Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №461/1808/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №461/1808/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №8105645 від 29 лютого 2024 року у загальному розмірі 17775,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 11925,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом та 850,00 грн - заборгованість за комісією, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8105645, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн строком на 105 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі та строки, визначені договором.

Договір укладено в електронній формі. Відповідач пройшов процедуру ідентифікації та підтвердив прийняття умов договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Первісний кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав та перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 5000,00 грн на зазначену ним банківську платіжну картку.

Однак відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконав, отримані кредитні кошти, нараховані проценти та передбачену договором комісію у визначені договором строки не сплатив.

25 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №107-МЛ, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8105645 від 29 лютого 2024 року.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до позивача передано право вимоги до ОСОБА_1 у загальному розмірі 17775,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 11925,00 грн - заборгованість за процентами та 850,00 грн - заборгованість за комісією.

До початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання, у якому він просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення представник позивача не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про його виклик (а.с. 23), в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності та перевіривши доводи позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що 29 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8105645.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених договором, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі та строки, визначені договором.

Згідно з п.1.2 договору загальний розмір кредиту становить 5000,00 грн.

Пунктом 1.3 договору визначено, що кредит надається загальним строком на 105 днів з 29 лютого 2024 року та складається з пільгового та поточного періодів.

Відповідно до п.1.3.1 договору пільговий період становить 15 днів з дати видачі кредиту та закінчується 15 березня 2024 року.

Згідно з п.1.3.2 договору поточний період становить 90 днів, починається з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, та закінчується 13 червня 2024 року, який визначено датою остаточного погашення заборгованості.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у повному обсязі не пізніше 13 червня 2024 року.

Відповідно до п.1.5 договору загальні витрати позичальника за весь строк кредитування становлять 12775,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування становить 17775,00 грн, а денна процентна ставка за весь строк кредитування складає 2,43 %.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 850,00 грн, яка нараховується за ставкою 17,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п.1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1575,00 грн та нараховуються за ставкою 2,10 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду.

Згідно з п.1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 10350,00 грн та нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Тип процентної ставки за договором - фіксований.

Пунктом 2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням платіжної картки, зазначеної позичальником при оформленні кредиту.

Договір укладено сторонами в електронній формі.

Із анкети-заяви на кредит, відомостей про послідовність дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та інших матеріалів кредитної справи вбачається, що ОСОБА_1 пройшов процедуру ідентифікації, ознайомився з умовами кредитування та здійснив акцепт пропозиції про укладення кредитного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір повинна містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Частиною шостою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного у порядку, передбаченому ст.12 цього Закону, заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі або вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором або аналога власноручного підпису.

Частинами першою, другою ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір, анкета-заява, паспорт споживчого кредиту та відомості щодо проходження відповідачем процедури електронної ідентифікації у своїй сукупності підтверджують укладення ОСОБА_1 кредитного договору №8105645 від 29 лютого 2024 року в електронній формі та погодження ним його істотних умов.

З платіжного доручення №124302254 від 29 лютого 2024 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало 5000,00 грн на банківську платіжну картку, зазначену відповідачем при оформленні кредиту, із призначенням платежу «Кошти згідно договору 8105645».

З листа АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/9250 БТ від 28 травня 2026 року вбачається, що банківська платіжна картка № НОМЕР_1 видана на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

З наданої банком інформації про рух коштів по зазначеній картці вбачається, що 29 лютого 2024 року о 16 год. 52 хв. 38 сек. на неї зараховано 5000,00 грн, при цьому в описі операції зазначено «LIQPAY*Miloan KYIV».

Наведені відомості банку узгоджуються з платіжним документом первісного кредитодавця щодо суми, дати та одержувача коштів, а тому у своїй сукупності підтверджують виконання ТОВ «Мілоан» обов`язку з надання кредиту та фактичне отримання ОСОБА_1 5000,00 грн за кредитним договором №8105645 від 29 лютого 2024 року.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

25 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №107-МЛ, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників.

Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 25 червня 2024 року підтверджено передачу ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прав грошової вимоги за кредитними договорами, включеними до Реєстру боржників.

З витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №107-МЛ від 25 червня 2024 року вбачається, що до позивача передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8105645 від 29 лютого 2024 року у загальному розмірі 17775,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 11925,00 грн - заборгованість за процентами та 850,00 грн - заборгованість за комісією.

Виконання договору відступлення права вимоги підтверджується платіжною інструкцією від 25 червня 2024 року, згідно з якою ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Мілоан» 1850051,83 грн із призначенням платежу за договором відступлення права вимоги №107-МЛ від 25 червня 2024 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, договір відступлення права вимоги №107-МЛ від 25 червня 2024 року, Акт приймання-передачі Реєстру боржників, витяг з Реєстру боржників та платіжна інструкція у своїй сукупності підтверджують перехід від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8105645 від 29 лютого 2024 року в обсязі, заявленому до стягнення у цій справі.

Оскільки строк виконання зобов`язання за кредитним договором настав 13 червня 2024 року, а доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн повністю або частково матеріали справи не містять, вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту у зазначеному розмірі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 11925,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає наступне.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума несплачених відповідачем процентів за користування кредитом становить 11925,00 грн.

Зазначений розмір відповідає погодженим сторонами умовам кредитного договору, якими загальну суму процентів за пільговий період визначено у розмірі 1575,00 грн, а за поточний період - 10350,00 грн, що в сукупності становить 11925,00 грн.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 11925,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 850,00 грн заборгованості за комісією суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Частиною другою ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено врахування у загальних витратах за споживчим кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

У даному випадку умовами договору передбачена саме одноразова комісія за надання кредиту у розмірі 850,00 грн, яка нараховується в момент видачі кредиту та включена до загальних витрат позичальника за кредитом.

Вказана комісія не є щомісячною платою за обслуговування кредитної заборгованості та матеріали справи не містять даних про те, що вона встановлена за надання споживачу інформації про стан кредитної заборгованості чи за іншу послугу, яка відповідно до закону повинна надаватися безоплатно.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 850,00 грн заборгованості за комісією є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджено виникнення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитних правовідносин за договором №8105645 від 29 лютого 2024 року, надання та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн, невиконання ним зобов`язань у передбачений договором строк, а також перехід до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за цим договором.

У зв`язку з наведеним із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №8105645 від 29 лютого 2024 року у загальному розмірі 17775,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 11925,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом та 850,00 грн - заборгованість за комісією.

Що стосується позовних вимог щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява №19336/04, п.269) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено наступне.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, поведінку сторони під час розгляду справи, дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність, необхідність і розумність розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

За правилами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої допомоги, акт №Л/17152 про надання послуг правової (правничої) допомоги від 12 лютого 2026 року, детальний опис наданих послуг, а також документи, що підтверджують повноваження представника позивача.

Із зазначених документів вбачається, що правнича допомога надавалася саме у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №8105645 від 29 лютого 2024 року, а Адвокатське об`єднання «Апологет» є зареєстрованою юридичною особою, представником позивача виступає адвокат Усенко Михайло Ігорович.

Із договору, акта наданих послуг та детального опису наданих послуг вбачається, що позивачем заявлено до відшкодування 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Детальний опис містить перелік виконаних робіт, зокрема усну консультацію клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості тривалістю 30 хвилин, ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалістю 2 години, погодження правової позиції клієнта у справі тривалістю 30 хвилин, складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта тривалістю 3 години 30 хвилин та подання позовної заяви до суду від імені клієнта. Загальна тривалість зазначених робіт визначена у 6 годин 30 хвилин.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, суд враховує не лише факт їх документального підтвердження, але й критерії співмірності, розумності та необхідності таких витрат.

При цьому суд бере до уваги, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, не є складною за характером спірних правовідносин, не потребувала значного обсягу додаткових процесуальних дій, подання великої кількості заяв по суті спору, участі представника позивача у судових засіданнях чи формування нової або складної правової позиції, оскільки спір стосується правовідносин щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Крім того, суд враховує ціну позову у розмірі 17775,00 грн, характер спору, обсяг фактично наданих послуг, типовість підготовлених процесуальних документів, відсутність необхідності у тривалому судовому розгляді та те, що справа не містить настільки складних фактичних або правових питань, які б об`єктивно вимагали заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Аналізуючи докази, надані представником позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу, їх відповідність критерію реальності адвокатських послуг та співмірності складності справи, враховуючи характер спору, ціну позову, обсяг фактично наданих послуг, витрачений адвокатом час, а також принцип розумності та пропорційності судових витрат, суд приходить до висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн є завищеним і не відповідає критерію співмірності.

За таких обставин суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу частково, а саме у розмірі 4000,00 грн, а у задоволенні вимоги про стягнення решти витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн слід відмовити.

Крім того, позивачем були понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн за подання позовної заяви, що підтверджується платіжною інструкцією №1973 від 18 лютого 2026 року. справа.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи наведене, відповідно до ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» слід стягнути 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також 2662,40 грн судового збору.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, статтями 11, 15, 16, 204, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626-629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8105645 від 29 лютого 2024 року у загальному розмірі 17775,00 грн (сімнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок), з яких:

- 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) - заборгованість за основною сумою кредиту;

- 11925,00 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень 00 копійок) - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, 79029, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.