Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №538/1151/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1151/26

Провадження № 3/538/341/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 року м. Лохвиця

Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Цімбота Л.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

02.06.2026 до Лохвицького районного суду Полтавської області надійшов матеріал з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 995939 від 29.05.2026, в якому зазначено, що "29.05.2026 о 14 год в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали у штовханні, образах нецензурною лайкою, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого було завдано шкоди фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 ".

Постановою суду від 03.06.2026 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повернуто ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, для належного оформлення, оскільки матеріали справи не містили підтвердження, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений був про час та місце розгляду справи, а також про те, що обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

10.06.2026 справа після доопрацювання повернулась до суду.

В судові засідання 25.06.2026, 10.07.2026, 21.08.2026, 07.09.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі, однак конверти з повістками повернулись на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Лохвицького районного суду Полтавської області, який є загальнодоступним. При цьому ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Так, ОСОБА_1 був обізнаний щодо вищевказаної події, йому було повідомлено, яке він вчинив правопорушення тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду хоча б поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов`язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та позбавлений можливості змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Так, відповідно до п. 3 ч.1 Закону № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак, дії особи не можна розцінювати як насильство.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення: 29.05.2026 о 14 год в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали у штовханні, образах нецензурною лайкою, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого було завдано шкоди фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, з огляду на таке.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП надано: протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАД № 995939 від 29.05.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Надані до матеріалів справи пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є взаємно суперечливими, містять істотні розбіжності щодо обставин події та не узгоджуються між собою у частині вчинення домашнього насильства, у зв`язку з чим не можуть бути покладені в основу висновку про наявність складу адміністративного правопорушення.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а відтак протокол не відповідає критерію достовірності.

Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинив умисні діяння фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілій, матеріали адміністративної справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані матеріали адміністративної справи є суперечливими, не відповідають критеріям достовірності та належності, таким чином відсутні докази, які можуть свідчити «поза розумним сумнівом» про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суддя доходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Лохвицького

районного суду Людмила ЦІМБОТА