Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №553/2401/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2401/26

Провадження № 2/553/1777/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

07.10.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судових засідань Макаренка Я.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Від ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики № 72672257 в розмірі 40 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 30 000,00 грн – сума заборгованості за відсотками, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.10.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 72672257 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Зазначив, що позикодавець на виконання Договору позики № 72672257 від 27.10.2022 передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес». Посилався, що, враховуючи умови Договору позики № 72672257 від 27.10.2022 та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 0,00 грн, заборгованість останнього складає 40 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 30 000,00 грн сума заборгованості за відсотками. Зазначив, що 03.04.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 033-030423 від 03.04.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 72672257 від 27.10.2022. Посилався, що 05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 72672257 від 27.10.2022. Посилався, що відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав ані перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором ТОВ «Деал Фінанс Груп».

Аргументи учасників справи.

Відповідачка відзиву на позов не подала.

Рух справи.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 14.07.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 17.08.2026.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

17.08.2026 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим судовий розгляд було відкладено.

07.10.2026 учасники справи повторно на судовий розгляд не з`явилися.

Представник позивача Ткаченко ю.О. в позовній заяві просила розгляд справи провести без участі представника позивача, позов підтримує та просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток за її зареєстрованим місцем проживання, проте в судове засідання не з`явилася.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

27.10.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 72672257 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а. с. 16-17).

Відповідно до умов Договору сума позики 10 000,00 грн, строк позики 30 днів, базова процентна ставка 2,5% в день (фіксована), дата надання позики 27.10.2022, дата повернення позики (останній день) 26.11.2022, знижена процентна ставка 1,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2333,95%.

Договір позики № 72672257 від 27.10.2022 підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором На7і9а4Lw0.

Крім того, 27.10.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було підписано Додаток №1 до Договору позики № 72672257 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 27.10.2022, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та з якого убачається, що сторонами погоджено, що за умови повернення позики в кінці строку позики за користування кредитними коштами у строк 30 днів вартість кредиту становить: 10 000,00 грн сума кредиту за договором, 3 000,00 проценти за користування кредитом. Додаток підписано ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором На7і9а4Lw0.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що ОСОБА_1 ідентифікована Товариством, шляхом використання одноразового ідентифікатора, а саме: договір № 72672257, одноразовий ідентифікатор - На7і9а4Lw0 час відправки ідентифікатора позичальнику 27.10.2022 17:10:52.

Згідно з листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №05/12/25-46593 від 05.12.2025, останнє з метою надання вичерпної інформації щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено, надало зокрема таку інформацію: ОСОБА_1 , договір позики № 72672257, № платежу: b39e4640-b352-40af-9ace-d69e69ec9d83.

ТОВ «Фінансова Компанія «Фінексперс» надало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» довідку № КД-000125951/ТНПП від 03.03.2026, у якій ТОВ «Фінансова Компанія «Фінексперс» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 27.10.2022, номер платежу b39e4640-b352-40af-9ace-d69e69ec9d83, сума 10 000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 , ЕПЗ № НОМЕР_1 .

Згідно з копією платіжної інструкції b39e4640-b352-40af-9ace-d69e69ec9d83 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 27.10.2022 на платіжний інструмент № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн.

Як убачається з наданого АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" повідомлення № БТ/Е-33767 від 03.08.2026, в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_2 . АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 27.10.2022 по 30.10.2022, відповідно до якої 27.10.2022 ОСОБА_1 були перераховані кошти в сумі 10 000,00 грн.

03.04.2023 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір факторингу № 033-030423, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «Сіроко Фінанс» (Фактору) Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

У п. 2.1.3 договору факторингу сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

Згідно з п. 4.1 договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром та ціна придбання (фінансування) визначаються окремо для кожного Реєстру і вказуються в таких Реєстрах.

Згідно з витягом з Реєстру прав вимог № 11/04/23 від 03.04.2023 відповідно до Договору Факторингу № 033-030423 від 03.04.2023, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 72672257 від 27.10.2022 в сумі 40 000,00 грн. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» погодили, що Ціна придбання за цим Реєстром складає 5 202,00 грн.

Відповідно до копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1278 від 06.06.2024, ТОВ «Сіроко Фінанс» здійснило сплату фінансування на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» згідно з Договором факторингу № 033-030423 від 03.04.2023.

05.12.2025 між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено Договір факторингу №05/12/25-01, ТОВ «Сіроко Фінанс» (Клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «Деал Фінанс Груп» (Фактору) Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «Сіроко Фінанс» підписали Реєстр прав вимог №05/12/25, згідно з яким до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 72672257 від 27.10.2022 в сумі 40 000,00 грн. Сторонами погоджено, що ціна придбання за цим Реєстром складає 6 792 131,40 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №579936556.1 від 05.12.2025 ТОВ «Деал Фінанс Груп» перерахувало на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» кошти в сумі 6 792 131,40 грн, призначення платежу: оплата згідно з Договором факторингу №05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, Реєстр прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 24.02.2026 складено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 72672257 від 27.10.2022, згідно з яким ОСОБА_1 нараховувалися проценти за користування кредитними коштами за базовою процентною ставкою 2,5% в день. Заборгованість останньої складає 40 000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом 10 000,00 грн, заборгованість за процентами 30 000,00 грн. З розрахунку убачається, що 27.10.2022 ОСОБА_1 було нараховано кредит в сумі 10 000,00 грн, з 28.10.2022 по 25.11.2022 їй нараховувалися проценти в сумі 100,00 грн в день, 27.11.2022 нараховано 4 750,00 грн процентів, жодних сплат в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 не здійснювала. З 28.11.2022 по 24.02.2023 їй нараховувалися проценти в сумі 250,00 грн в день.

Згідно з наданим ТОВ «Деал Фінанс Груп» розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики № 72672257 від 27.10.2022, заборгованість останньої станом на 14.05.2026 становить 40 000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом 10 000,00 грн, заборгованість за процентами 30 000,00 грн. З розрахунку убачається, що за період з 11.04.2023 по 14.05.2026 жодних нарахувань ОСОБА_1 ані ТОВ «Сіроко Фінанс», ані ТОВ «Деал Фінанс Груп» не здійснювали, жодних сплат в рахунок заборгованості ОСОБА_1 не вчинялося.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Правилами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Так, судом установлено, що 27.10.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір позики № 72672257 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника.

При укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Матеріалами справи знаходить своє підтвердження, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши на рахунок ОСОБА_1 27.10.2022 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. Доказів повернення кредитних коштів відповідачкою матеріали справи не містять та відповідачкою суду не надано.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором позики № 72672257 від 27.10.2022 на підставі договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023.

У подальшому між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, на підставі якого до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором позики № 72672257 від 27.10.2022.

Суд, дослідивши надані докази, доходить висновку, що знаходить своє підтвердження обставина наявності у відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованості за договором позики № 72672257 від 27.10.2022.

У свою чергу, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, суд керується таким.

Як було установлено судом, відповідачка отримала позику в сумі 10 000,00 грн за договором позики № 72672257 від 27.10.2022. В обумовлений договором строк вказані кошти не повернула, відтак у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 10 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Водночас суд вважає, що позовні вимоги в частині розміру заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, виходячи з аналізу безпосередніх умов самого договору позики.

Так, як убачається зі змісту договору позики № 72672257 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 27.10.2022, сума позики становить 10 000,00 грн, строк позики 30 днів, базова процентна ставка 2,5% в день (фіксована), знижена процентна ставка 1 % в день, дата надання позики 27.10.2022, дата повернення позики (останній день) 26.11.2022.

У Додатку №1 до Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72672257 від 27.10.2022, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, визначено, що на дату повернення кредиту 26.11.2022 сума кредиту становить 10 000,00 грн, проценти за користуванням кредитом 3 000,00 грн.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 72672257 від 27.10.2022, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», убачається, що з 27.10.2022 по 25.11.2022 ОСОБА_1 нараховувалися проценти в сумі 100,00 грн на день, тобто за зниженою процентною ставкою 1,00%, як це визначено в п. 2.3 Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72672257 від 27.10.2022 (10 000,00 (тіло кредиту) : 100% х 1,00% (денна процентна ставка) = 100,00 грн (проценти за користування кредитними коштами в день). За 30 днів користування кредитними коштами розмір процентів становить 3 000,00 грн, який обраховується таким чином: 100,00 грн (проценти за користування кредитними коштами в день) х 30 (кількість днів користування кредитними коштами) = 3 000,00 грн. З розрахунку убачається, що жодних сплат ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості не здійснювалося.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування.

Матеріали справи не містять доказів пролонгації строку позики після 25.11.2022. Водночас, як убачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_2 з 27.11.2022 по 24.02.2023 нараховувалися проценти в сумі 4 750,00 грн за 27.11.2022 та 250 грн в день в подальшому. Однак, оскільки пролонгації договору позики № 72672257 від 27.10.2022 після 26.11.2022 здійснено не було, право первісного кредитора нараховувати проценти за кредитом припинилося 26.11.2022.

За таких обставин, кредитор мав право нарахувати проценти за погодженою у договорі позики № 72672257 від 27.10.2022 та Додатку №1 до Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72672257 від 27.10.2022 за процентною ставкою 1,% на день виключно в межах визначеного строку користування коштами до 26.11.2022.

Згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту (Додаток № 1 до Договору), сума процентів за весь належний строк кредитування (30 днів) становить 3000,00 грн.

Усі нарахування процентів поза межами цього строку здійснені неправомірно та стягненню з відповідачки не підлягають.

Таким чином, доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню, є заборгованість у загальному розмірі 13 000,00 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 грн та заборгованості за процентами в межах погодженого у договорі строку (30 днів) 3 000,00 грн.

Після закінчення строку позики (30 днів з дня укладення Договору) у позивача було відсутнє право нараховувати передбачені договором проценти. Проценти за користування кредитом нараховуються лише в межах строку кредитування, а проценти які можуть бути нараховані позами межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16).

Також при прийнятті рішення у справі суд враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, згідно якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після сплину визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. У вказаних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 54).

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 32,5%, з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 865,28 грн.

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 500,00 гривень.

Так, судом установлено, що 22.08.2025 між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги.

ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокат Ткаченко Ю.О. підписали Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (Додаток №1 до Договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025), яким підтвердили, що клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати таку правничу допомогу: п. 2032 складання позовної заяви, представництво в суді, боржник ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з Акту №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, підписаним адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Деал Фінанс Груп» 16.02.2026, послуги з правничої допомоги, надані адвокатом якісно і в повному обсязі щодо боржника ОСОБА_1 в сумі 4 500,00 грн: 500,00 грн за вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, аналіз судової практики та збір документів/доказів; 4000,00 грн за судовий супровід в суді першої інстанції.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579942739.1 від 05.03.2026 ТОВ «Деал Фінанс Груп» перерахувало на користь адвоката Ткаченко Ю.О. оплату за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 згідно з Актом №8-ДІЛ від 16.02.2026 в сумі 193 500,00 грн.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У розумінні п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Суд, ураховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, зважаючи на те, що справа, яка розглядається судом, за своєю категорією в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, беручи до уваги обсяг правничої допомоги, наданої адвокатом, доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог на 32,5% - в сумі 1 462,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ "ОТП БАНК", код банку - 300528) заборгованість за Договором позики № 72672257 в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн 00 к., з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 3 000,00 грн - заборгованість за відсотками, судовий збір у розмірі 865 (вісімсот шістдесят п`ять) грн 28 к., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн 50 к.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Полтави за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 07.10.2026.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», юридична адреса: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974;

відповідачка – ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Головуюча Ю.М. Подмаркова