Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №539/2864/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2864/26

Провадження № 3/539/490/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Рудалєва Л.В., при секретарі Бас В.Г., за участі:

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Рожніва Я.Я. (в режимі відеоконференції),

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

УСТАНОВИЛА:

11 червня 2026 року о 23 год. 25 хв. на 207 кілометрі автодороги Київ-Харків-Довжанський водій ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або водій) керував транспортним засобом марки Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. На неодноразові прохання працівників поліції проїхати до медичного закладу до лікаря нарколога для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння громадянин ОСОБА_1 в усній формі говорив, що погоджується, але своїми діями заперечував в категоричній формі свої слова, сидячи в автомобілі і намагаючись зачинити вікно автомобіля. Відмова від проходження огляду фіксувалася із застосуванням технічних засобів відеозапису згідно постанови КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року та згідно зі статею 266 КУпАП без залучення свідків.

Своїми діями водій порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України по адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Протокол про адміністративне правопорушення складений 12 червня 2026 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшим сержантом поліції Гаращенко А.Р.

Матеріали щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , надійшли до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) 17 червня 2026 року та були призначені до розгляду на 01 липня 2026 року. Розгляд справи було відкладено на 14 липня, 17 вересня та 05 жовтня 2026 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його захисник Рожнів Я.Я. в судовому засіданні зазначив, що наданий відеозапис не підтверджує належним чином ані факт наявності законних підстав для направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ані факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку. Навпаки, із відеозапису вбачається, що під час першої зупинки водія ОСОБА_1 працівником поліції останній перевірив всі документи водія, поспілкувався з ним, не виявив у водія ніяких ознак сп`яніння та побажав щасливої дороги. В подальшому, з надуманих підстав, повторно зупинивши автомобіль ОСОБА_1 поліцей безпідставно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Поліцейським навіть не було озвучено передбачених інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» підстав для проведення такого огляду. Так, відповідно до пункту четвертого вищезазначеної інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З відеозапису фіксації адміністративного правопорушення та і з протоколу про адміністративне порушення не вбачається виявлення та озвучення поліцейським зазначених в інструкції ознак наркотичного сп`яніння. Зрозуміло, що така поведінка поліцейського була викликана тим, що ОСОБА_1 , від`їжджаючи від поліцейського після першої зупинки, висловився нецензурною лайкою. Але з огляду на таку поведінку водія, поліцейський мав право скласти протокол за іншою статтею, але не за частиною першою статті 130 КУпАП.

Із відеозапису фіксації адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 погоджувався пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, але не хотів серед ночі залишати свій автомобіль на дорозі, в якому перебувала дружина, оскільки це було небезпечно. ОСОБА_2 не погоджувався їхати на огляд у патрульній машині.

Просив суд надати критичну оцінку діям працівника поліції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю належно доведених події та складу адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

1) відеозаписом з бодікамери №470701, на якій зафіксовано неодноразову відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікарні;

2) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 червня 2026 року.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Постанова КМУ), та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2025 року № 1452/735 (далі – Інструкція).

З протоколу вбачається, що у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалось.

Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у пункті 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Посилання захисника ОСОБА_1 – адвоката Рожніва Я.Я. на те, що ОСОБА_1 не погоджувався їхати на освідчення до медичного закладу у патрульному автомобілі і не хотів залишати всій автомобіль на дорозі, суд відхиляє, оскільки огляд на стан наркотичного сп`яніння на відміну від алкогольного сп`яніння, первинний огляд на стан наркотичного сп`яніння не може проводитися поліцейським на місці зупинки за допомогою спецтехніки (наприклад, Драгера). За наявності ознак наркотичного сп`яніння поліцейський зобов`язаний направити водія до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду та лабораторного дослідження біологічного середовища. Поліцейський має забезпечити доставку до медичного закладу протягом 2 годин з моменту виявлення підстав.

Оцінюючи наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу цієї постанови щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вищевикладених обставин.

Так, у пункті 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд критично оцінює доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Рожніва Я.Я. щодо не дотримання працівниками поліції вимог закону, оскільки в судовому засіданні доказів незаконної поведінки працівників поліції надано не було.

Частинами четвертою та п`ятою статті 266 КУпАП встановлено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення стороною захисту ОСОБА_1 суду не надано.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП суддя не вбачає.

Вказані вище докази суддя визнає належними, допустимими та достатніми для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Згідно зі статею 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суддя враховує відповідно до частини другої статті 33 КУпАП характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі статею 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставини, що пом`якшують відповідальність та обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

З огляду на вищевказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.33-35, 40-1, 130, 221, 245, 251, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк пред`явлення документа до виконання 3 місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва