Суд: Решетилівський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №546/537/26
Суддя: Зіненко Ю. В.
єдиний унікальний номер справи 546/537/26
номер провадження 2/546/611/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Комаренко Оксана Валеріївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Решетилівська державна нотаріальна контора Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі державного нотаріуса Махринської Оксани Володимирівни, про визнання права власності на спадкове майно,
установив:
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який є батьком позивача. Після смерті батька, позивач у визначений 6-місячний термін вступив у спадщину, написавши відповідну заяву до Решетилівської державної нотаріальної контори державному нотаріусу Махринській О.В. Також, заяви про вступ у спадщину подали брат позивача - ОСОБА_5 , зведена сестра по батькові - ОСОБА_2 та друга дружина батька - ОСОБА_3 . До спадкового майна після смерті батька позивача входять: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; земельна ділянка з кадастровим номером 5324281400:00:006:0026 площею 1,9700 га, що розташована на території Полтавської області, Решетилівського району, с. Жовтневе. Право власності підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку ЯЛ №520125; транспортний засіб: автомобіль марки “AUDI” синього кольору 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ; транспортний засіб: автомобіль марки ВАЗ. червоного кольору, 1985 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ; транспортний засіб: причеп легковий В, 2002 року випуску, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 ; транспортний засіб: мотоцикл МТ-12, 1977 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_4 . Проте ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат позивача ОСОБА_5 , не оформивши права власності на спадкове майно. Протягом 6 місяців після смерті брата встановлено, що спадкоємці відсутні та особи, які б проживали та були б зареєстровані разом з померлим братом також відсутні. За взаємною згодою учасники справи (спадкоємці) звернулись до державного нотаріуса про оформлення свідоцтва про право на спадщину рівних частинах 1/3 на усе спадкове майно. Проте, державний нотаріус Решетилівської державної нотаріальної контори Махринська Оксана Володимирівна постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 24 квітня 2026 року постановила відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва права на спадщину у рівних частках. Спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не складав, отже, спадкування відбувається за законом.
Посилаючись на вищезазначені обставини, положення статей 1216, 1268, 1267, 1278 ЦК України, постанову Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», постанову Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 243/6275/16-ц, представник позивача просив визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на: 1/3 частки житлового будинку загальною площею - 46,5 кв. м, житловою площею 20,3 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 ; на 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 5324281400:00:006:0026 площею 1,9700 га, що розташована на території Полтавської області, Решетилівського району, с. Жовтневе; на 1/3 частки транспортних засобів: автомобіля марки “AUDI” синього кольору 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіля марки ВАЗ 21063 червоного кольору, 1985 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , причепа легкового В, 2002 року випуску, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , мотоцикла МТ-12, 1977 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_5 ПОЖ.
27 травня 2026 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою судді від 08 червня 2026 року у справі відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 20 липня 2026 року.
Ухвалою суду від 20 липня 2026 року за клопотанням представниці позивача витребувано від Решетилівської державної нотаріальної контори Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірену копію спадкової справи №51/2021 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19 серпня 2026 ухвалою суду було повторно витребувано вищевказані докази та оголошено перерву до 07 вересня 2026 року.
Підготовче провадження проведено 07 вересня 2026 року та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 жовтня 2026 року.
У судове засідання 07 жовтня 2026 року позивач не з`явився, до суду надіслав заяву про проведення судового засідання за його відсутності (а. с. 177).
Представниця позивача – ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, надіслала до суду клопотання у якому просила розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представниці, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити (а. с. 180).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, 05 жовтня 2026 року від них надійшли до суду заяви, у яких вони не заперечували проти задоволення позовної заяви та просили судові засідання проводити за їх відсутності (а. с. 178, 179).
Представник третьої особи Решетилівської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а. с. 171).
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а. с. 7 зворот).
Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 20 червня 2007 року (а. с. 14 зворот).
ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 (а. с. 12 зворот).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 (а. с. 7).
Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №520125 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 1,9700 га (а. с. 16 зворот – а. с. 17.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.07.2021, Інвентаризаційної довідки від 23.06.2021 №79, та технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами ОСОБА_4 на праві приватної власності належав житловий будинок, загальною площею: 46,5 кв. м, житловою площею: 20,3 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 (а. с. 17 зворот – а. с. 22).
Відповідно до копії технічного паспорту мотоцикла, моторолеру та копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 ОСОБА_4 також був власником мотоцикла МТ-12, 1977 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 (а. с. 23, а. с. 23 зворот).
Крім того ОСОБА_4 був власником транспортного засобу ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1985 року випуску, та транспортного засобу AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1991 року випуску, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_11 та НОМЕР_12 (а. с. 24, а. с. 24 зворот).
Постановою ОСОБА_9 , державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори, в.о. завідувача Решетилівської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24 квітня 2026 року №100/02-3 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/3 частку належного спадкодавцю спадкового майна. Відповідно до указаної постанови заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , подали: дружина померлого, ОСОБА_3 , син померлого, ОСОБА_5 , син померлого ОСОБА_1 . Дочка померлого, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на момент смерті батька була малолітньою дитиною, та згідно п. 4 ст. 1268 ЦКУ також прийняла спадщину. Батько померлого, ОСОБА_4 , у визначений законом термін відмовився від належної йому частки у спадщині. Інших заяв про прийняття та відмову від спадщини до Решетилівської ДНК не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися. ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 помер. Згідно інформації зі спадкового реєстру спадкова справа після померлого ОСОБА_5 не заводилася. Згідно довідки Решетилівської міської ради №10-09.3/50 від 07.04.2026 померлий ОСОБА_5 був зареєстрований у будинку один. Згідно ст. 1267 ЦК України частки у спадщині частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними. ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, є спадкоємцями згідно закону на частку спадкового майна кожен та не мають права на отримання свідоцтв про право на спадщину на 1/3 частку кожен на спадкове майно (а. с. 6).
У відповідь на ухвалу суду про витребування спадкових справ справи №51/2021 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , Решетилівською державною нотаріальною конторою було надіслано копію спадкової справи №51/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та повідомлено, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 не заводилася (а. с. 131, 132 - 163).
Згідно з копією спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 до Решетилівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 , дружина померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , син померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , син померлого ОСОБА_5 (а. с. 132, 139, 142). Батько померлого ОСОБА_4 – ОСОБА_10 звернувся із заявою про відмову від прийняття спадщини (а. с. 145).
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 8).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України).
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу (частина четверта статті 1268 ЦК України).
Судом установлено, що спадкоємцями після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_3 , його сини ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та його малолітня на той момент донька ОСОБА_2 в силу положень частини четвертої статті 1268 ЦК України.
Позивач зазначає, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не оформив право власності на спадкове майно, протягом 6 місяців після його смерті встановлено, що спадкоємці відсутні та особи, які б проживали та були б зареєстровані разом з померлим братом також відсутні. У свою чергу за взаємною згодою інші спадкоємці звернулись до державного нотаріуса про оформлення свідоцтва про право на спадщину рівних частинах 1/3 на усе спадкове майно.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Тобто, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Отже, на момент смерті ОСОБА_5 був власником 1/4 частки спадкового майна померлого батька – ОСОБА_5 .
Відповідно ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками спадкового майна, яке на момент смерті належало ОСОБА_4 , кожному із яких належить по 1/4 частки.
На обґрунтування позовних вимог сторона позивача посилається, зокрема, на положення статті 1267 ЦК України та на постанову Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 243/6275/16-ц. Проте, на думку суду, положення статті 1267 ЦК України у даній справі до застосування не підлягають з огляду на наступне.
Так, відповідно до змісту статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Вочевидь, що положення даної статті відносяться до тих випадків, коли всі спадкоємці мають змогу висловити своє волевиявлення щодо розміру часток у спадщині. Водночас у даному випадку один із спадкоємців помер, відповідно, будь – якої згоди на вирішення долі своєї частки чи частки інших спадкоємців не висловлював.
А тому вирішення долі частки у спадковому майні спадкоємця померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 мало б вирішуватися у відповідності до положень статей 1269, 1270 ЦК України.
Так, частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Проте судом установлено, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 не заводилася, що свідчить про те, що ні позивачем, ні іншими особами заяви про прийняття спадщини після його смерті до нотаріуса за місцем відкриття спадщини не подавалися.
На думку суду, за таких умов позивачу слід було звертатися до суду з позовними вимогами про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку у майні, яка належала на момент смерті саме ОСОБА_5 чи щодо визначення додаткового строку для прийняття указаної спадщини, зазначивши учасниками справи усіх ймовірних спадкоємців померлого ОСОБА_5 .
Однак такі позовні вимоги позивачем не ставилися.
Щодо посилання сторони позивача на постанову Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 243/6275/16-ц суд зазначає таке. Так, спір у даній справі стосувався поділу житлового будинку, земельної ділянки, вселення та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні майном. У вказаній постанові, зокрема, зазначено наступне: «якщо спадкодавець склав заповіт і в ньому не зазначив частки спадкоємців, вони вважаються рівними. Навпаки, якщо заповідач розподілив спадщину між спадкоємцями в нерівних частках, то кожний має право саме на ту частку, яку вказав спадкодавець. За відсутності заповіту частки кожного спадкоємця в спадщині визнаються рівними. Відступ від цього принципу можливий за домовленістю спадкоємців між собою (стаття 1267 ЦК України). Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності (частина четверта статті 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені в главі 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. Вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину».
Тобто, правовідносини, які були предметом розгляду судами у справі № 243/6275/16-ц не є релевантними правовідносинам у цій справі.
За таких умов суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням ЦК України щодо здійснення права на спадкування. А тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, суд покладає понесені судові витрати на позивача.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Комаренко Оксана Валеріївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Решетилівська державна нотаріальна контора Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі державного нотаріуса Махринської Оксани Володимирівни, про визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Судові витрати позивача покласти на позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників судового процесу:
Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_13 .
Представниця позивача – Комаренко Оксана Валеріївна, адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_14 .
Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_15 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_16 .
Третя особа – Решетилівська державна нотаріальна контора Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Старокиївська, 12, м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, 38400, ІКЮО в ЄДРПОУ - 02900185.
Суддя Ю.В. Зіненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua