Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №524/15724/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/15724/25

Провадження №2/524/1217/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29.09.2026 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого судді - Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання – Григор Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовує тим, що 21.09.2024 року між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1426564353155, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» надало відповідачу кредит у розмірі 3000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 355,41% до 361,35% (0,693% в день перші 20 днів, 0,99% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 2159,50% до 2670,76%.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 11928,42 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 10600 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує. /а.с.8/

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, судова кореспонденція повернулася без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, відповідач вважається таким, що про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 21.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ВІВА КАПІТАЛ" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання грошових коштів у кредит продукту "СТАРТ" №1426564353155. /а.с.21-23/

Відповідно до п.1.1 договору Кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3000 гривень, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.. Строк кредитування: 120 днів з 21.09.2024 по 19.01.2025. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 19.01.2025 або достроково.

Відповідно до п.п. 1.4, 1.4.1, 1.4.2 договору дисконтна процентна ставка становить 0,693% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Базова процентна ставка складає 0,99% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором V5J3Z2.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.

Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.

Факт отримання позивальником кредитних коштів в сумі 3000 грн. від ТОВ ФК «ВІВА КАПІТАЛ» підтверджується довідкою надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про переказ коштів в сумі 3000 грн. за допомогою сервісу «Еаsypay», на карту № НОМЕР_1 . /а.с.25/

Номер вказаної карти також був зазначений позичальником в реквізитах договору.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача за період з 21.09.2024 року до 19.01.2025 року становить 11928,42 грн. /а.с.7-9/

До складу заборгованості включено 2958,42 грн. основного боргу (тіло кредиту), 2970 грн. заборгованості за нарахованими процентами, та 6000 грн. штрафів.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.

Заборгованість позичальником не погашена.

Водночас, суд звертає увагу на відсутність законних підстав щодо нарахування штрафів за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Як вже зазначалося, до складу заборгованості включено, зокрема, штрафи в сумі 6000 грн.

Відповідальність у випадку неналежного виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів передбачена п.6.4 укладеного кредитного договору.

Разом з тим, відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-ІХ, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з позичальника штрафів в сумі 6000 грн., нарахованих кредитором за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявленого позову, стягнувши з відповідача 2958,42 грн. заборгованості за тілом кредиту та 2970 грн. заборгованості за процентами, а всього 5928,42 грн. В частині позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 6000 грн. слід відмовити.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог ст.141 ЦПК України.

Зважаючи на те, що розмір задоволених позовних вимог становить 49,69% від заявленої ціни позову, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1203,69 грн. (з розрахунку: 2422,40 грн. х 49,69/100=1203,69 грн.)

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 10600 грн. суд виходить з наступного.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано ордер, договір №1 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року, акт виконаних робіт відповідно до договору про надання правої допомоги №1 від 02.01.2025 року, /а.с.15, 16-18, 27/

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності, пропорційності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не є унікальним за своєю суттю, не представляє значної складності, є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. Те, що подібні позови є непоодинокими випливає зі змісту договору про надання правничої допомоги, який не має конкретно визначеного предмету. За таких обставин суд доходить висновку про непропорційність та нерозумність заявленої вартості витрат на правову допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», з 10600 грн. до 3000 грн.

Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВІВА КАПІТАЛ» 5928 гривень 42 копійки заборгованості за кредитним договором №1426564353155 від 21.09.2024 року.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВІВА КАПІТАЛ» штрафу в розмірі 6000 грн., відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВІВА КАПІТАЛ» 1203 грн. 69 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВІВА КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в сумі 3000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВІВА КАПІТАЛ», місцезнаходження – вул. Таранця, 20, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 40860735;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Алексашина Н.С.