Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №534/1124/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/1124/26

Провадження №2-о/534/40/26

ГОРІШНЬОПЛАВНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року місто Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О., з участю: секретаря судового засідання Віднійчук І.В., за участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Дмитрівка Кременчуцького району Полтавської області. Посилаючись на те, що 14.03.1986 р. уклала шлюб з ОСОБА_2 , з того часу і до дня смерті вони проживали разом та вели спільне господарство, чоловік її повністю утримував, оскільки його пенсія складала 18 000 грн, а розмір її пенсії складає 6314,85 грн. Після смерті чоловіка вона звернулась до управління Пенсійного фонду Донецької області із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Однак їй було відмовлено у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що позивачем не подано документ про сумісне проживання з померлим годувальником на день його смерті або факт перебування на його утриманні.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала повністю, посилаючись на обставини зазначені у заяві.

Представники заінтересованих осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від них до суду надійшли заяви, згідно яких просять розглядати справу у їх відсутність.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.02.2026 помер ОСОБА_3 , чоловік заявника ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 14.03.1986 (а.с.13-14).

Згідно довідки ЦНАП Горішньоплавнівської міської рали Кременчуцького району Полтавської області № 12-03/27 від 24.03.2026 року на час смерті чоловіка за адресою АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

На підтвердження доказів фактичного проживання заявника за адресою АДРЕСА_1 , та перебування на утриманні чоловіка надано наступні докази: довідку Дмитрівського старостинського округу Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 23-11/1/17 від 02.04.2026 року про фактичне проживання без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 ; договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами № 7008 від 19.05.2025 року, укладеним між ОСОБА_1 та КП «СпецЕко»; рахунок № НОМЕР_3 на оплату послуг з розподілу пиродного газу за березень 2025 року ПрАТ «Кременчукгаз» на ім?я ОСОБА_1 ; квитанціями до платіжних інструкцій від 14.11.2025, 28.10.2025, 26.01.2026, 12.02.2026, якими підтверджено розрахунки за газопостачання та управління твердими побутовими відходами за адресою АДРЕСА_1 , здійснені ОСОБА_1 ; квитанцію до платіжної інструкції від 28.10.2025 про оплату електроенергії, платник ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

На підтвердження факту спільного проживання заявника з ОСОБА_2 в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які зазначили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 постійно з моменту реєстрації шлюбу проживали разом, останні роки проживали у с. Дмитрівка Кременчуцького району Полтавської області, їздили разом на відпочинок, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та взаємні права і обов?язки, притаманні подружжю.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 19.03.2026 ОСОБА_1 було відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону №1058 за заявою від 11.03.2026 №1138.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.ст.1261, 1268, 1269 ЦК України - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є діти подружжя, та батьки.

Згідно глави 89, ст.1297 ЦК України - спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину. Таким чином оформлення права на спадщину, передбачає обов`язкову видачу свідоцтва про право на спадщину, яке є правовстановлюючим документом.

Як вказав ВССУ в листі №16.05.2013 № 24-753/0/4-1 про судову практику у справах про спадкування, та як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.95.2008 р. « Про судову практику у справах про спадкування» - визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до п. 23 постанови Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Пунктом 2 частини 1статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38).

Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п.2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Як вбачається з довідки ПФУ у Полтавській області сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.205 по 31.03.2026 складає 38510,97 грн (а.с.23).

Відповідно до наданих суду доказів пенсія ОСОБА_2 складала 18 000 грн.

Щодо перебування особи на утриманні Верховний Суд підкреслив, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Також ВС зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів.

Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

А тому, суд, рахує, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт перебування заявниці на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин, оскільки встановлення факту перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і потрібне для оформлення пенсії, суд вважає за необхідне встановити факт перебування на утримані свого чоловіка, ОСОБА_2 на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного та керуючись 10,11,293,315,316 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити .

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.О. Куц