Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №554/10648/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 06.10.2026Справа № 554/10648/26

Провадження № 2/554/5150/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Страхова компанія «Країна» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «Страхова компанія «Країна» 12382,40 грн завданих збитків в порядку регресу, а також 2662,4 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.11.2024 між АТ «Страхова компанія «Країна» та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/0283107 щодо транспортного засобу «HAVAL», д.н.з. НОМЕР_1 , згідно з умовами якого позивач узяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 22.09.2024 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , скоїла зіткнення із автомобілем HAVAL», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідною постановою суду встановлено вину ОСОБА_1 в ДТП. Страхувальник звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку. На підставі страхового акту сплачено страхове відшкодування у розмірі 50550,00 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована полісом обов`язкового страхування ПАТ «СК «ПЗУ Україна» було відшкодовано шкоду відповідачки у розмірі 38167,60 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 12382,40 грн, що на підставі ст.ст. 993, 1187, 1194 ЦК України підлягає стягненню з відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, згідно прохальної частини позову просив розглянути справу за відсутності представника АТ «Страхова компанія «Країна», позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про місце та час слухання справи повідомлена належним чином.

Зокрема, надісланий за місцем реєстрації відповідача рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі та повідомленням про розгляд справи, ОСОБА_1 не був вручений, а поштове відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд судом цивільної справи, учасником якої вона є.

Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізувала та не повідомила суд про причини неявки в судове засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене та те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.10.2024 у справі № 554/10597/24 (провадження № 3/554/2457/2024) ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що 22.09.2024 о 11 год 50 хв в м. Полтаві по вул. Дмитра Пругла,14/2, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan Rogue Sport, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом на паркувальному майданчику не забезпечила безпеку руху і допустила зіткнення із транспортним засобом HAVAL H2, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п.10.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Згідно із Договором добровільного страхування наземного транспорту № УА/0283107 від 10.11.2024, укладеного між АТ «Страхова компанія «Країна» та ОСОБА_2 щодо транспортного засобу HAVAL H2, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно з умовами якого позивач узяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

Згідно із актом огляду від 23.09.2024 транспортного засобу HAVAL H2, д.н.з. НОМЕР_1 , зафіксовано пошкодження вказаного транспортного засобу.

Рахунками на оплату № 5048 від 26.09.2024 та № С000001678 від 27.09.2024, платіжними інструкціями № 26017 від 15.10.2024 та № 26016 від 15.10.2024 відповідно, підтверджено факт ремонту автомобіля HAVAL H2, д.н.з. НОМЕР_1 , платником за замовленням є АТ «Страхова компанія «Країна».

04.10.2024 ОСОБА_2 подано до АТ «Страхова компанія «Країна» заяву на виплату страхового відшкодування.

Згідно із страховими актами № 08/75505/2.1.5.1 АТ «Страхова компанія «Країна» ухвалила рішення про страхову виплату на користь ОСОБА_2 у розмірі 50550,00 грн на підставі страхового випадку – ДТП та відповідно до розрахунку страхового відшкодування у справі № 49333, підписаних електронним цифровим підписом уповноважених осіб.

Відповідно до страхового акту № 49333/1, підписаного уповноваженими особами ПрАТ СК «ПЗУ Україна» Нечас А.О. та ОСОБА_4 , дата вимоги 30.10.2024, вартість ремонту становить 40667,60 грн, франшиза 2500,00 грн, страхове відшкодування потерпілій ОСОБА_2 становить 38167,60 грн, нараховано до виплати 38167,60 грн. Розпорядженням № 49333/1/1 на виплату страхового відшкодування гол.фахівцем ВОСЗТС Філоненко Ю.В. затверджено перерахування страхового відшкодування АТ «СК «КРАЇНА» в порядку регресу за страх. ОСОБА_5 (потерп. ОСОБА_2 ) в сумі 38167,60 грн.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 00130580 від 20.11.2024 ПрАТ СК «ПЗУ Україна»» на рахунок отримувача АТ «СК «КРАЇНА» здійснено платіж за призначенням – страхове відшкодування в порядку регресу за страх. ОСОБА_5 (потерп. Колодочка М.А.) спр.755505 без ПДВ, дог.ЕР.216984680 від 23-09-23.#0130580.

24.12.2024 АТ «СК «КРАЇНА» звернулося до ОСОБА_1 із заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування в розмірі 12382,40 грн. Заява вмотивована тим, що АТ «СК «КРАЇНА» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 50550,00 грн, однак ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 38167,60 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до вимог ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди,завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Суд вважає, що право вимоги яке виникає в порядку та на умовах передбачених ст. 993 ЦК України, а також ст. 27 Закону України «Про страхування», є суброгаційним, а відповідний обов`язок відшкодування шкоди винною особою, з огляду на положення ст. 1166 ЦК України є деліктним зобов`язанням.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/3165/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі №910/2603/17, перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого деліктного зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

При вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також ст.993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами ст. 1191 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IVпорядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди, в порядку суброгації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України, а тому стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2662,4 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 282 ЦПК України, ст.ст.993, 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» завдану шкоду в поряду суброгації в розмірі 12382,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків,29А, код ЄДРПОУ 20842474;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя І.М. Михайлова