Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №382/476/26 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/476/26

Провадження № 2-а/382/7/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про адміністравтине правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення відповідно до вимог котрого просив: визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА 06672501 від 15.02.2026 року винесену відносно ОСОБА_1 щодо вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити. Судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 16 лютого 2026 року в додатку «Штрафи» позивачем було отримано повідомлення про сплату штрафу за постановою ЕНА06672501 від 15.02.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, оскільки 15.02.2026 о 16:20 в с. Шрамківка по вул. Щербаків, 10 водій керував електровелосипедом Форте, який не має право керувати таким транспортним засобом, а саме відсутня категорія А1, чим порушив п. 2.1а ПДР України, ст. 126, ч. 2 КУпАП, також керував транспортним засобом без мотошолома, чим порушив п.2.3.г ПДР України, ст. 121 ч. 5 КУпАП, об`єднано згідно ч.2 ст. 36 КУпАП та застосовано стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Вказана постанова у позивача відсутня, оскільки йому не вручалася.

Водночас, з метою не пропуску процесуальних строків позивач вважає за необхідне звернутися до суду із позовною заявою про її оскарження в судовому порядку.

Так, у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав для її винесення, оскільки позивач керував електровелосипедом на керування яким не потрібне посвідчення водія.

Як вбачається із характеристики електровелосипеда Форте, який фактично зафіксовано на ньому, є електровелосипедом FORTE RITM потужністю 500W (0,5 кВТ), та відповідно транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 27.02.2026 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.

Через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив в котрому просить замінити неналежного відповідача Головне управління національної поліції в Київській області на належного Головне управління Національної поліції в Черкаській області, оскільки поліцейськими відділення № 2 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 не складались та не розглядались. Згідно ІП «Адмінпрактика» ІПНП зазначена у листі постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6672501 від 15.02.2026 винесена поліцейськими відділу поліцейської діяльності № 1 (с. Драбів) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області. Посадові особи РВП ГУНП в Черкаській області не мають жодного відношення до Головного управління Національної поліції в Київській області, та не є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Київській області, а посадова особа яка винесла оскаржувану постанову, не є працівником Головного управління Національної поліції в Київській області та не перебуває з ним в трудових відносинах.

Представник позивача в своєму клопотанні від 18.05.2026 року просив замінити неналежного відповідача по даній справі Головне управління Національної поліції в Київській області на належного відповідача по даній справі Головне управління Національної поліції в Черкаській області,

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 18.05.2026 року клопотання сторін по справі про заміну відповідача за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволено. Замінено первісного (неналежного) відповідача Головне управління Національної поліції в Київській області на належного - Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Від представника відповідача адвоката Желізняк Юлії Віталіївни надійшов відзив з котрого вбачається, що даний адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У пункті 1.10 ПДР у Правилах дорожнього руху України наведені терміни, що використовуються та мають наступне значення:- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;- транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;- мопед - двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт;

Пунктом 2.13. ПДР передбачено, що право на керування транспортними засобами особам може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) - з 16-річного віку; автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії В1, В, С1, С), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - з 18-річного віку; автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії ВЕ, С1Е, СЕ), а також тими, що призначені для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - з 19 річного віку; автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1Е, DЕ, Т) - з 21-річного віку.

Відповідно до п. 2.13 ПДР України до транспортних засобів категорії А1 відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивач керував ТЗ без наявного посвідчення водія категорії А1, чим порушив п. 2.1а ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами врегульовано Положенням про порядок видачі посвідчень водія допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ № 340 від 08.05.1993 (надалі - Положення).

Відповідно до п.2 Положення особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Згідно з п.3 Положення керувати мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (триколісними) транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія категорії А1.

Отже, наведеними положеннями встановлений обов`язок водія мати посвідчення водія категорії А1 при керуванні мопедами, моторолерами та іншими двоколісними транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

З приводу тверджень позивача, що якщо потужність електродвигуна не перевищує 3 кВт, то транспортний засіб прирівнюється до велосипеда зазначаємо наступне.

Стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-ІІІ зі змінами визначає основні терміни, які вживаються в таких значеннях: - електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів. Згідно посилання позивача у позовній заяві, то вказаний транспортний засіб є електровелосипедом Forte Ritm та має потужність 500 Ват. На підтвердження вказаних посилань, до позовної заяви долучено інструкцію з експлуатації, проте вказана інстукція не може бути належним доказом, оскільки вказаний доказ неможливо прочитати та встановити, характеристики транспортного засобу.

Відповідно до п.1.10 ПДР мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Тобто, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 згідно з вимогами ПДР , відносться до категорії мопедів, а тому позивач повинен виконувати вимоги правил дорожнього руху , що стосуються водіїв мопедів.

Таким чином, транспортний засіб марки Forte Ritm, потужність 500 Вт, яким керував позивач, є транспортним засобом з потужністю електродвигуна до 4 кВт. При цьому, за наведеними вище визначеннями, водіями вважаються не лише особи, які керують механічними транспортними засобами, тобто, які обладнані електродвигуном потужністю понад 3 кВт, а й тими транспортними засобами, які не перевищують таких параметрів потужності.

Згідно з визначенням, яке міститься в примітці до ст. 121 КУпАП , під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, ч.ч.1,2 ст.129, ст.ст.132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Будь-який транспортний засіб, який приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів.

Однак, зважаючи на те, що транспортний засіб марки Forte Ritm, яким керував позивач обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, то він є транспортним засобом.

Пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 8 травня 1993 р. №340 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

В силу даного Положення водій транспортного засобу, що має електродвигун, також повинен мати посвідчення водія відповідної категорії, оскільки відповідно до п.3 цього Положення, який узгоджується з п. 2.13 Правил дорожнього руху України, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії. Зокрема, до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Таким чином, транспортний засіб марки Forte Ritm, який обладнаний електродвигуном потужністю 500 Вт, хоча і не може бути класифікований як механічний транспортний засіб у розумінні ПДР , однак є транспортним засобом, для управління яким передбачається наявність категорії А1, тому особа, яка керує ним, вважається водієм та є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП .

З урахуванням зазначеного вище, посилання позивача на те, що транспортний засіб марки Forte Ritm не є механічним транспортним засобом, не може слугувати підставою для звільнення особи від відповідальності за протиправну поведінку, оскільки зважаючи на зміст вказаних вище норм підтверджується правомірність складеної поліцейським постанови. Згідно постанови Драбівського районного суду від 25.03.2026, яка набрала законної сили 07.04.2026 по справі № 692/328/26, ОСОБА_1 15.02.2026 о 16:20 в с. Шрамківка по вул. Щербаків, 10, керував електровелосипедом Форте з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Згідно відеозаписів встановлено, що 15.02.2026 о 16:16 год. працівниками поліції було зупинено особу чоловічої статі, який керував електровелосипедом, у зв`язку з керуванням транспортним засобом без мотошолому, який відрекомендувався ОСОБА_1 . Поліцейським було вказано на наявність у особи запаху алкоголю з порожнини рота. На запитання про вживання алкоголю ОСОБА_1 вказав, що пив пиво. На пропозицію поліцейського пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці або у найближчому лікувальному закладі відповів, що нічого не знає. Після повторної пропозиції пройти огляд намагався на електровелосипеді з місця події втекти та був зупинений поліцейськими. Поліцейським було повідомлено, що відносно водія буле складено протокол. ОСОБА_1 кинув електровелосипед та намагався з місця пригоди втекти. Після зауваження поліцейського, що його відсторонено від керування, однак він може котити електровелосипед, ОСОБА_1 повернувся на місце події та намагався електровелосипед забрати. Поліцейські просили зачекати, доки буде складено протокол, однак ОСОБА_1 на їх зауваження не реагував та намагався залишити місце події з електровелосипедом, після чого залишив велосипед поліцейським та пішов пішки у невідомому напрямку.

Тому обставина керування транспорним засобом, саме: електровелосипедом Forte Ritm, потужністю 500 Вт без мотошолома є встановленою обставиною та не потребує доведення. а Згідно з п. 2.3 «г» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.05.2026 8 водій зобов`язаний: під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

29.06.2026 року від представника позивача адвоката Черних Вікторії Олександрівни надійшла відповідь на відзив з котрого вбачається, що позивач не був належним чином поінформований про розгляд справи Драбівським районним судом. Про наявність вказаної постанови №692/328/26 від 25.03.2026 року позивачу стало відомо лише після відкриття виконавчого провадження за нею. Відтак, ознайомившись із текстом та змістом зазначеної постанови, позивач у встановленому законом порядку реалізував своє право на судовий захист і подав апеляційну скаргу. Наразі дана апеляційна скарга офіційно зареєстрована, однак апеляційне провадження до цього часу не відкрито. Відповідно до процесуального законодавства, оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку і розгляд не завершено, воно не може вважатися таким, що набрало законної сили.

Щодо технічних характеристик та правового статусу транспортного засобу, слід зауважити, що відповідач безпідставно намагається прирівняти електровелосипед позивача до механічних транспортних засобів (мопедів), що вимагають наявності посвідчення водія категорії А1. Як було зазначено в позові із характеристики електровелосипеда Форте, який фактично зафіксовано на ньому, є електровелосипедом FORTE RITM потужністю 500W (0,5 кВТ), та відповідно транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів.

Критерієм для розмежування понять "транспортний засіб" та "механічний транспортний засіб" є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна. Тобто транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, якщо потужність двигуна перевищує межу 3кВТ. Отже, з порівняння понять "транспортний засіб", "механічний транспортний засіб" та "мопед" вбачається, що електровелосипед є різновидом механічного транспортного засобу, який є двоколісним, має двигун внутрішнього згорання з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Електровелосипед можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.

Враховуючи викладене просила задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в заяві до суду просили розглядати справу у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити.

Від представник відповідача надійшов вище зазначений відзив.

Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII встановлено основні повноваження поліції.

Як вбачається з п. 11ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КпАП України, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції України та Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КпАП України, іншими нормативно - правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Згідно до ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р. (Заява № 16437/04), зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, закон покладає на відповідача обов`язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КпАП України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 16 лютого 2026 року в додатку «Штрафи» позивачем було отримано повідомлення про сплату штрафу за постановою ЕНА06672501 від 15.02.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, оскільки 15.02.2026 о 16:20 в с. Шрамківка по вул. Щербаків, 10 водій керував електровелосипедом Форте, який не має право керувати таким транспортним засобом, а саме відсутня категорія А1, чим порушив п. 2.1а ПДР України, ст. 126, ч. 2 КУпАП, також керував транспортним засобом без мотошолома, чим порушив п.2.3.г ПДР України, ст. 121 ч. 5 КУпАП, об`єднано згідно ч.2 ст. 36 КУпАП та застосовано стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с. 9-14)

Як вбачається із характеристики електровелосипеда Форте, який фактично зафіксовано на ньому, є електровелосипедом FORTE RITM потужністю 500W (0,5 кВТ), та відповідно транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів. (а.с.15-19)

Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 25.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та в матеріалах справи відсутні докази скасування даної постанови (а.с.55-56).

Згідно зі ст. 245 КУпАП - завданнями у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10 Інструкції).

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).

Відповідно до ст.268 КУпАП «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі…»

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вбачається із характеристики електровелосипеда Форте, який фактично зафіксовано на ньому, є електровелосипедом потужністю 500W (0,5 кВТ), 16Ah та відповідно транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Крім того, згідно з п. 1.10 ПДР України, мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Верховний Суд в своїй постанові від 01.03.2018 р. у справі №278/3362/15-к визначив, що мопед є транспортним засобом, при цьому зазначив, що пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, передбачено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини й механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що критерієм для розмежування понять "транспортний засіб" та "механічний транспортний засіб" є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна. Тобто транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує вказаним визначенням 3кВТ межу.

Отже, з порівняння понять "транспортний засіб", "механічний транспортний засіб" та "мопед" вбачається, що електровелосипед є різновидом механічного транспортного засобу, який є двоколісним, має двигун внутрішнього згорання з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Електровелосипед можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.

Правила ПДР відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху по усій території України, при цьому, у п. 1.1. ПДР розділу 2 "Обов`язки та права водіїв механічних транспортних засобів" прямо вказано перелік обов`язків учасників дорожнього руху, у п. 1.10 ПДР України чітко зазначено, що механічний транспортний засіб - цей транспортний засіб приведений в рух за допомогою двигуна, і цей термін "механічний транспортний засіб" поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а так само тролейбуси і тракторні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Разом з тим, у п. 2.13 ПДР прописано, що права управління механічними транспортними засобами поділяються по категоріям ("А1" - мопеди, моторолери і інші транспортні засоби, що мають двигун з робочим об`ємом до 50 см3 або електродвигун потужністю до 4 кВт; "А" - мотоцикли і інші двоколісні транспортні засоби мають двигун з робочим об`ємом 50 см3 і більше або двигун потужністю 4 кВт і більше; та т.д). Вказане свідчить про те, що до категорії А1 належать транспортні засоби, зокрема електричні скутери, пристрої з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, так як саме вони належать до механічних транспортних засобів в розумінні Закону України Про дорожній рух.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Абз. 1 ч. 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що враховуючи викладені позивачем обставини в позові, та викладене у відзиві, відповідачем доведено наявність правопорушення у діях ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП.

Судвоі витрати покладаються на позивача, в разі незадоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 23, 126, 245, 251, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

відмовити.

Суддя Кисіль О. А.