Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №949/899/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/899/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1581-9991 від 29 липня 2025 року, у якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 23882,94 грн, яка складається з: 6300,00 грн заборгованості за кредитом, 11237,94 грн заборгованості за нарахованими процентами, 5400,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України та 945,00 грн заборгованості по комісії, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 липня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1581-9991 продукту «MiniKasa», відповідно до якого позивач надав відповідачці кредитні кошти у розмірі 4500,00 грн. Договір укладено в електронній формі.

22 серпня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, на підставі якої відповідачці було надано додаткові грошові кошти у кредит у розмірі 6300,00 грн. На момент укладення цієї додаткової угоди заборгованість за раніше отриманим кредитом, нарахованими процентами та комісією була відсутня.

За умовами додаткової угоди строк користування сумою кредиту 6300,00 грн становив 365 календарних днів з моменту її укладення, комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становила 15 % від їх суми, а проценти за користування кредитом нараховувалися відповідно до погоджених сторонами процентних ставок.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання виконав у повному обсязі, тоді як відповідачка після отримання 6300,00 грн передбачених договором платежів не здійснювала, у зв`язку з чим станом на 02 березня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 23882,94 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, проте у поданому клопотанні просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про її виклик (а.с. 25), в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1581-9991 продукту «MiniKasa».

Згідно з умовами договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти, а позичальник - повернути отримані кошти, сплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі.

Первісна сума наданого відповідачці кредиту становила 4500,00 грн.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5650.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Частиною шостою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено способи прийняття пропозиції укласти електронний договір, зокрема шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону, заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі або вчинення відповідних дій в інформаційно-комунікаційній системі.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений та підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на наведене суд вважає доведеним факт укладення між сторонами договору про відкриття кредитної лінії №1581-9991 від 29 липня 2025 року.

Факт надання відповідачці 29 липня 2025 року кредитних коштів у розмірі 4500,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», відповідно до якої платіжна операція №1648044086 на суму 4500,00 грн на картковий рахунок відповідачки була виконана 29 липня 2025 року о 15 год. 39 хв.

Разом з тим із розрахунку заборгованості вбачається, що 04 серпня 2025 року відповідачкою здійснено платіж у розмірі 5490,00 грн, після врахування якого заборгованість за первісно виданими 4500,00 грн, нарахованими процентами та комісією була погашена повністю.

Ця обставина узгоджується зі змістом додаткової угоди від 22 серпня 2025 року, у пункті 1 якої сторони підтвердили, що на момент її укладення сума неповернутого кредиту становила 0,00 грн, сума нарахованих та несплачених процентів - 0,00 грн, а сума нарахованої та несплаченої комісії - 0,00 грн.

22 серпня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1581-9991, підписану відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3733, відповідно до якої кредитодавець зобов`язався надати відповідачці додаткові грошові кошти у кредит у розмірі 6300,00 грн.

Пунктом 2.3 додаткової угоди передбачено, що після надання додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту в розмірі 6300,00 грн.

Пунктом 2.4 додаткової угоди визначено строк повернення суми кредиту - 365 календарних днів з моменту укладення додаткової угоди.

Пунктом 2.6 додаткової угоди передбачено комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит у розмірі 15 % від суми таких коштів, яка нараховується у день їх видачі. Отже, розмір такої комісії становить 945,00 грн.

Пунктом 2.8 додаткової угоди встановлено стандартну процентну ставку в розмірі 1,00 % за кожен день користування сумою кредиту протягом перших 180 календарних днів з дати укладення додаткової угоди, а починаючи зі 181-го календарного дня - 0,74 % за кожен день користування кредитом до закінчення строку дії договору або фактичного повернення всієї суми кредиту.

Крім цього, пунктом 2.9 додаткової угоди передбачено застосування протягом перших 21 календарного дня промо-ставки у розмірі 0,50 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.2.11 додаткової угоди сторони домовились продовжити строк кредитування до 365 календарних днів з дати її укладення, у зв`язку з чим загальний строк кредитування за договором становив 389 днів.

Згідно з графіком платежів, який є додатком до додаткової угоди, остаточний платіж із поверненням 6300,00 грн основної суми кредиту визначено на 21 серпня 2026 року.

Факт фактичного надання відповідачці додаткових кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», згідно з якою 22 серпня 2025 року о 13 год. 20 хв. за платіжною операцією № НОМЕР_1 на картковий рахунок відповідачки перераховано 6300,00 грн, статус операції - «Виконано».

Крім цього, довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підтверджено видачу за договором 29 липня 2025 року 4500,00 грн та 22 серпня 2025 року - 6300,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи належним чином підтверджено фактичне отримання відповідачкою кредитних коштів, а після погашення первісної заборгованості - отримання нею 22 серпня 2025 року додаткових кредитних коштів у розмірі 6300,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 02 березня 2026 року за відповідачкою обліковується заборгованість у загальному розмірі 23882,94 грн, яка складається з: 6300,00 грн основного боргу, 11237,94 грн процентів за користування кредитом, 5400,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, та 945,00 грн комісії.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, первісно надані відповідачці 29 липня 2025 року кредитні кошти у розмірі 4500,00 грн разом із нарахованими за їх користування платежами були погашені повністю.

Водночас на підставі додаткової угоди від 22 серпня 2025 року відповідачці фактично надано додаткові кредитні кошти у розмірі 6300,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про виконання платіжної операції №1661648626 та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу у розмірі 6300,00 грн є заборгованістю саме за додатковими кредитними коштами, отриманими відповідачкою 22 серпня 2025 року, а не залишком первісно наданого кредиту у розмірі 4500,00 грн.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що отримані відповідачкою 6300,00 грн кредитних коштів не повернуті. Доказів їх погашення повністю або частково відповідачкою суду не надано та матеріали справи таких доказів не містять.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 6300,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених до стягнення 11237,94 грн процентів за користування кредитом суд виходить із наступного.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що з 22 серпня 2025 року по 11 вересня 2025 року включно проценти на суму 6300,00 грн нараховувалися за промо-ставкою 0,50 % на день, тобто по 31,50 грн за кожен день користування кредитом.

Починаючи з 12 вересня 2025 року проценти нараховувалися за ставкою 1,00 % на день, що становило 63,00 грн за кожен день користування кредитом.

Починаючи з 181-го дня користування кредитом, а саме з 18 лютого 2026 року, позивач застосував передбачену додатковою угодою ставку 0,74 % на день, що становить 46,62 грн за день.

Станом на 01 березня 2026 року загальний непогашений розмір процентів становив 11237,94 грн, а 02 березня 2026 року нових договірних процентів позивачем не нараховано.

Таким чином, нарахування здійснено в межах погодженого сторонами строку кредитування та відповідно до ставок, прямо визначених додатковою угодою.

Крім того, у додатковій угоді визначено денну процентну ставку у розмірі 0,918 %, обчислену з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом. Такий розмір не перевищує встановлену ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальну денну процентну ставку у розмірі 1 %.

Умови додаткової угоди щодо розміру та періодів застосування процентних ставок викладені однозначно, розрахунок позивача їм відповідає, а доказів сплати відповідачкою зазначених процентів матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 11237,94 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення 945,00 грн комісії суд зазначає наступне.

Пунктом 2.6 додаткової угоди від 22 серпня 2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1581-9991 передбачено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 15 % від суми таких коштів, нараховується кредитодавцем у день їх видачі та підлягає сплаті позичальником у складі обов`язкового платежу.

Як встановлено судом, на підставі зазначеної додаткової угоди відповідачці фактично надано додаткові кредитні кошти у розмірі 6300,00 грн. Відтак розмір передбаченої сторонами комісії становить 945,00 грн (6300,00 грн ? 15 %).

Вказана комісія прямо передбачена умовами додаткової угоди, включена до графіка платежів та врахована при визначенні загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Частиною шостою ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані у відповідних розрахунках, крім випадків, передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 при вирішенні питання щодо правомірності встановлення комісії за кредитним договором виходила, зокрема, з необхідності врахування характеру послуг, за які договором передбачено відповідну плату.

У даному випадку комісія у розмірі 945,00 грн встановлена саме за видачу додаткових грошових коштів у кредит, є одноразовою та безпосередньо пов`язана з фактичним наданням відповідачці додаткової суми кредиту у розмірі 6300,00 грн.

Отже, враховуючи, що зазначена комісія прямо погоджена сторонами, її розмір визначений умовами додаткової угоди та врахований у загальних витратах за споживчим кредитом, а факт надання додаткових кредитних коштів підтверджений матеріалами справи, вимога позивача про стягнення 945,00 грн заборгованості за комісією є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас вимога позивача про стягнення 5400,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, комісії та/або суми кредиту у визначені договором строки позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням процентів річних на підставі ст.625 ЦК України.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування таких процентів розпочато 12 вересня 2025 року, тобто після виникнення прострочення виконання відповідачкою грошових зобов`язань за договором.

Так, з 12 вересня по 23 жовтня 2025 року включно позивачем нараховувалося по 126,00 грн процентів річних за кожен день прострочення, а 24 жовтня 2025 року нараховано 108,00 грн, унаслідок чого загальний їх розмір склав 5400,00 грн, після чого подальше нарахування таких процентів не здійснювалося.

Отже, зазначені проценти нараховані не як плата за правомірне користування кредитними коштами, а саме у зв`язку з простроченням виконання відповідачкою грошового зобов`язання та за своєю правовою природою є відповідальністю, передбаченою ст.625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, встановлення сторонами у договорі іншого розміру процентів річних не змінює підстави їх нарахування та їх правової природи як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, передбаченої ст.625 ЦК України.

Разом з тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 зазначено, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на зобов`язання, які виникли з кредитного договору, а позичальник у період дії воєнного стану звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України.

У цій справі вся сума заявлених позивачем процентів річних у розмірі 5400,00 грн нарахована за період з 12 вересня по 24 жовтня 2025 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану.

Крім того, як у розрахунку заборгованості, так і у позовній заяві сам позивач визначає зазначені 5400,00 грн саме як проценти річних на підставі ст.625 ЦК України.

За таких обставин на спірні нарахування поширюються положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а тому правові підстави для стягнення з відповідачки 5400,00 грн процентів річних відсутні.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 18482,94 грн, яка складається з: 6300,00 грн заборгованості за кредитом, 11237,94 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 945,00 грн заборгованості за комісією.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 5400,00 грн процентів річних на підставі ст.625 ЦК України слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №36038 від 08 травня 2026 року.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки із заявлених позивачем 23882,94 грн задоволенню підлягають вимоги у розмірі 18482,94 грн, що становить 77,3897 % від ціни позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2060,42 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1581-9991 від 29 липня 2025 року у загальному розмірі 18482,94 грн (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 94 копійки), з яких:

- 6300,00 грн (шість тисяч триста гривень 00 копійок) - заборгованість за кредитом;

- 11237,94 грн (одинадцять тисяч двісті тридцять сім гривень 94 копійки) - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 945,00 грн (дев`ятсот сорок п`ять гривень 00 копійок) - заборгованість за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2060,42 грн (дві тисячі шістдесят гривень 42 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Відомості про учасників справи, згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.