Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №569/23948/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23948/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання А. Бугайчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

про видачу обмежувального припису,

в засіданні приймали участь:

заявниця: ОСОБА_3 ;

представниця заявниці: М. Свирид;

заінтересована особа: ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свою представницю звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, яким визначити такі тимчасові обмеження його прав:

- здійснювати перешкоди у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності , а саме, квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

- вчиняти інші дії, спрямовані на переслідування, залякування чи психологічний тиск;

- заборонити наближатись на відстань до заявниці на відстань не менше як 3 метри.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували у шлюбі, який було розірвано 10 грудня 2025 року Рівненським судом Рівненської області справа № 569/21822/25. Незважаючи на припинення шлюбних відносин, сторони разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Впродовж спільного проживання між сторонами виникали неодноразові конфлікти, які в свою чергу вже призвели до того, що в січні 2026 року ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Однак, у зв`язку із примиренням та заявою сторони, суд залишив дану заяву без розгляду (рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 лютого 2026 року справа № 569/1611/26). Проте, незважаючи на вищевказане рішення суду, та домовленість сторін в судовому процесі, продовжуються конфліктні ситуації, під час яких ОСОБА_2 вчиняє по відношенні до заявниці домашнє насильство, про що було складено тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника серія ЕТ № 110342 від 05.06.2026 строком на 10 діб. Зокрема, вчиняв щодо заявниці домашнє насильство, під час зазначеного інциденту погрожував фізичною розправою, ображав, принижував, виганяв із квартири в якій разом проживають. Вказані дії викликали у заявниці обґрунтовані побоювання за її безпеку та безпеку моїх близьких, а також негативно вплинули на її фізичний та психологічний стан. Вже після червня 2026 року, домашнє насильство регулярно повторюється, однак постійної змоги звертатись до поліції немає.

В судовому засіданні представниця заявниці підтвердила обставини, що вказані у заяві про видачу обмежувального припису та просила заяву задовольнити.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 не заперечив щодо задоволення поданої заяви.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 10 грудня 2025 року Рівненським судом Рівненської області справа № 569/21822/25.

05 червня 2026 року було складено тимчасовий заборонний припис стосовно ОСОБА_2 серія ЕТ № 110342 від 05.06.2026 строком на 10 діб, оскільки кривдник вчиняв щодо заявниці домашнє насильство, під час зазначеного інциденту погрожував фізичною розправою, ображав, принижував, виганяв із квартири в якій разом проживають.

Питання видачі обмежувального припису регулюється Цивільним процесуальним кодексом України та Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ст. 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису (ч. 1 ст. 350-3 ЦПК України).

Згідно з п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 зазначено, що, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у Кодексі України про адміністративні правопорушення та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Необхідною умовою для застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що підлягає доказуванню.

Дослідженими судом доказами підтверджено вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 .

Протидія насильству у сім`ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини. При здійсненні насильства в сім`ї відбувається порушення прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.

Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров`ю потерпілої від насильства у сім`ї.

Враховуючи надані докази, з огляду на встановлені судом обставини, заявник, як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тому суд доходить висновку про обґрунтованість заяви.

Суд вважає, що існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту ОСОБА_1 необхідно застосувати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , яким визначити тимчасові обмеження його прав, а саме: - заборонити здійснювати перешкоди у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності , а саме, квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; - заборонити вчиняти інші дії, спрямовані на переслідування, залякування чи психологічний тиск; - заборонити наближатись на відстань до заявниці не менше як 3 метри.

Відтак вимоги заяви про видачу обмежувального припису у вигляді заходів тимчасового обмеження прав підлягають задоволенню .

Згідно з ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Також суд роз`яснює, що відповідно до ст. 350-7 ЦПК України за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 89, 263, 265, 273, 350-6, 353, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, яким визначити такі тимчасові обмеження його прав:

- заборонити здійснювати перешкоди у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності , а саме, квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

- заборонити вчиняти інші дії, спрямовані на переслідування, залякування чи психологічний тиск;

- заборонити наближатись на відстань до заявниці не менше як 3 метри.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 повідомити Рівненське РУП ГУНП в Рівненській області та виконавчий комітет Рівненської міської ради шляхом направлення копії рішень суду для взяття на профілактичний облік.

Повне найменування учасників справи:

заявниця: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

заінтересована особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне судове рішення складене та підписане 07 жовтня 2026 року.

Суддя О. Левчук