Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №524/9310/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/9310/26

Провадження № 2/524/7198/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання – Мирошніченко А.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

24.07.2026 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №01.08.2025-100002570 від 01.08.2025 у розмірі 99135,82 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 01.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №01.08.2025-100002570, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 30000 грн., дата повернення кредиту – 28.02.2026, процента ставка – 1% за один день користування, комісія за надання кредиту – 20% від суми кредиту, що дорівнює 6000,00 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти. Відповідач умови Кредитного договору не виконав, кредит у встановлені договором строки не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 99135,82 грн., яка складається з 38902,39 грн. - заборгованості за тілом кредиту; заборгованості за процентами – 22983,43 грн. та 37250,00 грн. відсотків нарахованих за ст.. 625 ЦК України.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за Кредитним договором №01.08.2025-100002570 від 01.08.2025.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

11.08.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позов визнав частково. Вказував, що він не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, а також не заперечує обов`язок виконувати належним чином прийняті на себе договірні зобов`язання. Проте, на його думку, розрахунок заборгованості відсотків по кредиту проведений невірно та всі відсотки протягом дії кредитного договору проводились не у відповідності до кредитного договору та додаткових угод. Позивач не надав суду інформацію про те, що протягом дії кредитного договору було укладено 5 додаткових угод, які відповідач отримав на свою особисту електронну пошту. В кредитному договорі від 01.08.2025 денна відсоткова ставка вказана на рівні 0,88%; в додатковій угоді від 12.08.2025 - 0,89%; в додатковій угоді від 15.09.2025 - 0,72%; в додатковій угоді від 09.10.2025 - 0,77%; в додатковій угоді від 19.11.2025 - 0,78%; в додатковій угоді від 02.01.2026 - 0,8%. Проте, незважаючи на вищенаведену інформацію кредитор весь час нараховував відсотки по денній ставці 1%, що є неправильним. Щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України вказав, що виходячи з розрахунків позивача, нараховувалось 2% щоденно паралельно з нарахуванням основних відсотків за користування кредитом, до того ж ці нарахування проводились вже після закінчення дії договору, що є незаконним. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині, яка не підтверджена належними та допустимими доказами або ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права. Перевірити відповідність умов кредитного договору імперативним нормам Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування». Перевірити правомірність нарахування процентів за користування кредитом та процентів, заявлених відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, у тому числі щодо: моменту початку їх нарахування; моменту припинення їх нарахування; можливості їх одночасного стягнення; відповідності умовам договору та вимогам закону. Надати оцінку відповідності заявлених до стягнення процентів принципам справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності.

12.08.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказував, що положення паспорту споживчого кредиту стосовно формули обрахування денної процентної ставки, застосовуючи загальні витрати за споживчим кредитом, були додані у відповідності вимог Закону України “Про споживче кредитування” мають інформаційно-орієнтовний характер, та обраховуються на припущенні належного виконання зобов`язання позичальником. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Комісія за обслуговування кредиту пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: 1) організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, 2) забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, 3) забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, 4) забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, 5) консультаційні послуги, 6) інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи учасників справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 01.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №01.08.2025-100002570 шляхом підписання відповідачем пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) та заявки кредитного договору №01.08.2025-100002570 (кредитної лінії). За умовами договору позичальнику надається кредит на таких умовах: сума кредиту – 30000 гривень, строк кредиту 212 днів з дати його надання, дата повернення кредиту – 28.02.2026.

За п.п. 6 заявки кредитного договору №01.08.2025-100002570 Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.

Згідно з п. 7 заявки кредитного договору №01.08.2025-100002570 комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 20% від суми Кредиту та дорівнює 6000,00 грн.

12.08.2025, 15.09.2025, 09.10.2025, 09.11.2025, 02.01.2026 сторонами укладено додаткові договори, за умовами яких суму кредиту збільшено загалом до 74500,00 грн. та визначено комісію за надання кожного траншу кредиту в розмірі 20% від суми траншу кредиту.

Вказані договори укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що зазначено у самих договорах.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно із ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих.. №1-1704 від 17.04.2026, вих.. №1-1804 від 18.04.2026 про перерахунок коштів.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув. Внаслідок цього відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 99135,82 грн., яка складається з 38902,39 грн. - заборгованості за тілом кредиту; заборгованості за процентами – 22983,43 грн. та 37250,00 грн. відсотків нарахованих за ст.. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст.11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Пунктом 6 ч. 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Щодо нарахування позивачем відсотків за ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, позивачем у період дії Кредитного договору з нараховувались відповідачу відсотки за ст.625 ЦК України. Крім цього, паралельно відбувалось нарахування і відсотків за користування кредитом.

Слід зазначити, що нарахування відсотків за користування кредитом та одночасне нарахування відсотків за ч.2 ст.625 ЦК України не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Так, право на одержання від позичальника процентів від суми позики передбачено нормами ст.1048 ЦК України.

В постанові від 18.03.2020, справа №902/417/18, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст.625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Крім того, Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідного до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Беручи до уваги період нарахування вказаних відсотків по ст.625 ЦК України, які нараховувались в період дії кредитних зобов`язань одночасно з відсотками за користування кредитом та в період дії в Україні воєнного стану, вимоги позивача в частині стягнення відсотків за ст.625 ЦК України в сумі 37250,00 грн. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором №01.08.2025-100002570 від 01.08.2025 в розмірі 61885,82 грн., яка складається з 38902,39 грн. - заборгованості за тілом кредиту; заборгованості за процентами – 22983,43 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

За п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково на 62,43%, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1662,14 грн. на відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору та 93,65 грн. поштових витрат пропорційно до задоволених відносно нього позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10,12,81,141,258,259,263,265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №01.08.2025-100002570 від 01.08.2025 в розмірі 61885,82 грн., яка складається з 38902,39 грн. - заборгованості за тілом кредиту; заборгованості за процентами – 22983,43 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 1662,14 грн. та поштові витрати в розмірі 93,65 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, р/р № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк».

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя О.М.Колеснікова