Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №462/4878/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4878/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді – Мруць І. С. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою представника Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Бегей Наталії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Бегей Наталія Володимирівна звернулася до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги централізованого водопостачання (за особовим рахунком НОМЕР_1 ) на суму 6548 грн. 98 коп., та сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідач є власником, зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , користується послугами ЛМКП «Львівводоканал», однак, оплату за такі послуги не здійснює. Зазначає, що станом на 01.04.2026 року заборгованість відповідача за надані послуги за період з 01.04.2022 року по 01.04.2026 року становить 5003,23 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування постачання води в сумі 1092,15 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування відведення води в сумі 962,70 грн. та заборгованість за аюонентське обслуговування відведення води в сумі 583.05 грн., проте вказану суму боргу відповідач не оплатив. У зв`язку із наведеним просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09 червня 2026 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом неодноразового направлення поштової рекомендованої кореспонденції, та оголошенням на офіційному сайті суду.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» є суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (пункт 5-6 частини 2 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідачу ОСОБА_1 зареєстрований та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Довідкою №1 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації, відповіддю №2853631 від 08.06.2026 року. (а.с.4, 24).

Враховуючи наведене, відповідач є споживачем послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відомостей про нарахування та оплату послуг централізованого водопостачання холодної води та централізованого водовідведення сума заборгованості відповідача по оплаті вказаних послуг за особовим рахунком відповідача № НОМЕР_1 за період з 01.04.2022 року по 01.04.2026 року становить 5003,23 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування постачання води в сумі 962,70 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування відведення води в сумі 583,05 грн. за період з 01.04.2022 року по 01.04.2026 року, що свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань, наслідком чого є порушення права позивача на одержання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк.

За положеннями ч. 1 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання i водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627, встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту користування цими послугами.

При цьому, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Згідно ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Статтею 13 Закону визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 14 Закону за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Відповідно до п. 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Згідно висновку Верховного суду України викладеного у постанові від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. А тому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів, як споживачів від оплати послуг у повному обсязі.

10.02.2022 року на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівводоканал» оприлюднено публічний договір приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відтак, законодавством передбачено обов`язок відповідача здійснити оплату послуг, які він фактично отримав як споживач.

Доказів того, що позивач неналежним чином чи не в повному обсязі надає відповідачу послуги з централізованого водопостачання, відповідачем суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідача від отримання вказаних послуг, які постачає позивач.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування позовних вимог, як і не надав суду свого розрахунку щодо оплати за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем стверджується, що з метою досудового врегулювання спору ЛМКП «Львівводоканал» було направлено на адресу відповідача досудове повідомлення, однак відповідачем заборгованість не оплачена (а.с. 5).

Відповідно до відомостей про нарахування та оплату послуг централізованого водопостачання холодної води та централізованого водовідведення сума заборгованості відповідача по оплаті вказаних послуг за особовим рахунком відповідача № НОМЕР_1 за період з 01.04.2022 року по 01.04.2026 року становить 5003,23 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування постачання води в сумі 962,70 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування відведення води в сумі 583,05 грн. за період з 01.04.2022 року по 01.04.2026 року, що свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань, наслідком чого є порушення права позивача на одержання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк.

Відповідачем, всупереч положенню ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих позивачем послуг.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 3328 грн. що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи (а.с.3). На підставі наведеного, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 3328 грн.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовну заяву представника Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Бегей Наталії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» заборгованості за надані послуги (за особовим рахунком № НОМЕР_1 ) на загальну суму 6548 (шість тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень, 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень, 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Учасники справи:

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» (місце знаходження – м. Львів, вул. Зелена, 64; ЄДРПОУ 03348471.);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення суду складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя: /підпис/ І.С. Мруць