Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №539/3701/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3701/26

Провадження № 2/539/2557/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 30 квітня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 7481532, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 6 200 грн та зобов`язалась повернути кошти кредитору, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів, проте свої зобов`язання належним чином не виконала, кредит не повернула. Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Кредитні кошти надано відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.

28 жовтня 2024 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 30 квітня 2024 року № 7481532. Відповідачу 01 липня 2026 року направлено претензію про погашення кредитної заборгованості, проте вона залишена без належного реагування.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед кредитором у розмірі 33 448,47 грн, яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5 727 грн, простроченої заборгованості за відсотками - 22 121,47 грн, заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5 600 грн.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 30 квітня 2024 року № 7481532 у розмірі 33 448,47 грн, судовий збір - 2 662,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 8 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Рух справи

30 липня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2026 року справу № 539/3701/26 передано для розгляду судді Пилипчуку М. М.

Суд відповідно до частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді, яка надійшла до суду з Відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 05 серпня 2026 року за даними реєстру територіальної громади зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

18 серпня 2026 року представник позивача направив до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14 вересня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформацію щодо емітування на ім`я ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 станом на 30 квітня 2024 року та надходження на неї коштів у розмірі 6 200 грн від ТОВ «Мілоан» у період з 30 квітня 2024 року до 07 травня 2024 року.

У зв`язку з неявкою відповідача 14 вересня 2026 року розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2026 року. До суду від Акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшов лист від 30 вересня 2026 року № БТ/Е-42950, у якому зазначено, що станом на 30 квітня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку у період з 30 квітня 2024 року до 07 травня 2024 року зараховано кошти у розмірі 6 200 грн від ТОВ «Мілоан».

Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, вказував, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання. Відповідач у судові засідання не з`явилась, про дату, час і місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала. Суд вважає причини неявки відповідача у судові засідання неповажними.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 06 жовтня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до статті 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 07 жовтня 2026 року.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 30 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Мілоан» із заявою на отримання кредиту № 7481532 у розмірі 6 200 грн, в якій також зазначено: загальний строк кредитування - 360 днів; процентна ставка протягом першого розрахункового періоду - 3,65 % річних, протягом решти строку кредитування - 511 % річних; комісія за надання кредиту - 0 % від суми кредиту; періодичність здійснення платежів: в перший період - 30 днів, далі кожні 15 днів згідно з графіком платежів; кошти мають бути перераховані на платіжну картку VISA DEBIT CLASSIC НОМЕР_1 . У вказаній заяві зазначено прізвище, ім`я та по батькові заявника, його РНОКПП, серію та номер паспорта, дату народження, стать, вік, номер мобільного телефону, адресу місця реєстрації (проживання), розмір щомісячного доходу та місце роботи.

Відповідач підтвердила, що отримала та ознайомилась з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування у паспорті споживчого кредиту № 7481532, а саме: найменування кредитора - ТОВ «Мілоан», його місцезнаходження, реквізити свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та ліцензії, контактну інформацію, тип кредиту, суму кредиту, строк кредитування, мету отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту безготівково на рахунок з використанням картки, процентну ставку, тип процентної ставки, розмір комісії, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, наслідки прострочення виконання зобов`язань.

ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 30 квітня 2024 року уклали договір про споживчий кредит № 7481532, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором 872175, номер телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор, +380956760747, що підтверджується довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит: сума кредиту становить 6 200 грн (пункт 1.2 договору про споживчий кредит); кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 30 квітня 2024 року (пункт 1.3 договору про споживчий кредит); повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, остаточний термін (дата) повернення кредиту та сплати процентів - 25 квітня 2025 року (пункт 1.4 договору про споживчий кредит).

Згідно з пунктом 1.5 договору про споживчий кредит загальні витрати позичальника за кредитом складають 22 647,30 грн, денна процентна ставка - 1,01 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3 028,51 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника - 28 847,30 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, денна процентна ставка, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі.

Комісія за надання кредиту становить 0,00 грн (підпункт 1.5.1 договору про споживчий кредит).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (підпункт 1.5.2 договору про споживчий кредит).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно з підпунктами 1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 22 647,30 грн (підпункт 1.5.3 договору про споживчий кредит).

Пунктом 1.6 договору про споживчий кредит визначено, що тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (пункт 2.1 договору про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 2.2.3 договору про споживчий кредит після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Згідно з пунктом 2.4.1 договору про споживчий кредит позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в розмірі та у терміни, що встановлені у графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.1.1 договору про споживчий кредит визначено, що кредитодавець зобов`язаний на умовах, передбачених пунктом 2.1 цього договору, в сумі, що передбачена пунктом 1.2 цього договору, надати позичальнику кредит в порядку, визначеному в цьому договорі.

Згідно з пунктом 3.3.2 договору про споживчий кредит позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором, у порядку, строки та терміни, передбачені пунктами 1.1 - 1.6 цього договору та графіком платежів.

Відповідно до пункту 3.2.6 договору про споживчий кредит кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Пунктом 4.1 договору про споживчий кредит передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно з графіком платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів.

Відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до договору про споживчий кредит) погашення кредиту та сплата процентів здійснюється 23 платежами, перший з яких - 30 травня 2024 року, наступні - кожні 15 днів, останній - 25 квітня 2025 року; загальна сума платежів становить 28 847,30 грн, з яких: сума кредиту - 6 200 грн, проценти за користування кредитом - 22 647,30 грн.

У платіжному дорученні від 30 квітня 2024 року № 129762812 платником зазначено ТОВ «Мілоан», отримувачем - ОСОБА_1 , сума платежу - 6 200 грн, рахунок отримувача - НОМЕР_1 , призначення - кошти згідно з договором 7481532.

Відповідно до листа Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 30 вересня 2026 року № БТ/Е-42950 станом на 30 квітня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку у період з 30 квітня 2024 року до 07 травня 2024 року зараховано кошти у розмірі 6 200 грн від ТОВ «Мілоан».

Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 7481532 відповідач частково здійснювала погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитом, проте у повному обсязі зобов`язання за договором не виконала.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги від 28 жовтня 2024 року № 111-МЛ ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 28 жовтня 2024 року № 111-МЛ до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 30 квітня 2024 року № 7481532 (дата закінчення договору - 25 квітня 2025 року, сума виданого кредиту - 6 200 грн) у загальному розмірі 19 098,04 грн, з яких: залишок заборгованості по тілу кредиту - 4 960 грн, залишок простроченої заборгованості по кредиту - 767 грн, залишок по нарахованим процентам за користування кредитом - 69,44 грн, залишок простроченої заборгованості по нарахованим процентам - 7 701,60 грн, залишок по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5 600 грн.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 01 липня 2026 року направило ОСОБА_1 претензію про погашення кредитної заборгованості № 23974546/290 у розмірі 33 448,47 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 7481532 від 30 квітня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 15 липня 2026 року становить 33 448,47 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 727 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 22 121,47 грн, заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5 600 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про споживчий кредит, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладено сторонами цього правочину в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, до укладення договору про споживчий кредит відповідач подала заяву на отримання кредиту № 7481532 та ознайомилась з паспортом споживчого кредиту.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не нею, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 погодився з тим, що «без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору».

Зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог закону.

Встановлено, що договір про споживчий кредит, графік платежів та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, суму кредиту, загальний строк кредитування, розрахункові періоди, процентні ставки, загальні витрати за кредитом та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 6 200 грн підтверджується платіжним дорученням від 30 квітня 2024 року № 129762812 та листом Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 30 вересня 2026 року № БТ/Е-42950.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору кредиту, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених нею умовах та невиконання останньою свого обов`язку зі своєчасного повернення отриманих кредитних коштів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим презумпцію правомірності укладеного кредитного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку набув право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит від 30 квітня 2024 року № 7481532.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач уклала кредитний договір, фактично отримані кредитні грошові кошти в добровільному порядку у повному обсязі не повернула, тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 7481532 від 30 квітня 2024 року та наведеним позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за спірним зобов`язанням становить 33 448,47 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 727 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 22 121,47 грн, заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5 600 грн.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконала належним чином та має непогашену заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 727 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Сторони у договорі про споживчий кредит погодили розмір процентної ставки протягом першого розрахункового періоду - 3,65 % річних та протягом решти строку кредитування - 511 % річних, тип процентної ставки - фіксована, а також визначили, що нараховані проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 22 647,30 грн (підпункти 1.5.2, 1.5.3, пункт 1.6 договору про споживчий кредит). Пунктом 2.2.3 договору про споживчий кредит передбачено, що після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Із наданих позивачем доказів вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 25 квітня 2025 року, за ставками, визначеними договором, а заявлений до стягнення розмір заборгованості за процентами у сумі 22 121,47 грн з урахуванням здійснених відповідачем платежів не перевищує розміру процентів, погодженого сторонами за весь строк кредитування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 22 121,47 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас не можна погодитись з визначеним позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором в частині неустойки з огляду на таке.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану виконання зобов`язань за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який триває на час ухвалення цього рішення.

Кредитний договір укладено 30 квітня 2024 року, а прострочення виконання відповідачем зобов`язань за ним, за яке ТОВ «Мілоан» нараховано штраф у розмірі 5 600 грн, мало місце в період дії в Україні воєнного стану. Отже, відповідач в силу прямої вказівки закону звільнена від обов`язку сплати неустойки (штрафу) за таке прострочення, а нарахований штраф підлягав списанню кредитодавцем.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5 600 грн необхідно відмовити.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит від 30 квітня 2024 року № 7481532 у розмірі 27 848,47 грн, з яких: 5 727 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22 121,47 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню частково.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (83,26 %), суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2 216,71 грн (2 662,40 х 83,26 %).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи. До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року № 0107, акт наданих послуг від 15 липня 2026 року № Д/27719, детальний опис наданих послуг, ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, пропорційності задоволення позовних вимог дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 30 квітня 2024 року № 7481532 у розмірі 27 848 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 47 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 216 (дві тисячі двісті шістнадцять) гривень 71 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус № 28; ЄДРПОУ - 35234236).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук