Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №537/5101/25 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1117/2026

Справа № 537/5101/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2026 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кременчуці, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води,

встановив:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулося до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 53964 грн 82 коп., у тому числі заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 52708 грн 80 коп., плату за абонентське обслуговування у розмірі 1256 грн 02 коп., стягнути 3 % річних у розмірі 1827 грн 94 коп., індекс інфляції у розмірі 8304 грн 80 коп., а також понесені судові витрати у сумі 3028 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» відповідно до положень статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Позивач надає комунальні послуги відповідачу, яка проживає та є власником квартири АДРЕСА_1 , згідно особового рахунку № НОМЕР_1 . В результаті невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг, станом на 06.08.2025 року, за період 01.11.2022 року по 31.03.2025 року у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 53964 грн 82 коп. Окрім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано на вказану суму заборгованості 3% річних в сумі 1827 грн 94 коп., інфляційні втрати в сумі 8304 грн 80 коп.. За викладених обставин позивач звернувся до суду із даним позовом.

Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.10.2025 року у справі №537/5101/25 задоволено позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість, що утворилась за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 року включно у розмірі 53964 грн 82 коп., з яких: заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води – 52708 грн 80 коп.; плата за абонентське обслуговування – 1256 грн 02 коп; нараховані на суму заборгованості 3 % річних у розмірі 1827 грн 94 коп. та інфляційні втрати у розмірі 8304 грн 80 коп.; судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 3 028 грн.

05.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, згідно якої просила суд скасувати заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.10.2025 року по справі №537/5101/25 за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтуванні заяви вказала, що 16.10.2025 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області у справі №537/5101/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість, що утворилась за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 року включно у розмірі 53964 грн 82 коп., з яких: заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води – 52708 грн 80 коп.; плата за абонентське обслуговування – 1256 грн 02 коп., нараховані на суму заборгованості 3 % річних у розмірі 1827 грн 94 коп. та інфляційні втрати у розмірі 8304 грн 80 коп. та судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 3028 грн.

Про факт існування вказаного заочного рішення відповідач дізналася лише в результаті відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Мороз В.Ю. виконавчого провадження №80023957 з виконання виконавчого листа у даній справі. У зв`язку із чим представником відповідача 27.01.2026 було подано через електронний суд заяву про знайомлення з матеріалами справи №537/5101/25, з якими фактично ознайомилася в приміщенні суду 30.01.2026. З матеріалів справи вбачається, що судова повістка про виклик відповідачки до суду була направлена судом за адресою: АДРЕСА_2 , яка не є адресою її зареєстрованого місця проживання. Натомість, відповідач, починаючи з 09.08.2021, зареєстрована в Автозаводському районі, зокрема за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, копія якого додається. За цією ж адресою відповідачка фактично і проживає. Відтак, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (із судовою повісткою про виклик до суду, ухвалою та в подальшому із копією заочного рішення) були повернуті на адресу суду без їх вручення із відміткою про відсутність адресата. Відповідач не могла фізично отримувати будь-яку кореспонденцію з суду, в тому числі судову повістку про виклик до суду та ухвалу, що свідчить про поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення її суду, а також причини неподання відзиву. У зв`язку з вказаними обставинами просила поновити строк на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

З вказаним заочним рішенням не погоджується так як відповідач фактично проживає за адресою свого зареєстрованого місця проживання, тоді як в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 – не проживає. Водночас, відповідач є власницею 1/4 частини вказаної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тоді як інших співвласників квартири позивачем не було залучено до участі в справі в якості співвідповідачів. В той же час, позивачем не було надано також і доказів щодо наявності договору, який визначає солідарне зобов`язання або домовленості між співвласниками щодо порядку несення витрат за отримані послуги. У разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру (постанова Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 522/7683/13-ц, постанова Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 352/2163/13-ц). Відтак, визначаючи загальну суму заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги, позивачем протиправно не враховано розмір частки відповідачки у праві власності на квартиру. А отже, стягнення з відповідача на підставі заочного рішення суду у даній справі всієї суми нарахованої позивачем заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води до квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а відповідно, і всієї суми нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, судового збору), безвідносно до розміру частки відповідача у праві власності на дану квартиру – є безпідставним та незаконним.

Крім того, зазначає, що до 01.11.2022 постачання теплової енергії та постачання гарячої води здійснювало ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» за одноставковим тарифом, що становив 1796,40 грн/Гкал з ПДВ, водночас з 01.11.2022 постачання теплової енергії та постачання гарячої води здійснювало ПОКВПТЕ «Полтаватеплоенерго» за двоставковим тарифом, в результаті застосування якого вартість послуги з постачання теплової енергії становить в більшому розмірі, аніж за одноставковим тарифом. Позивач застосовує тарифи, встановлені Полтавською обласною радою, а не тарифи, встановлені рішенням Кременчуцької міської ради, при цьому збільшуючи тариф на постачання теплової енергії та гарячої води, що заборонено постановою КМУ № 502 від 29.04.2022, а відповідно, безпідставно збільшує заборгованість відповідача перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення її суду, а також причини неподання відзиву у зв`язку із неналежним повідомленням відповідача про розгляд справи, вважає, що наявні підстави для скасування заочного рішення, постановленого судом без участі відповідача, та для призначення справи до нового розгляду.

09.02.2026 року ухвалою суду було поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято заяву про перегляд заочного рішення з призначенням до судового засідання.

05.03.2026 року ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Скасовано заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.10.2025 року по справі №537/5101/25 за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.03.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, де остання вказала підстави з яких заперечує проти задоволення позову аналогічні вказаним у заяві про перегляд заочного рішення а саме, що відповідач фактично проживає за адресою свого зареєстрованого місця проживання, тоді як в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 – не проживає, водночас вона є власницею лише 1/4 частини вказаної квартири, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, інших співвласників квартири позивачем не залучено до участі в справі в якості співвідповідачів. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано також і доказів щодо наявності договору, який визначає солідарне зобов`язання або домовленості між співвласниками щодо порядку несення витрат за отримані послуги. При цьому, у даному випадку норми ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно яких дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, не застосовуються, оскільки вимог до таких осіб і з цих підстав не заявлено, а квартира перебуває у спільній частковій власності. Відтак, визначаючи загальну суму заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги, позивачем протиправно не враховано розмір частки відповідачки у праві власності на квартиру. А відповідно, відсутні законні підстави для стягнення з відповідача нарахованої позивачем заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води до квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а відповідно, і суми нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, судового збору).

Крім того не згодна з тарифами які позивач застосував. Адже до 01.11.2022 постачання теплової енергії та постачання гарячої води здійснювало ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» за одноставковим тарифом, що становив 1796,40 грн/Гкал з ПДВ, водночас з 01.11.2022 постачання теплової енергії та постачання гарячої води здійснювало ПОКВПТЕ «Полтаватеплоенерго» за двоставковим тарифом, в результаті застосування якого вартість послуги з постачання теплової енергії становить в більшому розмірі, аніж за одноставковим тарифом. Двоставковий тариф включає: умовно-змінна частина - 1 248,25 грн/Гкал (з ПДВ); - умовно-постійна частина (місячна абонентська плата) – 162 986,29 грн Гкал (з ПДВ). Враховуючи вказані тарифи та згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що розмір плати за надані послуги з постачання теплової енергії фактично становить: умовно-змінна частина плати по двоставковому тарифу 1248,25 грн/Гкал (протягом опалювального сезону); умовна-постійна частина плати: 12,0973 х 55,100 кв.м. = 666,56 грн (щомісячно протягом року), плата за абонентське обслуговування – 23,38 грн (щомісячно протягом року).

В Постанові від 28 січня 2026 року у справі № 524/2748/24 Верховним Судом зазначено наступне: «суди встановили, що постачальником теплової енергії та гарячої води на лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно із законодавством визначено відповідача (рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 20 жовтня 2022 року № 1508 «Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»). Розмір тарифів, які використовує для розрахунку відповідач, визначені рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго»; суди не звернули уваги, що фактично для споживача збільшилася вартість постачання тепла та гарячої води, оскільки відповідач застосовує тарифи встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року; поза увагою судів залишилось те, що внаслідок непередбачуваних обставин відбулася зміна постачальника тепла та гарячої води у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» (попередній постачальник) у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (новий постачальник). Тому саме за таких обставин зміна постачальника у договорі з споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику, до встановлення органом місцевого самоврядування іншого тарифу; тому застосування тарифів на теплопостачання та гарячу воду у розмірі більшому, ніж ті, що діяли для споживача ОСОБА_1 станом на 24 лютого 2022 року, є порушенням прав споживача».

З викладеного вище можна виснувати, що позивач для обрахування заборгованості за надані послуги, зобов`язаний був обраховувати вартість наданих послуг на підставі тарифів, встановлених рішенням Кременчуцької міської ради від 30.12.2021 № 1867 (фактично – рішенням від 25.10.2021 № 1421), а не на підставі тарифів, встановлених рішеннями Полтавської обласної ради, що, в свою чергу, обумовлює безпідставність позовних вимог про стягнення такої заборгованості.

А тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого теплового господарства «Полтаватеплоенерго» в повному обсязі. Розгляд справи проводити без участі відповідача та представника.

31.03.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив де позивач наполягає на своїх вимогах та вказує, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги регрес). Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо. (Постанова ВП ВС від 20.04.2022 у справі № 910/2615/18).

Щодо застосування тарифів вказують наступне. Через непередбачувані обставини ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» фактично припинило виконання зобов`язань щодо постачання теплової енергії та гарячої води частині споживачів м. Кременчука у зв`язку з неможливістю їх виконання відповідно до статті 607 ЦК України. Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 20.10.2022 № 1508 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено новим виконавцем відповідних послуг на лівобережній частині міста від джерела Кременчуцької ТЕЦ. При цьому зазначене рішення не є правочином про відступлення права вимоги чи переведення боргу та не свідчить про правонаступництво, а лише підтверджує заміну постачальника у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу. У зв`язку з цим правовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та споживачами, які виникли з листопада 2022 року по березень 2025 року, не можуть розглядатися як заміна кредитора у зобов`язанні, а визначення нового виконавця послуг не є підставою для внесення змін до договорів із попереднім постачальником у частині застосування тарифів. Тлумачення змісту статей 714 та 901 ЦК України, з урахуванням положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається надання послуги з постачання теплової енергії у багатоквартирному будинку споживачу, є видом договору про надання послуги, а не договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу. Звертають увагу на те, що положення законодавства передбачають можливість зміни ціни послуги; ціни (тарифи) на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що надаються усім без виключення споживачам ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є регульованими; договірні відносин, що виникли між позивачем та відповідачем у період із листопада 2022 по березень 2025 року були врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, пунктом 31 якого передбачено випадки зміни тарифу, а також умови такої зміни. При цьому зауважують, що тарифи для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», встановлені рішенням Полтавської обласної ради рішеннями № 477 від 30.09.2022, № 669 від 28.07.2023 та № 854 від 30.08.2024, відповідають розміру тарифів, що були встановлені рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 09.12.2021 № 326, тобто розміру, встановленому до введення в Україні воєнного стану 24.02.2022. З огляду на викладене, застосування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» протягом листопада 2022 року березня 2025 року двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії, встановлених рішеннями Полтавської обласної ради, розмір яких є аналогічним розміру тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021, зі змінами внесеними рішенням Полтавської обласної ради № 326 від 09.12.2021, отже, приписи статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Вказала, що постанова Кабінету Міністрів України № 502 від 29 квітня 2022 року «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану» носять виключно рекомендаційний характер для органів уповноважених встановлювати тарифи, натомість позивач до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими Полтавською обласною радою тарифами. Аналогічно листи-роз`яснення Міністерства розвитку громад та територій України від 25.08.2022, 18.11.2022, 16.02.2023 не є нормативно-правовими актами і не встановлюють нові правові норми, а носять лише роз`яснювальний, інформаційний, рекомендаційний характер та є службовою кореспонденцією. Щодо правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.01.2026 у справі № 524/2748/24, зауважує, що у даному випадку судом касаційної інстанції не було враховано, що суди попередніх інстанцій не досліджували договірні відносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та споживачем послуг та не надавали правої оцінки виниклим правовідносинам. До відзиву представник позивача додала науково-правовий висновок, щодо підстав та наслідків зміни постачальника у відносинах з постачання теплової енергії підготовлений кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олегом Печеним та кандидаткою юридичних наук, старшим науковим співробітником, доцентом кафедри фінансового права ОСОБА_2 .

16.07.2026 року ухвалою суду було зобов`язано Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» направити до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області розрахунок заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відповідачу ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за період з листопада 2022 року по березень 2025 року включно, проведений за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1867 від 30.12.2021 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2022», що застосовувались станом на 24.02.2022; розрахунок інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми заборгованості, яка розрахована за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1867 від 30.12.2021 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2022», що застосовувались станом на 24.02.2022.

24.07.2026 року від Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», на виконання ухвали суду від 16.07.2026 року, надійшов розрахунок нарахувань та проведених оплат, згідно якого заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 рік становить 45626,19 грн.

В судове засідання представник позивача Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» Шишко Л.І. не з`явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином, звернулася до суду із заявою, у якій просила судове засідання провести без її участі на задоволенні позову наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник Лейковська А.О. у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, в задоволенні позовних вимог просять відмовити в повному обсязі.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, виходячи з принципу jura novit curia ("суд знає закони"), суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача.

Принцип jura novit curia, з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З іншого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації. (постанова Верховного Суду у справі N 278/2111/23 від 04 вересня 2024 року).

З матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої за №438316012 від 06.08.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 належить 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 27.11.2012 року посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Михно В.М. за реєстровим №3491.

Відповідно до довідки наданої Крюківською районною адміністрацією Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 26.08.2025 року за вих. №5861/01-27, згідно даних Реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 зареєстрованою на території Крюківського району м. Кременчука не значиться.

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади від 22.01.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 09.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_3 .

Як достовірно встановлено в судовому засіданні та, зокрема, підтверджується відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 , позивач Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» надавав за адресою: АДРЕСА_2 , послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання.

Положенням ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата виконавцю комунальної послуги складається зокрема, з плати за абонентське обслуговування.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води в розумінні пунктів 5, 6 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Згідно п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. N 830, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Аналогічні правила передбачені у п. 12 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1182.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Пунктом 11 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Плата за абонентське обслуговування передбачена ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Постановою КМУ №808 від 21.08.2019 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» зі змінами. Граничний розмір плати за абонентське обслуговування встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 21 серпня 2019 та залежить від прожиткового мінімуму.

Плата за абонентське обслуговування нараховується всім споживачам. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води (п. 39 Постанови КМУ № 1182 від 11 грудня 2019).

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2)зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Із наданих позивачем розрахунків заборгованості, зокрема у якому застосовано тариф встановлений для підприємства рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 року, яким збережений розмір тарифів встановлений рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 року № 286, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , станом на 06.08.2025 року, за період 01.11.2022 року по 31.03.2025 року заборгованість перед Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» за надані послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, плати за абонентське обслуговування складала 53964 грн 82 коп. з яких: за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води 52708 грн 80 коп., плата за абонентське обслуговування 1256 грн 02 коп. Окрім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, на вказану суму заборгованості нараховано 3% річних в сумі 1827 грн 94 коп. та інфляційні втрати в сумі 8304 грн 80 коп.

При цьому, суд звертає увагу, що загальновідомим є те, що постачання теплової енергії та гарячої води на лівобережній частині м. Кременчука до листопада 2022 року здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ».

Рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022» від 30 грудня 2021 року за № 1867, скориговано ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01 січня 2022 року, які згідно з п. 4 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25 жовтня 2021 року за № 1421 «Про встановлення ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів» становив: - тариф на послугу з постачання теплової енергії 1796,40 грн./Гкал (з ПДВ) або 1497,00 грн./Гкал (без ПДВ) та застосовувався для споживачів лівобережної частини м. Кременчука на момент введення воєнного стану на території України з 24.02.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжений і діє станом на день розгляду справи.

У зв`язку із військовою агресією російської сторони проти України в результаті ракетних ударів по м. Кременчуку, обладнання ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» зруйновано, як наслідок Товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

29 квітня 2022 року КМ України ухвалено постанову № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану», пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

На підставі розпорядження КМ України від 08 жовтня 2022 року № 894-Р «Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад Полтавської області», Полтавською обласною радою прийнято рішення від 14 жовтня 2022 року № 481 «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області». Пунктом 4 якого вирішено після затвердження акта приймання-передачі передати на баланс, як внеску до статутного капіталу відповідача по справі, майно, зазначене у додатку до цього рішення (цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ»).

Виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно законодавства визначено позивача - відповідача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 20 жовтня 2022 року № 1508 «Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»).

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (код ЄДРПОУ 03338030) засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власник підприємства територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області. Підприємство підзвітне і підконтрольне Полтавській обласній раді, підпорядковане і підзвітне управлінню майном обласної ради. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації та внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області за № 52 із зазначенням відомостей про переоформлення ліцензій 06.06.2017.

Опалювальний період 2022-2023 років для споживачів на території Кременчуцької міської територіальної громади розпочався 01 листопада 2022 року (рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 31 жовтня 2022 року № 1574), як наслідок, позивач здійснює постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам лівобережної частини м Кременчука з 01 листопада 2022 року.

Рішенням № 286 від 21.10.2021 Полтавська обласна рада встановила економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій та ввела їх в дію з 01.11.2021.

Враховуючи Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 років, укладений 30 вересня 2021 року між: Кабінетом Міністрів України в особі Прем`єр-міністра України, Міністра розвитку громад та територій України та Міністра енергетики України, НАК «Нафтогаз України», Офісом Президента України, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад, у рішенні обласної ради від 21.10.2021 №286 передбачено норму, щодо застосування встановлених рішенням тарифів для кінцевих споживачів комунальних послуг (населення) після завершення опалювального періоду 2021/2022 рр.

Рішенням Полтавської обласної ради від 09.12.2021 № 326 «Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» для категорій споживачів «інші споживачі (крім населення)» та «релігійні організації» ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» встановлено скориговані тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для категорій споживачів «інші споживачі (крім населення)» та «релігійні організації» шляхом внесення змін до рішення Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286.

Тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 та скориговані рішенням обласної ради від 09.12.2021 № 326, були встановлені на строк з 1 листопада 2021 року до 30 вересня 2022 року.

У зв`язку із прийняттям 29.07.2022 Верховною Радою України Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» і настанням нового планового періоду рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» встановлені тарифи на рівні тарифів, що були встановлені рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 зі змінами, внесеними рішенням Полтавської обласної ради від 09.12.2021 № 326, тобто відповідали розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року.

З 01.10.2023 року вищезазначене рішення вважається таким, що втратило чинність відповідно до рішення Полтавської обласної ради № 669 від 28.07.2023 року, яким, зокрема: встановлено Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго»: тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій відповідно до додатку 1; двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів відповідно до додатку 2; тарифи на послуги з постачання гарячої води за категоріями споживачів.

У судовому засіданні встановлено, що розмір двоставкового тарифу оприлюднено на сайті підприємства в такому розмірі: на послугу з постачання теплової енергії: умовно-змінна частина двоставкового тарифу 1 248 грн 25 коп./Гкал; умовно-постійна частина (місячна абонентська плата) 162986,29 грн Гкал (з ПДВ).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX (набрав чинності 19.08.2022) протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Положення Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 не містять будь-яких умов чи виключень у частині введення заборони на підвищення тарифів для населення, зокрема щодо тарифів на теплову енергію, починаючи з 19 серпня 2022 року, тобто заборона є абсолютною.

Задля компенсації збитків суб`єктам господарювання, Законом «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» визначений певний механізм.

Рішенням Полтавської обласної ради № 960 від 21.03.2025 «Про передачу майна виробничого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (зі змінами внесеними рішеннями Полтавської обласної ради № 979 від 29.04.2025) передано безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області майно виробничого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з балансу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у державну власність. Припинено право господарського відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на майно виробничого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ».

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 01.04.2025 на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №748 від 27.03.2025 «Про закінчення опалювального періоду 2024-2025 років у Кременчуцькій міській територіальній громаді» припинило постачання теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води в лівобережній частині м. Кременчука.

З матеріалів справи вбачається, що для споживача фактично збільшилася вартість постачання тепла та гарячої води, оскільки позивач застосував тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022.

Споживач, як слабка сторона у спірних правовідносинах не має нести негативні наслідки у виді додаткового фінансового навантаження в результаті дій та/або рішень влади, які хоча і ухвалені у законний спосіб, проте фактично всупереч прямій забороні Закону № 2479-IX призвели до підвищення розміру тарифів за тепло для мешканців лівобережної частини міста Кременчука.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).

Тлумачення статті 714 ЦК України свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів споживачу, є видом договору купівлі-продажу (див. подібний висновок в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17), в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 511/1915/20 (провадження № 61-4527сво23)).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина перша статті 632 ЦК України).

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина друга статті 632 ЦК України).

Тлумачення частини другої статті 632 ЦК України свідчить, що в цій нормі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов`язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни (див. постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2019 року у справі № 395/499/16-ц (провадження № 61-15404св18)).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва (пункт 2 частини першої статті 512 ЦК України).

Внаслідок непередбачуваних обставин відбулася зміна постачальника тепла та гарячої води у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» (попередній постачальник) у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (новий постачальник). Тому саме за таких обставин зміна постачальника у договорі з споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику, до встановлення органом місцевого самоврядування іншого тарифу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналогічний висновок по суті викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 4 квітня 2024 року у справі № 917/730/23.

У вказаній справі, Касаційний господарський суд зазначив про те, що суди зробили висновок, що зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у господарське відання позивача не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів міста Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24 лютого 2022 року.

Тобто, судами попередніх інстанцій встановлено, що, у свою чергу, не спростовано доводами господарства під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій так і касаційної скарги, що частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» встановлено заборону підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Таким чином вказаною нормою права встановлено заборону підвищення тарифів, яка підлягає до застосування суб`єктами господарювання, на яких така заборона розповсюджується, і суди попередніх інстанцій встановили, що вказана норма права застосовується до спірних правовідносин.

Верховний Суд відзначив, що до такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли з урахуванням дати виникнення спірних правовідносин (укладання договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01 листопада 2022 року № 8515) та дати набрання чинності Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Тобто з дати Договору вбачається, що його укладання відбувалось вже під час дії заборони на підвищення тарифів, передбаченої частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Тобто, зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно з тим розміром, що діяв станом на 24 лютого 2022 року.

Таким чином, згідно висновків судів у справі № 917/730/23, підтриманих Верховним Судом, зміна постачальника відповідних послуг не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів, порівняно з тим розміром, що існував за станом на 24.02.2022.

У відповідності до правового висновку, який сформульований у постанові Верховного Суду від 28 січня 2026 року у справі №524/2748/24 вбачається, що фактично для споживача збільшилася вартість постачання тепла та гарячої води, оскільки відповідач застосовує тарифи встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що поза увагою судів залишилось те, що внаслідок непередбачуваних обставин відбулася зміна постачальника тепла та гарячої води у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» (попередній постачальник) у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (новий постачальник). Тому саме за таких обставин зміна постачальника у договорі з споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику, до встановлення органом місцевого самоврядування іншого тарифу. Тому застосування тарифів на теплопостачання та гарячу воду у розмірі більшому, ніж ті, що діяли для споживача станом на 24 лютого 2022 року, є порушенням його прав.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що суди зробили помилковий висновок про відсутність підстав для перерахунку вартості постачання теплової енергії та гарячої води.

Суд враховує, що фактично для споживача збільшилася вартість постачання тепла та гарячої води, оскільки ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» застосовував тарифи встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року.

За таких обставин, застосування тарифів на теплопостачання та гарячу воду у розмірі більшому, ніж ті, що діяли для споживача станом на 24 лютого 2022 року, є порушенням прав споживача.

Доводи позивача, обґрунтовані ним з мотивів незгоди з правовою позицією Верховного Суду, що в силу приписів ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є недопустимим, а відтак, суд не приймає їх до уваги.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, враховуючи наведені висновки Верховного Суду та приймаючи до уваги те, що у зв`язку із зміною постачальника вартість послуги з теплопостачання збільшилась для споживачів лівобережної частини міста Кременчука, суд вважає, що ОСОБА_1 , як співвласник майна, розташованого на лівобережній частині міста Кременчука, має право на перерахунок вартості наданих ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» послуг за тарифами, які діяли станом на 24 лютого 2022 року.

У зв`язку із наведеним суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії на опалення та підігрів води, у розмірі розрахованому за тарифом встановленим рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року, який є більшими за тарифами Кременчуцької ТЕЦ, що діяли станом на 24.02.2022 року.

Позивачем, на виконання ухвали суду, надано розрахунок заборгованості за надані послуги, що утворилася за період з 01 листопада 2022 року по 31 березня 2025 року включно, проведений за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1867 від 30.12.2021 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2022», що застосовувались станом на 24.02.2022, з якого вбачається, що заборгованість перед Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» за надані послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та плати за абонентське обслуговування по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 рік становить 45626,19 грн.

Враховуючи викладене, встановлені обставин справи, а також те, що Верховний суд послідовно підтримує позицію про те, що споживач є «слабкою» стороною спору, тому права споживача підлягають особливому захисту, що не є порушення принципу рівності сторін у цивільному судочинстві, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1867 від 30.12.2021 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2022», що застосовувались станом на 24.02.2022, згідно наданого позивачем розрахунку, а також заборгованості з плати за абонентське обслуговування, в межах заявлених позовних вимог за період з 01 листопада 2022 року по 31 березня 2025 року включно.

При цьому, суд враховує, що відповідач по справі ОСОБА_1 є власником лише 1/4 частки квартири де утворилася заборгованість перед позивачем, доказів про факт постійного проживання відповідача за вказаною адресою позивачем не подано, а відповідач заперечує.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Тлумачення частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

В силу вимог ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом за власні кошти. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпечення збереження його властивостей тощо. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб. Опалення є однією із витрат пов`язаною зі зберіганням майна, а отже оплата за надані послуги для сталого функціонування приміщення є обов`язком власника.

Відповідно до статті 356 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).

Отже, кожен із власників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні.

Якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 540 ЦК України).

Натомість, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (статті 541 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач надавав послуги з теплопостачання до квартири, співвласником якої є відповідач.

Інших співвласників квартири не залучено до участі у справі.

За відсутності договору, який визначає солідарне зобов`язання або домовленості між співвласниками щодо порядку несення витрат за отримані послуги та не визначення уповноваженого власника квартири, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, плата за абонентське обслуговування пропорційно її частці у праві власності, та слід відмовити у стягненні іншої частини заборгованості, яка підлягає сплаті іншими співвласниками квартири, до яких позов не заявлявся.

Суд зауважує, що за таких обставин позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення решти заборгованості з інших власників.

Стосовно доводів позивача щодо того, що співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги регрес), суд зазначає наступне.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 4 ст. 544 ЦК України).

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Реалізація права на регрес виникає вже після виконання зобов`язання, тобто після фактичного погашення боргу за інших співвласників.

Проте, на переконання суду, передбачена законом можливість звернення співвласників, які виконали солідарний обов`язок з регресною вимогою до інших співвласників не замінює собою процесуального порядку необхідності визначення усіх належних відповідачів у справі про примусове стягнення заборгованості.

При цьому суд звертає увагу на процесуальну пасивність позивача, адже позивач не вчинив жодних дій під час розгляду справи щодо з`ясування інших співвласників квартири та залучення вказаних осіб до участі у справі в якості співвідповідачів.

Таким чином, враховуючи вище викладене, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, плата за абонентське обслуговування пропорційно її частці у праві власності (1/4), що становить11406,54 грн. (45626,19 грн : 4 = 11406,54 грн.)

Також, суд враховує, що позивачем заявлені вимоги про стягнення нарахованих на суму заборгованості 3% річних та інфляційні витрати.

У постановах від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц та від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відтак суд вважає обґрунтованою вимогу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про стягнення з відповідача 3 % річних та суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов`язань.

При цьому судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, які підлягають стягненню з відповідача, з урахуванням наданого розрахунку на виконання ухвали суду, та останні становлять 8567 грн. 23 коп. з яких: індекс інфляції у розмірі 7021 грн 71 коп., 3% річних у розмірі 1545 грн. 52 коп.

Та враховуючи, що з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, плата за абонентське обслуговування пропорційно її частці у праві власності (1/4), що становить 11406,54 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у відповідному співвідношенні 3% річних у сумі 386,38 грн (1545,52 грн :4= 386,38 грн) та інфляційних витрат у сумі 1755,42 грн (7021,71 грн :4=1755,42 грн.).

За викладених обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн 40 коп. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 640,12 грн (3028,00 грн. х 21,14% ).

Керуючись ст.ст.4-13, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 36008, місто Полтава, вулиця Польська, будинок 2А, р/р НОМЕР_3 у банку АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 03338030) заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, абонентської плати, що утворилась за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 року включно, пропорційно розміру її частки у праві власності (1/4) у сумі 11406,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 36008, місто Полтава, вулиця Польська, будинок 2А, р/р НОМЕР_4 , АТ «Полтава – банк», МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) нараховані на суму заборгованості 3 % річних у розмірі 386,38 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1755,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 36008, місто Полтава, вулиця Польська, будинок 2А, р/р НОМЕР_4 , АТ «Полтава – банк», МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) судовий збір у розмірі 640,12 грн.

В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич

Повний текст рішення складено 05.10.2026 року.