Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №552/4780/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4780/26

Провадження № 2/552/3092/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 року Київський районний суд м. Полтави в у складі:

Головуючого судді – Турченко Т.В.,

При секретарі –Дмитриченковій Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів Позов обґрунтовуючи тим, що 09.05.2026 року 02:29 відповідно до платіжної інструкції IFTY-RUWFKLOA-IB0K вона вирішила здійснити грошовий переказ своєму родичу ОСОБА_3 в сумі 53 000,00 грн., через мобільний застосунок. Для цього у застосунку торкнулася кнопки «Переказати на картку». У застосунку з`явились окремі кнопки з контактами, на які вона нещодавно здійснювала або від яких отримувала перекази. Вона торкнувся кнопки з іменем « ОСОБА_3 ». З`явився екран надсилання, на якому було написано баланс карти, поле для введення суми переказу і поле для коментаря, а також кнопка «Надіслати». Після натиснення цієї кнопки переказ було надіслано без жодних запитів і підтверджень. Так як платіж не надійшов отримувачу, позивач завантажила квитанцію № IFTY-RUWF-KLOAIB0K від 09.05.2026 року, в якій було зазначено отримувача « ОСОБА_3 », а номер картки відповідача за даним переказом на суму 50 000,00 грн, а саме: одержувач - ОСОБА_3 , банк одержувача - Універсал Банк, код банку - 322001, платіжна система - МС, картка - НОМЕР_1 . В той же день вона звернулася до «Служби турботи monobank» (онлайн-підтримка) та написала письмову заяву у банк з вимогою виконати переказ належному отримувачу. Оскільки відповідач в добровільному порядку не повертає позивачу грошові кошти, то остання просила суд стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) сплачені згідно квитанції № IFTY-RUWF-KLOA-IB0K від 09.05.2026 року безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 53 000 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 10.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

25.06.2026 року від третьої особи Акціонерного товариства «УніверсалБанк» надійшли письмові пояснення по справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Косінцев К.В. не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснила перерахування грошових коштів на банківський рахунок, відкритий на ім`я відповідача ОСОБА_2 09.05.2026 року в сумі 53000 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції IFTY-RUWFKLOA-IB0K про переказ грошових коштів від 09.05.2026 року, час операції – 02-29 год., відправник ОСОБА_1 , одержувач НОМЕР_1 .

Позивач стверджує, що перераховані відповідачу кошти 09.05.2026 року в сумі 53 000 грн, останнім не повернуті.

Звертаючись із цим позовом, позивач зазначив, що будь-які правові підстави для набуття майна (грошей) відповідачем, передбачені ст. 11 ЦК України, відсутні.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правової природи передачі грошових коштів, та неповернення таких коштів відповідачем у позасудовому порядку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Зокрема, відповідно до змістуст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із ч. 1 ст.177ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч. 1 ст.1212ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього. Така правова позиція висловлена в постанові КЦС Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №623/363/20.

Позивачем доведено, що вона перерахувала грошові кошти в сумі 53000 гривень на рахунок відповідача, які останнім не були повернуті.

Матеріали справи не містять доказів щодо повернення повністю або частково суми перерахованих коштів позивачу, відповідачем таких не надано, наявності такого обов`язку не спростовано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

За таких обставин, оцінивши докази, встановивши характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів є обґрунтованим та таким підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки між сторонами будь-яких договорів не укладалось та відповідачем не були спростовані належними і достатніми доказами у справі доводи, викладені в позовній заяві, зокрема щодо підстав отримання грошових коштів в сумі 53000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13,141,263- 265,273,280-283,354- 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму безпідставно набутих грошових коштів в сумі 53000 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Повний текст рішення виготовлено 06.10.2026 року.

Головуючий Т.В.Турченко