт має право подовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту на 10 днів. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом.

Згідно п. 4.4.2 Договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати за користування кредитом в порядку, встановленому Договором.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом СL1789.

Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 237270 є Графік розрахунків та загальна вартість кредиту, відповідно до якого дата видачі кредиту: 17.06.2023, сума кредиту: 3000,00грн., дата платежу: 30.06.2023, сума платежу за розрахунковий період, всього: 5100,00грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 3000,00грн., проценти за користування кредитом: 2100,00грн., реальна річна процентна ставка: 295322470%, загальна вартість кредиту: 5100грн. Додаток підписано ОСОБА_1 електронним підписом СL1789.

Згідно протоколу № 13/09/2023 загальних зборів учасників ТОВ «Займер» від 13.09.2023 вирішено змінити найменування товариства на ТОВ «Клай Інвест».

Згідно довідки ТОВ «Клай Інвест» про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026, ОСОБА_1 17.06.2023 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, акцепт оферти позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 237270, унікальний ідентифікатор KL1789, номер картки: НОМЕР_1 , номер телефону: НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора: 17.06.2023 о 10:50:01.

Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профігід» адресованого ТОВ «Клай Інвест» товариство підтверджує здійснення успішного переказу грошових коштів на рахунок отримувача: 17.06.2023 у розмірі 3000,00грн., номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_1 , призначення платежу: видача кредиту #237270.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 237270 від 17.06.2023, позичальник: ОСОБА_1 , дата видачі кредиту: 17.06.2023, сума виданого кредиту: 3000,00грн., картка клієнта: НОМЕР_1 . Розрахунок виконано за період з 18.06.2023 по 18.04.2024. У період з 18.06.2023 по 29.06.2023 статус - активний, у період з 30.06.2023 по 20.07.2023 статус - активний (продовжений), у період з 21.07.2023 по 13.09.2024 статус - протермінований, у період з 14.09.2023 по 18.04.2024 статус - зупинені нарахування. Тіло кредиту є незмінним протягом всього періоду розрахунку та становить 3000,00грн. Відсотки по кредиту нараховувались щоденно за період з 18.06.2023 по 28.08.2023, окрім дат 30.06.2023 та 10.07.2023, коли відсотки не нараховувались. Платежі надходили: 30.06.2023 у розмірі 2100,00грн. та 10.07.2023 у розмірі 1350,00грн., які враховувались як оплата відсотків.

Станом на дату завершення розрахунку тіло кредиту: 3000,00грн., відсотки по кредиту: 7350,00грн., загалом сплачено: 3450,00грн., баланс: 10350,00грн.

Відповідно до договору факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) та ТОВ «Клай Інвест» (клієнт), клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Згідно акту приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024 у кредитор передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог за Договором, складений за формою згідно із Додатком № 1 до даного Договору. Кількість боржників: 11555.

Згідно платіжної інструкції № 8041 від 19.04.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило ТОВ «Клай Інвест» кошти у розмірі 1278383,10грн. з призначенням платежу: оплата по договору факторингу № 568/ФК-24 від 19 квітня 2024року без ПДВ.

Згідно витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024 ПІБ боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , номер кредитного договору: 237270, дата кредитного договору: 17.06.2023, загальна сума заборгованості: 10350,00грн., заборгованість по тілу: 3000,00грн., заборгованість по відсотках: 7350,00грн.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260827/37891-БТ від 01.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (вказано номер рахунку). Згідно доданої виписки за договором б/н за період 17.06.2023-17.06.2023, складеної 01.09.2026, ОСОБА_1 , вказано операцію з надходження коштів у розмірі 3000,00грн. 17.06.2023, деталі операції: зарахування переказу.

Статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вказаним Кредитним договором позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

ОСОБА_1 усунувся від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти у повній мірі не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3000,00грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 7350,00грн. суд зазначає наступне.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Згідно Договору денна процентна ставка за користування кредитом становить 5% річних, строк кредитування: 14 днів - до 30.06.2023.

Додатком до кредитного договору - Графіком платежів визначено дату платежу: 30.06.2023.

Таким чином, суд враховує, що відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, на що вказала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та не вбачала підстав для відступу від таких висновків у своїй постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки строк дії договору, укладеного сторонами 17.06.2023 визначено у 14 днів - до 30.06.2023, після чого продовжено не було, оскільки докази протилежного відсутні, тому суд приходить до висновку про закінчення строку цього договору кредиту. В межах строку кредиту, тобто до 30.06.2023 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти згідно Графіку платежів. Починаючи з 01.07.2023 відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її щомісячними платежами.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором, на що вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення процентів у розмірі 7350,00грн. Згідно розрахунку заборгованості вказані проценти було нараховано як у межах строку договору позики, так і за його межами. Проте, позивач не надає доказів пролонгації договору кредиту після 30.06.2023 та не заявляє вимогу стягнення процентів у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Суд звертає увагу, що у розрахунку заборгованості про вказано про надходження платежів на оплату заборгованості та про продовження статусу «активний». Пунктом 4.3.7 Договору передбачено право позичальника продовжити строк повернення кредиту на 10 днів шляхом сплати всіх нарахованих відсотків, проте наявність такого права не означає автоматичної пролонгації строку кредитування і позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що вказані платежі було сплачено саме з метою продовження строку кредитування та що сторонами було погоджено новий строк кредитування, визначено його умови та складено відповідний графік платежів.

Таким чином припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене суд вважає, що у цьому випадку до стягнення підлягають відсотки за користування кредитом у межах строку дії кредитного договору № 237270 від 17.06.2023, узгоджені сторонами, у розмірі 2100,00грн.

Таким чином загальний розмір заборгованості за договором становить 5100,00грн., що включає заборгованість за тілом кредиту 3000,00грн. та 2100,00грн. відсотків.

Оскільки відповідачем сплачено платежі у загальному розмірі 3450,00грн., які було враховано в якості оплати відсотків, загальний розмір заборгованості підлягає до зменшення на суму сплачених платежів та становить 1650,00грн. (5100-3450=1650).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково на суму 1650,00грн., що включає заборгованість за тілом кредиту та за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір в сумі 424,44грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до Договору № 42649746/02 про надання правової допомоги він укладений 01.06.2026 між ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ФОП ОСОБА_2 і його предметом є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно положень Р.4 даного договору загальна вартість послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної в п. 4.8 даного договору, а також гонорар, визначений у п. 4.9 Договору.

Пунктом 4.9 Договору визначено тарифи за надані послуги.

Згідно п. 4.9 Договору у разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення клієнт зобов`язується сплатити гонорар на користь адвоката у розмірі 6000,00грн.

Додатковою угодою № 237270 від 21.07.2026 до Договору про надання правової допомоги № 42649746/02 розширено розділ 1 Предмет договору та доповнено розділ 4 Порядок розрахунків.

Згідно Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, за Договором про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 надано 5 послуг послуги (згідно доданого переліку) на загальну суму 6000,00грн.

Згідно Акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги виконавець: ФОП ОСОБА_2 , клієнт: ТОВ «Діджи Фінанс», сторони підтверджують надання правової допомоги на суму 6000,00грн. (5 послуг згідно переліку).

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 956,52грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 237270 від 17.06.2023 у розмірі 1650,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в сумі 424,44грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 956,52грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Л.О. Левченко