Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №375/1041/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1041/26

Провадження № 2/375/960/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») – Грибанов Д.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник вказує про те, що 2 вересня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 6595863, відповідно до умов якого товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн (шляхом їх перерахування на банківський рахунок), а позичальник після спливу 360 днів повернути кредит та сплатити 0,95% за день за його користування.

26 січня 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 26/01/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників від 26 січня 2026 року до договору факторингу № 26/01/26 від 26 січня 2026 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 717,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом – 3 467,50 грн та заборгованість за неустойкою – 9 250 грн.

Відповідач не виконав зобов`язання за вказаними договорами, право вимоги за яким набуло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Вважаючи себе кредитором за вказаними договором (боржником за якими є відповідач) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії № 6595863 2 вересня 2025 року, укладеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в сумі 17 717,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом – 3 467,50 грн, та заборгованість за неустойкою – 9 250 грн, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до довідки Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області (старостинський округ № 6) від 6 серпня 2026 року № 69-02-25, яка 11 серпня 2026 року передана судді, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований на АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 11 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Відповідачу на зареєстровану його адресу проживання направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, однак судова кореспонденція повернулась до суду не врученою з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).

Згідно вимог частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до суду не надходили.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 2 вересня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 6595863, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на таких умовах:

Відповідно до пункту 2.2.1 договору кредитної лінії – сума кредиту 5000 грн (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Пунктом 2.2.2 договору кредитної лінії передбачено, що строк кредитування/строк договору 360 днів.

Пунктом 2.2.3 договору кредитної лінії встановлено, що розмір першого обов`язкового платежу 1575 грн.

Період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 15 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 15 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 15 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 23, (пункт 2.2.4 договору кредитної лінії).

Дата сплати першого обов`язкового платежу 16 вересня 2025 року, (пункт 2.2.5 договору кредитної лінії).

Пунктом 2.2.7 договору кредитної лінії встановлено, що тип кредиту – невідновлювальна кредитна лінія.

Денна процентна ставка/день 0.998%, (пункт 2.3.1 договору кредитної лінії).

Умовами договору не передбачено наявність у позичальника права ініціювати укладення додаткових угод для продовження строку кредитування, (пункт 2.4 договору кредитної лінії).

Максимальний кредитний ліміт, доступний для позичальника відповідно до умов цього договору, становить 5 000 грн. Даний ліміт є максимально суму коштів, яку кредитодавець може надати позичальнику в рамках цього договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених договором платежів. Позичальник має право використовувати кошти в межах встановленого кредитного ліміту протягом строку кредитування, (пункт 2.5 договору кредитної лінії).

Пунктом 2.10 договору кредитної лінії передбачено, що перерахування кредиту позичальнику відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту укладення договору. Кредитодавець не несе відповідальність за затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб.

Відповідно до пункту 2.11 договору кредитної лінії – позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.

26 січня 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 26/01/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників від 26 січня 2026 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 6595863 від 2 вересня 2025 року в сумі 17 717,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом – 3 467,50 грн та заборгованість за неустойкою – 9 250 грн.

2 вересня 2025 року позичальнику перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 кошти у сумі 5 000 грн, що підтверджується довідкою виданою ТОВ «Європейська платіжна система» (номер платежу – c908a6e0-0c65-4021-82c8-34b271449483).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за його користування

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У справі, яка розглядається, суд встановив, що

- ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 6595863 від 2 вересня 2025 року у електронній формі за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора;

- вказане товариство перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 5 000 грн, що підтверджується довідкою, виданою ТОВ «Європейська платіжна система»;

- кредит надано позичальнику строком на 360 днів;

- відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість;

- матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечував наявність кредитних зобов`язань;

- надані позивачем докази підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів;

- право вимоги за договором договором кредитної лінії № 6595863 від 2 вересня 2025 року набуло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»;

- ОСОБА_1 не спростував належними і допустимими доказами розмір заборгованості та правильність розрахунку.

З урахуванням викладеного, позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000 грн та заборгованості за процентами у розмірі 3 467,50 грн, що у загальному розмірі складає 8 467,50 грн.

Розмір та порядок розрахунку вказаних складових боргу ОСОБА_1 не спростував.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за неустойкою

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене, стягнення пені у розмірі 9 250 грн за договором кредитної лінії № 6595863 від 2 вересня 2025 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 8 467,50 грн (5 000 грн заборгованість за тілом кредиту + 3 467,50 грн заборгованість за нарахованими процентами), що становить 47,79% від розміру заборгованості, пред`явленому цим позовом до стягнення (17 717,50 грн).

Враховуючи, що позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено на 47,79 %, розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню на користь цього товариства за рахунок ОСОБА_1 складає 1 272,36 грн (2 662,40 грн (судового збору, сплаченого за подання позову) * 47,79 %).

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 272,36 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії № 6595863 від 2 вересня 2025 року в сумі 8 467,50 грн (вісім тисяч чотириста шістдесят сім гривень п`ятдесят копійок).

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволенні позову про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за неустойкою у розмірі 9 250 грн (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 272,36 грн (одна тисяча двісті сімдесят дві гривні тридцять шість копійок) у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, 2 код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований на АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складено 6 жовтня 2026 року.

Суддя Марина СМИК