Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №561/1140/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/1140/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А.В.,

за участю секретаря Левчук І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа Зарічненська селищна рада Вараського району Рівненської області,

ВСТАНОВИВ:

Підстава заяви (позиція заявниці).

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 з листопада 2014 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку по АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заяви вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 після смерті якої відкрилася спадщина у складі, зокрема, земельних ділянок за державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-РВ №035085 від 29.12.2003, які ОСОБА_2 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак юридично не оформила. Заповіту ОСОБА_2 не лишила, відтак, виникає право на спадкування за законом. Покликаючись на ст. 1261 ЦК України, де вказано, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як спадкоємець першої черги за законом заявник має намір оформити спадщину після смерті матері. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. ОСОБА_1 вважає, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом з нею на час відкриття спадщини і не заявив про відмову від спадщини.

З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 - заявник звернувся до нотаріуса, який роз`яснив, що реалізувати свої спадкові права він зможе у випадку, якщо буде встановлено факт його постійного проживання разом із ОСОБА_2 на день її смерті, зважаючи на різне зареєстроване місце проживання спадкодавця і спадкоємця. Відтак, він змушений звернутися до суду із даною заявою.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 16.09.2026 відкрито провадження у справі.

До початку судового засідання заявник подала заяву про розгляд справи за її відсутності в якій просив заявлені вимоги задовольнити. В заяві додатково зазначив, що його мати ОСОБА_2 з листопада 2014 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала в його будинку, що по АДРЕСА_1 .

Представник заінтересованої особи належно повідомлений про судове засідання на розгляд справи не з`явився, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задоволити, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 17.03.2015 (а. с. 10), а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10.02.2006 (а. с. 15). ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 14.02.1953 (а. с. 14) згідно якого ОСОБА_3 1934 р. н. 14.02.1953 уклав шлюб з ОСОБА_4 та після укладення шлюбу прізвище дружини стало “ ОСОБА_5 ”.

Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 04.07.1977 (а. с. 9).

За інформацією у довідці Зарічненської селищної ради Рівненської області №409 від 07.09.2026 (а. с. 16) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 проживали разом, як чоловік та дружина та були зареєстровані по АДРЕСА_2 . Інших осіб за цією адресою зареєстровано не було.

Згідно державного акту про право приватної власності на землю серії ІІ – РВ №035085 від 29.12.2003 (а. с. 17) ОСОБА_3 належали на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 5622284400:04:000:0085 та 5622284400:15:000:0051 загальною площею 4,8704 га.

З довідки Зарічненської селищної ради Рівненської області №417 від 10.09.2026 (а. с. 12) вбачається, що ОСОБА_2 на день її смерті за адресою АДРЕСА_2 проживала сама, а з довідки №415 від 09.09.2026 Зарічненської селищної ради (а. с. 13) видно, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з листопада 2014 по день смерті проживала без реєстрації по АДРЕСА_1 .

З витягу із спадкового реєстру №86649287 від 10.09.2026 (а. с. 11) вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , сусіди заявника та його покійних батьків подали суду письмові пояснення в яких підтвердили, що мати ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з поганим станом здоров`я проживала разом із сином до дати смерті за адресою АДРЕСА_1 .

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які мають бути оцінені судом.

Мотивована оцінка доказів, наданих заявником та висновки суду за результатами заяви.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Новорічицької сільської ради Зарічненського району Рівненської області 17.03.2015 після смерті якої відкрилася спадщина у складі земельних ділянок згідно державного акту серії ІІ-РВ №035085 від 29.12.2003, які ОСОБА_2 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак юридично не оформила. ОСОБА_2 заповіту не склала тому відбувається спадкування за законом. Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом з нею, що доводиться сукупністю доказів, долучених до заяви.

Метою звернення заявника до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3ст. 1268 ЦК України.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини на які посилається заявниця, суд приходить до висновку, що слід встановити вищезазначені факти.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 264, 265, 273, 293, 315, 319 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задоволити повністю.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 з листопада 2014 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_5 в будинку по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 АДРЕСА_3 , PHOКПП: НОМЕР_5 ;

Заінтересована особа: Зарічненська селищна рада вул. Центральна, 11, селище Зарічне, Рівненська область, 34000, ЄДРПОУ 04385632.

Повний текст судового рішення виготовлено 07.10.2026.

Головуючий суддя А. В. Дідик