Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №128/720/22 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/720/22

РІШЕННЯ

Іменем України

07.10.2026 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі – Гринаковській А.Г.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області із вищевказаним позовом, який умотивувала тим, що їй на підставі договору дарування житлового будинку від 17.05.2018 за реєстр. № 535 на праві приватної власності, належить будинок АДРЕСА_1 .

Вказує, що згідно виписки з домової книги АДРЕСА_2 , від 20.04.2022 р. вих. № 185 в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані громадяни: ОСОБА_3 (її батько); позивач як власниця будинку та ОСОБА_2 (колишня дружина батька). Однак, колишня дружина її батька відповідач у справі ОСОБА_2 не проживає в спірному житловому будинку понад один рік без поважних причин.

Зазначає, що після того, як батько подарував будинок позивачу, сімейні стосунки погіршилися, відповідачка почала конфліктувати з приводу дарування будинку та обурюватись, що батько подарував будинок саме своїй донці – позивачу у справі. На цьому підґрунті відповідачка часто, без пояснень, могла не проживати разом з батьком місяцями. А з липня 2020 року взагалі зібрала свої речі і переїхала до міста Херсон, до нового співмешканця.

Також позивач вказує, що 16.10.2020 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, тому відповідачка не сплачує комунальні платежі, в утриманні будинку участі не бере, її особистих речей в помешканні не має і взагалі будинком не цікавиться, при цьому перешкод в користуванні жилим приміщенням ні позивач, ні її батько відповідачці не чинили, а після розірвання шлюбу між батьком позивач та ОСОБА_2 після вивезенням відповідачкою усіх речей та майна, яке вона вважала за потрібне, батьком були змінені замки у будинку у цілях особистої безпеки після погроз дружини.

Окрім цього зазначає, що факт реєстрації ОСОБА_2 в спірному будинку, порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном. Позивач позбавлена можливості оформити субсидію, та продати будинок з метою придбання іншого житла. Крім того, на ім`я відповідачки її бабусею було складено заповіт на житловий будинок з земельною ділянкою 0.5 га, за адресою: АДРЕСА_3 . Інших спадкоємців, крім відповідачки, не має, а тому остання є потенційною власницею спадкового домоволодіння та житлом забезпечена.

У зв`язку із чим позивач вимушена звернутися до суду із даною позовною заявою та просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за адресою АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації місця проживання.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 05.05.2022 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

06.09.2022 представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Базилєвою Ю.О., через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Також, 26.09.2022 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає відзив на позовну заяву безпідставним та необґрунтованим.

07.10.2022 на адресу Вінницького районного суду Вінницької області від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Базилєвої Ю.О. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

22.11.2022 ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області клопотання представника відповідача – адвоката Базилєвої Ю.О. задоволено; провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання, зупинено на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК - до набрання законної сили рішення суду у цивільній справі №128/1558/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 про визнання майна сумісною власністю.

Крім цього, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.10.2023 поновлено провадження призначено по даній справі підготовче засідання.

02.04.2024 ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області закрито підготовче провадження у даній цивільній справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

06.08.2026 поштою на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, в якій остання зазначає, що їй відомі зміст позовної заяви, фактичні та правові підстави заявленого позову, а також обсяг позовних вимог.

Зазначає, що раніше стороною відповідача подавалися відзив та заперечення проти задоволення позову, а представниками відповідача надавалися відповідні усні пояснення, проте наразі її процесуальна позиція як відповідача у справі змінилася. Раніше подані відзив, заперечення та надані пояснення в частині невизнання позову і вимоги про відмову в його задоволенні відповідач ОСОБА_2 надалі не підтримує.

Вказує, що позов ОСОБА_1 у справі № 128/720/22, вона визнає повністю, безумовно та без будь-яких застережень, а саме не заперечує проти визнання її, ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою, зазначеною в позовній заяві; зняття її з реєстрації місця проживання за вказаною адресою та ухвалення судом рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі. При цьому, визнання позову здійснюється нею добровільно, усвідомлено, без помилки, обману, примусу або впливу будь-яких осіб та відповідає її дійсному волевиявленню. Визнання позову не обумовлюється вчиненням позивачем будь-яких дій або настанням будь-яких додаткових обставин.

У зв`язку з повним визнанням позовних вимог, відповідач не підтримує заявлені стороною відповідача клопотання про виклик і допит свідків, а також інші клопотання, спрямовані на доведення заперечень проти задоволення позову.

23.09.2026 у судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, попередньо за допомогою системи «Електронний суд» подала заяву, в якій просить суд розгляд даної цивільної справі проводити у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилася, попередньо через канцелярію суду подала власноруч написану заяву, в якій зазначила, що вона підтримує лише свою заяву про визнання позову та просить розгляд справи проводити у її відсутності.

З урахуванням вимог ч.1 ст. 206 ЦПК України, судом установлено, що по справі відсутні підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та надані учасниками справи докази свідчать про те, що визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Тому, суд з урахуванням поданої відповідачем заяви, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез`явившихся осіб та задовольнити позов, виходячи з такого.

Судом установлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку з прибудовами та господарськими будівлями від 17.05.2017, про що свідчить копія вищевказаного договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г. та зареєстровано в реєстрі за №535 (а.с.6).

Згідно виписки з домової книги №5 с. Сосонка, Вінницького району Вінницької області, вих. №185 від 20.04.2022, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.7).

З акту обстеження житлового будинку на предмет проживання/не проживання особи від 19.04.2022, затвердженого старостою с. Сосонка Стрижавської селищної ради, судом убачається, що у результаті проведеного обстеження було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з липня 2020 року фактично не проживає громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), що також підтверджується копією акту обстеження фактичного місця проживання від 30.08.2024.

Окрім цього, згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 16.10.2020, шлюб між ОСОБА_3 (батьком позивача у справі) та ОСОБА_2 (відповідачем у справі) було розірвано Вінницьким районним відділом ДРАЦС ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький), актовий запис №46 (а.с.10).

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до статті 72 Житлового кодексу України (яка продовжує діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи), визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Судом установлено, що позивач являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку з прибудовами та господарськими будівлями від 17.05.2017.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована була за адресою: АДРЕСА_1 , як член сім`ї позивача, а саме колишня дружина її батька – ОСОБА_3 .

Оскільки відповідач ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з липня 2020 року, тобто понад один рік, в спірному будинку не проживає з неповажних причин, витрати на утримання будинку не несе, а позивач позбавлена повною мірою володіти, користуватись та розпоряджатися зазначеним вище будинком, чим обмежуються її право власності на даний об`єкт нерухомості, тому з метою захисту майнових прав позивача, суд вважає за необхідне позов задовольнити та визнати відповідача, такою що втратила право користування житловим приміщення, що буде підставою для зняття відповідача з реєстрації.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошові кошти в сумі 992,40 гривні у рахунок повернення сплаченого позивачем при подачі позову судового збору.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч.4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, Суд-

УХВАЛИВ:

Прийняти визнання відповідачем ОСОБА_2 позову.

Позов ОСОБА_1 , – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , у рахунок повернення сплаченого позивачем при подачі позову судового збору – 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олена САЄНКО