Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №524/6424/26
Суддя: Мельник Н. П.
Справа № 524/6424/26
Провадження №2/524/5706/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2026 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі
головуючого судді Мельник Н. П.,
з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін у приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 14578,73 грн.
На обґрунтування позову зазначено, що 28.11.2018 між АТ «ОТП Банк» та відповідачем підписано у простій письмовій формі заяву-анкету про надання банківських послуг № 0238/980/1008111/18.
24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір факторингу № 24/03/23, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В за № 265, згідно якого до останнього перейшло право грошової вимоги і щодо боржника ОСОБА_1 згідно реєстру боржників.
Станом на день відступлення права вимоги згідно розрахунку загальний розмір заборгованості за договором становить 14578,73 грн, що включає в себе заборгованість за тілом кредиту - 11500,00 грн, заборгованість за відсотками - 3078,73 грн.
Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
11.08.2026, 06.10.2026 у судові засідання не з`явилися:
представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи належним чином, який у позові клопотав розглядати справу за його відсутності;
відповідач, повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якої днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З 14.08.2026 по 01.09.2026 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.
Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.
Відповідно до ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно, повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до таких висновків.
Установлено, що 28.11.2018 між АТ «ОТП Банк» та відповідачем підписано у простій письмовій формі заяву-анкету про надання банківських послуг № 0238/980/1008111/18.
Відповідно до цієї заяви-анкети сторонами визначені умови обслуговування кредитної лінії, зокрема за користування кредитом банк нараховує проценти, що розраховуються на підставі процентної ставки, розмір якої визначається у заяві -анкеті, тарифах банку та інформаційному листку. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становив 5 % щомісячно, розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду - 0,01 % річних.
Таким чином, 28.11.2018 відповідач звернувся до банку із заявою про відкриття рахунку із кредитною лінією, тим самим підписавши заяву-анкету про надання банківських послуг та безумовно прийнявши пропозицію банку, погодився з тим, що договір разом із правилами, тарифами, публічним договором є невід`ємною його частиною.
Шляхом підписання цієї анкети клієнт (відповідач) підтвердив надання банком у письмовій формі та в повному об`ємі інформації, передбаченої законодавством, що захищає права споживачів; ознайомлення та згоду із договором, правилами, інформаційним листком, тарифами банку; отримання примірника заяви - анкети, інформаційного листка, іншої документації на розсуд банку, необхідної клієнту для користування банківськими послугами.
Відповідно до умов кредитних договору, їх підписанням, клієнт (відповідач) свідчив, що у разі отримання кредиту та у разі перебування у шлюбі, кредит буде використаний на потреби сім`ї. У разі, якщо другий із подружжя клієнта матиме заперечення щодо отримання користування кредитом, клієнт зобов`язується розірвати договір та виконати всі боргові зобов`язання за договором.
Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надававши відповідачу кредитні кошти, що стверджується наданими доказами, зокрема розрахунком заборгованості.
Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості, зокрема останній платіж відповідачем внесений 11.08.2020. У порушення умов кредитних договорів відповідач свої зобов`язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків, передбачених кредитним договором.
Зробивши часткову оплату на виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій свідчить про визнання боргу (постанова Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц).
Паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами також підписано відповідачем.
З рзрахунку заборгованості слідує, що за період користування кредитними коштами відповідачем здійснювалися систематичні зняття кредитних коштів та поповнення карткового рахунку. Усі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому вони не є повернутими коштами в рахунок погашення кредитної заборгованості на кредитній картці. Сума регулярного платежу відноситься до тіла кредиту, оскільки банк надав кошти у користування, а клієнт їх виплачує відповідно до договору. У зв`язку із тим, що відповідач частково здійснював операції із поповнення банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, зроблені за рахунок кредитних коштів, виникла наявна заборгованість.
У свою чергу поповнення, які здійснював відповідач свідчать про його усвідомлення про наявність заборгованості перед банком, а отже усвідомлення наслідків та обізнаності з умовами використання наданих кредитних коштів.
28.11.2025 позивачем направлена вимога про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором, що повернута позивача по причині відсутності одержувача за зазначеною адресою.
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно п.1 ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами (ч. 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування»).
Зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог ЦК України (ст.526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства (ст.536 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. ч. 1-3 ст. 639 ЦК України).
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Щодо набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором факторингу.
24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір факторингу № 24/03/23, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В за № 265, згідно якого до останнього перейшло право грошової вимоги і щодо боржника ОСОБА_1 згідно реєстру боржників.
Відступлення права вимоги відповідає положенням ст. 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Кредитний договорі та договір факторингу відносяться до оспорюваних правочинів. Під час розгляду справи презумпція правомірності кредитного догоовру та договору факторингу не спростована.
Досліджені докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Натомість, відповідач договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надав.
Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.
Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Відповідачем протилежного суду не доведено та не спростовано. Клопотань, заяв суду не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент («Проніна проти України», № 63566/00, 18.07.2006).
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути 2662,40 грн судового збору.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 усправі № 815/1479/18, від 15.07.2020 у справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.
З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 5500,00 грн, що стверджується доданими документами.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 247, 263-265, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором № 0238/980/1008111/18 від 28.11.2018 на загальну суму на загальну суму 14578 грн 73 коп, 2622 грн 40 коп судового збору, 5500 грн 00 коп витрат на правничу допомогу (р/р НОМЕР_1 в АТ «Акцент Банк», МФО 307770).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Січових Стрельців, 9
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Мельник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua