Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №562/2776/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2776/26

Номер провадження 2/562/1948/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Камінник В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до ОСОБА_1 , яке просило ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору, всього в сумі 20 530 грн. 30 коп. та понесених судових витрат по справі.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 22 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1121895. Сума кредиту становить 5 000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 22.04.2024 року. Комісія нараховується за ставкою 23 % від суми кредиту. Денна процентна ставка складає 1,19 %.

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

30 жовтня 2024 р. між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30102024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 30 жовтня 2024 р. позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання. Таким чином, ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 1121895 в розмірі 20 530, 30 грн., з яких: 4 524, 40 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 8 805, 90 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 900,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 6 300, 00 грн. - сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня).

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 01 вересня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

07.10.2026 до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що відсутні правові та фактичні підстави для стягнення з неї заборгованості, оскільки позивачем недоведено, що ОСОБА_1 розуміла саме ті умови, які викладені в кредитному договорі, зокрема й щодо сплати процентів за користування коштами, розмір і порядок їх нарахування. Водночас зазначає, що є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходить службу за привозом під час мобілізації на період дії особливого періоду, є учасником бойових дій, тому на неї поширюються пільги передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1121895, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 345 дні.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору денна процентна ставка складає 1,19%. Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору комісія за надання кредиту нараховується за ставкою 23 % відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до платіжного доручення № 36188222 від 22.04.2024 року на картку ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 5 000 гривень.

30 жовтня 2024 р. між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30102024.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 30102024 від 30.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 30102024 від 30.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 530, 30 грн., з яких: 4 524, 40 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 8 805,90 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 900,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 6 300,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо стягнення відсотків за вищевказаним договором, суд зазначає наступне.

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та наданий час не припинений.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідачка є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 30.01.1988 року, тому має право на пільги, встановлені законодавством України.

Згідно довідки виданої заступником командира військової частини НОМЕР_2 № 2816 від 20.08.2026 року ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 06.05.2022 року по теперішній час.

Відповідно до довідки виданої командиром військової частини НОМЕР_2 №2064 від 07.03.2026 року ОСОБА_2 , в період з 07.07.2022 року по 28.01.2026 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до наданого відповідачкою копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 14.06.2016, виданого управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , є учасником бойових дій. Дане посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України.

А тому вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 відсотків в сумі 8 805,90 грн. є безпідставними.

Щодо стягнення пені за вищевказаним договором, суд зазначає наступне.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня за договором №1121895 нарахована за період з 22.04.2022 по 30.10.2024.

При цьому, суд зауважує, що під час воєнного стану згідно п.18 Перехідних положень ЦК України пеня не нараховується, тобто за період з 22.04.2024 по 30.10.2024 будь які штрафні санкції стягнуті бути не можуть, навіть якщо про них сторони домовились, укладаючи даний договір. Як вбачається із Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжено.

Враховуючи викладене, нарахування позивачем пені за невиконання зобов`язань не відповідає вимогам вищевикладених нормативно-правових актів, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення комісії за вищевказаним договором, суд зазначає наступне.

Надання кредиту є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою зі сторони позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інстрменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостйною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку, наведене повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Доказів надання кредитодавцем позичальнику додаткових послуг, їх переліку та розрахунку матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача комісії за вказаним вище договором, оскільки такі умови договору суперечать ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними в силу закону.

У решті вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 4 524,40 грн. тіла кредиту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 586,73 грн. (4524,40 грн. х 2 662,40/20 530,30 грн.).

Керуючисьст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 549 - 552, 612, 625, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість по кредитному договору № 1121895 від 22.04.2024 року на загальну суму 4524 (чотири тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. 40 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 4 524 (чотири тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. 40 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 586 (п`ятсот вісімдесят шість) грн. 73 коп., а всього на загальну суму 5111 (п`ять тисяч сто одинадцять) грн. 13 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Суддя: Ю.А. Ковалик