Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №949/1861/26
Суддя: Оборонова І.В.
Справа №949/1861/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року м.Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , студента 3-го курсу Державного професійно-навчального закладу «Дубровицький професійний ліцей», який не працює, жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_1 від 31 січня 2024 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
06 вересня 2026 року о 15 год 51 хв по вул. Миру, 4, у м. Дубровиця Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом – мотоциклом марки «Lifan», моделі LF200-10B, з державним номерним знаком НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки посвідчення водія відповідної категорії не отримував, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 у присутності законного представника - його матері ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся. Обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не заперечував. Зазначив, що усвідомив неправомірність своєї поведінки, зробив для себе належні висновки та запевнив суд, що надалі подібного не допустить.
Мати неповнолітнього ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що не знала про те, що син взяв мотоцикл та поїхав ним, оскільки керувати транспортними засобами йому не дозволяє. Після вказаної події вона провела із сином виховну бесіду, роз`яснила йому неприпустимість такої поведінки та необхідність дотримання Правил дорожнього руху. Зазначила, що син усвідомив неправильність своєї поведінки та зробив відповідні висновки. Запевнила суд, що надалі здійснюватиме належний контроль за його поведінкою, приділятиме більше уваги його вихованню та вживатиме заходів для недопущення подібних випадків у майбутньому. Також пояснила, що ні вона, ні її чоловік - батько неповнолітнього ОСОБА_3 - на даний час ніде не працюють.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 , дослідивши повно й об`єктивно обставини адміністративного правопорушення та матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а його вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведено повністю, що підтверджується доказами, які узгоджуються між собою та не були спростовані під час судового розгляду, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №764508 від 06 вересня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Lifan», не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки посвідчення водія відповідної категорії не отримував (а.с.2-3);
-копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №764508 від 06 вересня 2026 року (а.с.4);
-копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №764501 від 06 вересня 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за цим же фактом керування мотоциклом, у якому зафіксовано обставини його зупинки працівниками поліції (а.с.5).
-поясненнями ОСОБА_1 , наданими безпосередньо у судовому засіданні.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною другою ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 06 вересня 2026 року керував мотоциклом, не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки посвідчення водія відповідної категорії не отримував. Факт керування транспортним засобом та відсутність у нього права на керування ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував, свою вину визнав повністю.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
При вирішенні питання про вид відповідальності та можливість застосування до ОСОБА_1 заходу впливу суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу правопорушника та його ставлення до вчиненого.
ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення не досяг вісімнадцятирічного віку, навчається у Державному професійно-навчальному закладі «Дубровицький професійний ліцей», не працює, у судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та критично оцінив власну поведінку.
Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає його щире розкаяння. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, ст.ст.121-127 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Разом з тим, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.
Відповідно до ст.24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП, не є адміністративними стягненнями в розумінні ст.23 цього Кодексу. За своєю правовою природою вони є заходами виховного характеру, застосування яких має забезпечити виправлення поведінки неповнолітньої особи та запобігти вчиненню нею нових правопорушень.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини - притягнення особи до відповідальності з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про можливість застосування до ОСОБА_1 заходу впливу, передбаченого п.4 ст.24-1 КУпАП, у виді передачі під нагляд батькам, суд враховує його неповнолітній вік, характер вчиненого правопорушення, поведінку після його вчинення та ставлення до скоєного. У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, запевнив суд, що усвідомив неправомірність своєї поведінки, зробив для себе належні висновки та подібного надалі не допустить.
Суд також бере до уваги пояснення матері неповнолітнього ОСОБА_2 , яка брала участь у судовому розгляді як його законний представник. З її пояснень убачається, що вона не знала про те, що син взяв мотоцикл та поїхав ним, оскільки керувати транспортними засобами йому не дозволяє. Після вказаної події вона провела із сином виховну роботу, роз`яснила йому неприпустимість такої поведінки та необхідність дотримання Правил дорожнього руху. Також вона запевнила суд, що надалі здійснюватиме належний контроль за поведінкою сина та вживатиме заходів для недопущення подібних випадків у майбутньому.
З огляду на наведене, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, неповнолітній вік ОСОБА_1 , відсутність у матеріалах справи відомостей про настання шкідливих наслідків внаслідок його дій, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, повне визнання ним вини, щире розкаяння, усвідомлення неправомірності своєї поведінки та зроблені ним висновки, а також проведену матір`ю виховну роботу та її готовність надалі здійснювати належний батьківський контроль, суд приходить до висновку, що мета виховання неповнолітнього та запобігання вчиненню ним нових правопорушень у даному випадку може бути досягнута без застосування до нього адміністративного стягнення на загальних підставах, шляхом застосування заходу впливу, передбаченого п.4 ст.24-1 КУпАП, у виді передачі його під нагляд батькам.
Керуючись ст.ст.13, 24-1, 245, 251, 252, 284, 287, 294 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Визнати неповнолітнього ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього захід впливу, передбачений п.4 ст.24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді передачі його під нагляд батькам - матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батькові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, його захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua