Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №949/1860/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1860/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , студента 3-го курсу Державного професійно-навчального закладу «Дубровицький професійний ліцей», який не працює, жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_1 від 31 січня 2024 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2026 року о 15 год 51 хв по вул. Миру, 4, у м. Дубровиця Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом – мотоциклом марки «Lifan», моделі LF200-10B, з державним номерним знаком НОМЕР_3 , маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене порушення мови, поведінку, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» та проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

При складанні протоколу ОСОБА_1 від дачі пояснень та підпису у протоколі відмовився.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 у присутності законного представника - його матері ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся. Пояснив, що перед поїздкою вживав пиво. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, оскільки був упевнений, що газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» покаже наявність алкоголю в його організмі. Зазначив, що усвідомив неправомірність своєї поведінки та небезпеку таких дій, зробив для себе належні висновки і запевнив суд, що надалі подібного не допустить.

Мати неповнолітнього ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що не знала про те, що син взяв мотоцикл та поїхав ним, оскільки керувати транспортними засобами йому не дозволяє. Після вказаної події вона провела із сином виховну бесіду, роз`яснила йому неприпустимість такої поведінки, небезпеку керування транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв та необхідність дотримання Правил дорожнього руху. Зазначила, що син усвідомив неправильність своєї поведінки та зробив відповідні висновки. Запевнила суд, що надалі здійснюватиме належний контроль за його поведінкою, приділятиме більше уваги його вихованню та вживатиме заходів для недопущення подібних випадків у майбутньому. Також пояснила, що ні вона, ні її чоловік - батько неповнолітнього ОСОБА_3 - на даний час ніде не працюють.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 , дослідивши повно й об`єктивно обставини адміністративного правопорушення та матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а його вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведено повністю, що підтверджується доказами, які узгоджуються між собою та не були спростовані під час судового розгляду, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №764501 від 06 вересня 2026 року (а.с.2-3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06 вересня 2026 року (а.с.6);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «Дубровицька міська лікарня» від 06 вересня 2026 року (а.с.7);

- довідкою про притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з якою протягом року до цього ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався (а.с.9);

- диском із відеозаписом, здійсненим технічним засобом ВК2033, на якому зафіксовано обставини зупинки ОСОБА_1 , його спілкування з працівниками поліції та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.10).

- поясненнями ОСОБА_1 , наданими безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом та маючи ознаки алкогольного сп`яніння, на законну вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. При цьому сам ОСОБА_1 у судовому засіданні фактичних обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, не заперечував, визнав, що перед поїздкою вживав пиво, а причиною своєї відмови від проходження огляду назвав те, що був упевнений у виявленні алкоголю за результатами такого огляду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При вирішенні питання про вид відповідальності та можливість застосування до ОСОБА_1 заходу впливу суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу правопорушника та його ставлення до вчиненого.

ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення не досяг вісімнадцятирічного віку, навчається у Державному професійно-навчальному закладі «Дубровицький професійний ліцей», не працює, протягом року до цього до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався, у судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та критично оцінив власну поведінку.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає його щире розкаяння. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, ст.130 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Разом з тим, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.

Відповідно до ст.24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП, не є адміністративними стягненнями в розумінні ст.23 цього Кодексу. За своєю правовою природою вони є заходами виховного характеру, застосування яких має забезпечити виправлення поведінки неповнолітньої особи та запобігти вчиненню нею нових правопорушень.

Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини - притягнення особи до відповідальності з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про можливість застосування до ОСОБА_1 заходу впливу, передбаченого п.4 ст.24-1 КУпАП, у виді передачі під нагляд батькам, суд враховує його неповнолітній вік, характер вчиненого правопорушення, поведінку після його вчинення та ставлення до скоєного. У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, пояснив обставини своєї поведінки, запевнив суд, що усвідомив її неправомірність, зробив для себе належні висновки та подібного надалі не допустить.

Суд також бере до уваги пояснення матері неповнолітнього ОСОБА_2 , яка брала участь у судовому розгляді як його законний представник. З її пояснень убачається, що вона не знала про те, що син взяв мотоцикл та поїхав ним, оскільки керувати транспортними засобами йому не дозволяє. Після вказаної події вона провела із сином виховну роботу, роз`яснила йому неприпустимість такої поведінки, небезпеку керування транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв та необхідність дотримання Правил дорожнього руху. Також вона запевнила суд, що надалі здійснюватиме належний контроль за поведінкою сина та вживатиме заходів для недопущення подібних випадків у майбутньому.

З огляду на наведене, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, неповнолітній вік ОСОБА_1 , відсутність у матеріалах справи відомостей про настання шкідливих наслідків внаслідок його дій, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, повне визнання ним вини, щире розкаяння, усвідомлення неправомірності своєї поведінки та зроблені ним висновки, а також проведену матір`ю виховну роботу та її готовність надалі здійснювати належний батьківський контроль, суд приходить до висновку, що мета виховання неповнолітнього та запобігання вчиненню ним нових правопорушень у даному випадку може бути досягнута без застосування до нього адміністративного стягнення на загальних підставах, шляхом застосування заходу впливу, передбаченого п.4 ст.24-1 КУпАП, у виді передачі його під нагляд батькам.

Керуючись ст.ст.13, 24-1, 245, 251, 252, 284, 287, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати неповнолітнього ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього захід впливу, передбачений п.4 ст.24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді передачі його під нагляд батькам - матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батькові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, його захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.