Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №378/857/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/857/26

Провадження № 2/378/677/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Горбаченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання в порядку спадкування за законом прав та обов`язків забудовника на частину житлового будинку та визнання в порядку виділення частки із спільного майна подружжя прав та обов`язків забудовника на частину житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району, з посиланням на те, що рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 06 березня 2006 року №2-58, 2006 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .. 16.01.1992 року виконком Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області рішенням №4 «Про надання дозволу на будівництво індивідуальних житлових будинків» вирішив: надати дозвіл ОСОБА_5 на будівництво нового житлового будинку та виділити йому для цього присадибну земельну ділянку в розмірі 0,25 га по АДРЕСА_1 . Земельну ділянку надати в довічне користування. Будівництво нового жилого будинку проводити згідно документації виготовленої райархітектурою. Після закінчення будівництва житловий будинок та господарські споруди пред`явити комісії, призначеній виконкомом сільської Ради народних депутатів. В госпрозрахунковому бюро при головному архітекторі району виготовлено будівельний паспорт на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5 . Земельна ділянка була відведена під забудову, про що свідчить акт про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку. В 1994 році закінчено будівництво житлового будинку та господарських споруд і він був газифікований. Рішенням виконкому Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області №32 від 17.08.1995 року «Про передачу в приватну власність земельних ділянок жителям села» передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га «під будівлями і двором». 20.02.1998 року ОСОБА_5 отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ №094215 виданий на підставі рішення 10 сесії ХХІІ скликання Розкішнянської сільської ради від 17.05.1997 року на земельну ділянку площею 0,243 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №104. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, спадщину за законом прийняла дочка спадкодавця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на час відкриття спадщини була малолітньою. Разом зі спадкодавцем до дня його смерті проживали дочка спадкодавця- ОСОБА_4 , 2001 року народження та колишня дружина спадкодавця - ОСОБА_2 . Відповідно до інформації ДРАЦС витяг № 00047341925 від 07.10.2024 року спадкодавець на час відкриття спадщини перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 03.06.1990 року. 16.10.2024 року ОСОБА_4 , звернулася з заявою до Ставищенської державної нотаріальної контори про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Оскільки не надано документів, які б свідчили про належність спадкового майна спадкодавцеві, керуючись п.2 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріус винесла постанову про відмову у видачі свідоцтвапро право на спадщину за законом на спадкове майно.

Позивачі просять за визнати ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 права та обов`язки забудовника на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , 1994 року побудови, загальною площею 105,0 м2, житловою площею 78,7 м2, вартістю 135000 гривень та визнати за ОСОБА_2 , в порядку виділення частки із спільного майна подружжя права та обов`язки забудовника на частину вищевказаного житлового будинку.

В судове засідання позивачі не прибули, в позовній заяві зазначили про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача Ставищенської селищної ради в судове засідання не прибув, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність за наявними матеріалами (а. с. 90 - 98).

Третя особа: ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на спірний будинок він не претендує (а. с. 55).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши справу та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 06 березня 2006 року №2-58, 2006 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрований 03 червня 1990 року виконкомом Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області, актовий запис №10 (а. с. 12).

16.01.1992 року виконком Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області рішенням №4 «Про надання дозволу на будівництво індивідуальних житлових будинків» вирішив: надати дозвіл ОСОБА_5 на будівництво нового житлового будинку та виділити йому для цього присадибну земельну ділянку в розмірі 0,25 га по АДРЕСА_1 . Земельну ділянку надати в довічне користування. Будівництво нового жилого будинку проводити згідно документації виготовленої райархітектурою. Після закінчення будівництва житловий будинок та господарські споруди пред`явити комісії, призначеній виконкомом сільської Ради народних депутатів (а. с. 14).

В госпрозрахунковому бюро при головному архітекторі району був виготовлений будівельний паспорт на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5 (а.с. 13, 24-27).

Земельна ділянка була відведена під забудову, про що свідчить акт про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку (а.с. 15).

Рішенням виконкому Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області №32 від 17.08.1995 року «Про передачу в приватну власність земельних ділянок жителям села» передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га «під будівлями і двором», що підтверджується архівним витягом №12.01-07-09/46 (1) від 13.03.2026р. (а.с. 16).

20.02.1998 року ОСОБА_5 отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ №094215 виданий на підставі рішення 10 сесії ХХІІ скликання Розкішнянської сільської ради від 17.05.1997 року на земельну ділянку площею 0,243 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №104 (а. с. 17, 28).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 18).

Із матеріалів спадкової справи на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с. 66-78) встановлено, що спадщину за законом прийняла дочка спадкодавця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на час відкриття спадщини була малолітньою. Відповідно до довідки Ставищенської селищної ради № 5-488 від 25.06.2024 року разом зі спадкодавцем до дня його смерті проживали дочка спадкодавця- ОСОБА_4 , 2001 року народження та колишня дружина спадкодавця - ОСОБА_2 . Відповідно до інформації ДРАЦС витяг №00047341925 від 07.10.2024 року - зміни, внесені до відомостей актового запису щодо шлюбу датовано 16 лютого 2023 року.

16.10.2024 року ОСОБА_4 звернулася з заявою до Ставищенської державної нотаріальної контори про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 та повідомила, що правовстановлюючий документ на будинок відсутній, право власності за спадкодавцем на вказаний будинок не зареєстроване, на що нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 29).

Факт відсутності реєстрації права власності за спадкодавцем на вказаний житловий будинок станом на 01.01.2013 року підтверджено довідкою КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» № БЦ 2062 від 03.09.2024 року (а.с. 23).

Таким чином, в 1994 році на наданій ОСОБА_5 у встановленому порядку земельній ділянці цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 під час шлюбу збудовано: житловий будинок літера «А» з прибудовою літера «а» та ґанком літера «а1», загальною площею 105,0 м2, житловою площею 78,7 м2. До житлового будинку відносяться наступні господарські будівлі та споруди: літня кухня літ. «Б»; сарай - прибудова літ. «б»; гараж літ. «б1»; вбиральня літ. «б2»; огорожа №1; хвіртка №2; ворота з хвірткою №3 (а.с. 20-22, 24-27).

Вартість спірного майна становить 270 000 грн. (а. с. 30).

Спадкодавець здійснював забудову власної земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, згідно із діючим на той час законодавством, проте за життя не вчинив дій по прийняттю житлового будинку до експлуатації, тому в силу статті 1218 ЦК України права та обов`язки ОСОБА_5 , як забудовника будинку АДРЕСА_1 , 1994 року побудови, увійшли до складу спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті останнього.

Оскільки вказаний об`єкт нерухомості повністю готовий до експлуатації (експлуатується з 1994 року), то завершенням його будівництва є подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації та, за наявності законних підстав, її реєстрація відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 134 квітня 2011 року № 461 з подальшою державною реєстрацією права власності на нього.

Об`єкт незавершеного будівництва зведений за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, відповідно, ОСОБА_2 є забудовником 1/2 частини спірного будинку, а спадкодавець - забудовник другої 1/2 частини цього будинку.

Висновок про визнання другого з подружжя співзабудовником міститься у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16.

Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).

Згідно з нормами ЦК України до первинного способу набуття права власності, зокрема, належить набуття права власності на новостворену річ (ст. 331 ЦК України).

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України).

Відповідно до положень статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 25 ЦК України в момент смерті припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини другої статті 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ст.1296 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку є передумовою для подальшої державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва відповідно до п. 68 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за № 1127.

Згідно з пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Забудовник (замовник) - це особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення, реконструкції) об`єкта містобудування.

Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2022 року у справі № 359/9695/17 вказував, що «якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки, як забудовника входять до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України».

У постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 372/4235/19 викладено висновок про те, що «якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки,а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності. Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини. (ВС КЦС справа №372/4235/19 від 04.05.2022 р.)

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц. Подібні висновки Верховний Суд зробив також у постановах від 12 серпня 2019 року у справі № 607/9408/16-ц та від 28 травня 2020 року у справі № 2-2317/11.

З роз`яснень п.23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться виконавцем (експертом (інженером) з технічної інвентаризації) під час їх технічної інвентаризації лише за результатами попереднього (візуального) етапу обстеження. Відомості про можливість/неможливість надійної та безпечної експлуатації індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів за результатами попереднього (візуального) етапу обстеження вносяться виконавцем до Реєстру будівельної діяльності. (пункт 5 розділу II Порядку затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03 липня 2018 року № 158).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 права та обов`язки забудовника на частину вищевказаного житлового будинку, та за ОСОБА_2 , в порядку виділення частки із спільного майна подружжя права та обов`язки забудовника на частину цього ж житлового будинку.

Судові витрати по справі позивачі просять покласти на них.

Керуючись ст. ст. 15, 25, 182, 331, 375, 1216-1218, 1225, 1261, 1296 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 права та обов`язки забудовника на (одну другу) частину житлового будинку АДРЕСА_1 , 1994 року побудови, загальною площею 105,0 м2, житловою площею 78,7 м2, вартістю 135000 гривень.

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку виділення частки із спільного майна подружжя права та обов`язки забудовника на (одну другу) частину житлового будинку АДРЕСА_1 , 1994 року побудови, загальною площею 105,0 м2, житловою площею 78,7 м2, вартістю 135000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко