Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №373/2481/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2481/26

Провадження № 2/373/1804/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Петренко П.І.

розглянувши цивільну справу № 373/2481/26 за позовом ОСОБА_2 до Національного природного парку «Білоозерський» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення компенсації за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін по суті позовних вимог.

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати незаконним та скасувати наказ Національного природного парку «Білоозерський» №26/25К-тр від 01.06.2026 про звільнення ОСОБА_2 .

Також позивач просить поновити його на посаді начальника відділу використання та відтворення природних екосистем та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.06.2026 до дня фактичного поновлення на роботі.

В частині поновлення на роботі та стягнення середнього місячного заробітку за один місяць, позивач просить допустити негайне виконання судового рішення.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Національного природного парку «Білоозерський» з 19.06.2024, де працював на посаді провідного інженера з відтворення природних екосистем, а з 06.02.2025 – на посаді начальника відділу використання та відтворення природних екосистем.

Позивача 04.03.2026 вироком Вишгородського районного суду Київської області було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, та із застосуванням статті 70 КК України, призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та з позбавленням права обіймати посаду лісничого на підприємствах лісового господарства строком на 1 рік.

Наказом №26/25К-тр від 01.06.2026 року, що виданий т.в.о. директора НПП «Білоозерський», позивача звільнено з посади начальника відділу використання та відтворення природних екосистем природного парку, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку із набранням законної сили вказаним вище вироком Вишгородського районного суду Київської області від 04.03.2026.

Зазначений наказ №26/25К-тр ОСОБА_2 вважає незаконними вказуючи, що за змістом додаткового покарання, застосованого до позивача вироком Вишгородського районного суду від 04.03.2026, він позбавлений права обіймати посаду лісничого на підприємствах лісового господарства, в той же час позивач на момент звільнення обіймав посаду начальника відділу використання та відтворення природних екосистем, щодо права обіймання якої, заборони судовим рішенням не встановлено.

ОСОБА_2 стверджує, що посада начальника відділу використання та відтворення природних екосистем не є тотожною (прирівняною) до посади лісничого, а відтак і положення п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, застосоване роботодавцем незаконно, у зв`язку з чим просить скасувати наказ № 26/25К-тр та поновити його на посаді, стягнувши з відповідача середній заробіток позивача за весь час вимушеного прогулу.

У відзиві на позов представник відповідача Національного природного парку «Білоозерський» - адвокат Петренко П.І. просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. 04.03.2026 вироком Вишгородського районного суду Київської області було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, та із застосуванням статті 70 КК України, призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та з позбавленням права обіймати посаду лісничого на підприємствах лісового господарства строком на 1 рік.

Відповідач отримав від Ніжинського районного сектору №1 філії державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області лист №608/35/16/1-26 від 18.05.2026 з додатками (згаданим вироком та розпорядженням про виконання вироку, що набрав законної сили). Листом №608/35/16/1-26 від 18.05.2026 Ніжинський районний сектор №1 філії державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області просив відповідача анулювати дозвіл на заняття видом діяльності зазначеним у вироку від 04.03.2026.

Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників випуск 3 «Лісове господарство і пов`язані з ним послуги» наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 16.02.2022 №231 до завдань та обов`язків лісничого віднесено:

1. Здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю лісництва.

2. Забезпечує виконання встановлених завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, впровадження передової технології, нової техніки та прогресивних форм організації і стимулювання праці в лісогосподарське виробництво.

3. Проводить роботу з атестації та раціоналізації робочих місць, використання резервів зростання продуктивності праці, зниження трудомісткості робіт (продукції, послуг).

4. Організовує виконання лісокультурних, лісо- і гідролісомеліоративних та інших лісогосподарських робіт, профілактичних протипожежних заходів, заходів з охорони лісів від самовільних рубань, робіт із захисту лісів від шкідників та хвороб, лісонасіннєвої справи, побічних лісових користувань, підсобного сільського господарства, відведення лісосік та відпуск лісу на пні.

5. Забезпечує своєчасне проведення робіт щодо заліснення ярів, балок, пісків, берегів річок та інших непридатних для використання в сільському господарстві земель,а також створення полезахисних лісосмуг за договорами з сільськогосподарськими формуваннями.

6. Надає на договірних умовах сільськогосподарським та іншим структурам допомогу в організації ведення лісового господарства і здійснює державний контроль за правильністю лісокористування в лісах, закріплених за відомствами та організаціями, в зоні діяльності лісництва.

7. Здійснює у встановленому порядку передачу захисних лісових насаджень в експлуатацію.

8. Організовує роботу з поліпшення нормування праці, вивчення і впровадження передового виробничого досвіду, розвитку раціоналізації та винахідництва. Забезпечує технічно правильну експлуатацію машин, тракторів, агрегатів, устаткування та інших основних засобів, безпечні та здорові умови праці, а також своєчасне надання працюючим пільг за умови праці.

9. Координує роботу майстрів виробничих дільниць та інших служб. Здійснює добір кадрів працівників, їх розстановку і доцільне використання. Контролює додержання працюючими правил і норм охорони праці, виробничої і трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку.

10. Подає пропозиції до заохочення працівників, накладання дисциплінарних стягнень на порушників виробничої та трудової дисципліни, застосування в разі потреби заходів матеріального впливу.

11. Створює умови для виявлення творчої ініціативи та активності працівників у досягненні високих результатів роботи.

12. Надає підтримку і забезпечує розповсюдження творчих починань.

13. При закріпленні мисливських угідь здійснює заходи з організації мисливського господарства, охорони й відтворення диких звірів і птахів (біотехнічні заходи), веде боротьбу з браконьєрством, а також здійснює контроль за веденням мисливського господарства державними, кооперативними та громадськими організаціями, підприємствами та установами на закріплених за ними угіддях у зоні діяльності лісництва.

14. Керує гасінням лісових пожеж на території лісництва.

15. Виступає представником за дорученням керівника підприємства в судових органах у справі про лісопорушення та лісові пожежі.

16. Забезпечує додержання правил відпуску лісу на пні, рубання лісу, побічного користування лісом, пожежної безпеки, санітарних і природоохоронних правил у лісах.

17. Провадить огляд місць рубань і заготовленої деревини та іншої продукції.

18. Складає протоколи (акти) про лісопорушення, порушення правил полювання та пожежної безпеки в лісах.

19. Перевіряє правильність складання підлеглими йому працівниками державної лісової охорони (лісової охорони) протоколів (актів) про лісопорушення і своєчасно подає їх керівництву підприємства.

20. Надає допомогу лісовпорядним партіям, іншим проектно-вишукувальним та науково-дослідним організаціям у виконанні польових лісовпорядних, агро- й гідролісомеліоративних та інших робіт.

21. Здійснює контроль за якістю виконання таксаторами польових лісовпорядних робіт, провадить приймання цих робіт.

22. Витрачає за призначенням кошти, надані йому в підзвіт на зарплату працівникам лісництва, адміністративно-господарські витрати та інші потреби. Забезпечує виконання заходів з охорони праці та додержання трудового законодавства.

23. Проводить виховну роботу в колективі та роботу з підвищення ділової кваліфікації працівників лісництва.

24. Забезпечує облік та звітність про виробничу діяльність лісництва, а також внесення поточних змін у матеріали лісовпорядкування та книги обліку лісового фонду.

На основі аналізу та співставлення завдань та обов`язків, що містяться у посадовій інструкції «Начальника відділу використання та відтворення природних екосистем» від 05.01.2026 та завдань та обов`язків «лісничого», що містяться у Довіднику кваліфікаційних професій працівників випуск 3 «Лісове господарство і пов`язані з ним послуги» наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 16.02.2022 №231, відповідач прийшов до висновку, що вони відповідають одні іншим. Зокрема, обов`язок передбачений у п.2.4., 2.5. Посадової інструкції відповідають 4, 16, 20 Довіднику; п.2.11. Посадової інструкції відповідає пункту 19 Довіднику.

Виходячи з приписів КВК України та відповідності займаної ОСОБА_2 посади, за критерієм функцій, посаді яку ОСОБА_2 заборонено обіймати відповідно до вироку, відповідач прийняв оскаржуваний наказ. Наказ відповідача є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню. Виходячи з приписів конституційної норми, передбаченої ст. 129 Конституції України, вирок Вишгородського районного суду Київської області від 04.03.2026 є обов`язковим до виконання. Невиконання вищезазначеного вироку призвело б до ініціювання процесу притягнення керівника відповідача до адміністративної та/або кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 підтримали позов, просили його задовольнити. Додатково вказали, що позивач працював в НПП «Білоозерський» не на посаді лісника, і не порушував обмежень встановлених вироком суду.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечив проти позовних вимог та наполіг на тому, що обов`язки які виконував на НПП «Білоозерський» ОСОБА_2 суміжні з обов`язками лісника, та його звільнення було спрямоване на недопущення невиконання судового рішення.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 24.06.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 06.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судом встановлено наступне.

З 06 лютого 2025 року ОСОБА_2 працював у Національному природному парку «Білоозерський», на посаді начальника відділу використання та відтворення природних екосистем, що підтверджується записом №27 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , яку видано на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.03.2026 року вироком Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, та із застосуванням статті 70 КК України, призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та з позбавленням права обіймати посаду лісничого на підприємствах лісового господарства строком на 1 рік. Вищезазначений вирок набрав законної сили 06.04.2026 року.

Наказом №26/25 К-тр від 01.06.2026, виданого Т.в.о. директора Національного природного парку «Білоозерський» Михайлом Маргітичем, звільнено ОСОБА_2 , начальника відділу використання та відтворення природних екосистем у зв`язку з набранням законної сили вироку суду, яким його засуджено, з позбавленням права обіймати посаду строком на 1 рік, пункт 7 частина 1 статті 36 КЗпП України. Разом з цим зазначено виплатити грошову компенсацію у зв`язку зі звільненням за 27 календарних дні щорічної основної відпустки. Підставами для звільнення у Наказі зазначено: вирок Вишгородського районного суду Київської області від 04.03.2026 року, справа №363/640/26, який набрав законної сили 06 квітня 2026 року, копія якого отримана парком 22.05.2026 року, та відповідно листа Ніжинського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області від 18.05.2026, Листок непрацездатності №22496224-2041394975-1 на 5 календарних днів з 25.05.2026-29.05.2026. Копія вищезазначеного Наказу місить запис, здійснений ОСОБА_2 01.06.2026, наступного змісту: «Даний наказ вважаю незаконним (з ним не погоджуюся та вважаю його таким, що порушує мої права, мої права як працівника та громадянина)».

Згідно п.1.1. Посадової інструкції Начальника відділу використання та відтворення природних екосистем (код КП 1221.1) (далі – Посадова інструкція), затвердженої Т.в.о. директора Національного природного парку «Білоозерський» 05.01.2026 року, посада начальника відділу використання та відтворення природних екосистем належить до професій керівного складу парку. Пунктом 1.2. Посадової інструкції передбачено, що начальник відділу використання та відтворення природних екосистем призначається на посаду та звільняється з посади наказом директора парку.

Пунктами 2.1.- 2.17. Посадової інструкції встановлено наступні завдання та обов`язки начальника відділу використання та відтворення природних екосистем.

П. 2.1. Здійснює керівництво господарською діяльністю відділу. Координує роботу провідних інженерів з відтворення, провідного інженера з охорони природних екосистем, провідних інженерів з природокористування, лікаря ветеринарної медицини.

П.2.2. Організовує у межах діяльності парку ведення природоохоронної діяльності відповідно до чинного законодавства та новітніх наукових рекомендацій. Здійснює контроль за дотриманням режиму території, використанням, відтворенням, охороною і захистом природних екосистем у зоні розміщення парку. Безпосередньо відповідає за раціональність використання і відтворення лісових ресурсів, підвищення їх продуктивності та ефективності.

П.2.3. Забезпечує виконання встановлених завдань, проводить роботу з атестації і раціоналізації робочих місць, використання резервів зростання продуктивності праці, зниження трудомісткості робіт (продукції, послуг).

П.2.4. Організовує виконання відновлювальних та господарських робіт, профілактичних протипожежних заходів, заходів з охорони природних екосистем від порушень режиму території, робіт із захисту природних екосистем від шкідників та хвороб лісу.

П.2.5. Організовує роботи та здійснює контроль: з проведення природоохоронних заходів відтворення природних екосистем, з природокористування, з відновлення корінних деревостанів, з гасіння пожеж на території парку, надає допомогу проектним, проектно-вишукувальним та науково-дослідним організаціям у виконанні ними польових, агро-, лісо- й гідромеліоративних та інших робіт, а також роботи по прийому та передачі лісових площ.

П.2.6. Забезпечує ведення документації щодо державного обліку земель природно-заповідного фонду, державного кадастру природно-заповідного фонду і галузевого ведення стану і використання земель природно-заповідного фонду. Здійснює у встановленому порядку приймання-передачу заповідних територій.

П.2.7. Розробляє й проваджує разом з начальником служби транспортно-господарського забезпечення заходи по комплексній механізації лісогосподарського виробництва та технічно правильну експлуатацію машин, тракторів, агрегатів, устаткування та інших основних засобів, вживає заходів щодо скорочення їх простоїв, контролює обсяг і якість робіт.

П.2.8. Забезпечує безпечні умови праці, відділу під час здійснення природоохоронних заходів і господарських робіт, а також дотримання правил і норм охорони праці, виробничої санітарії та додержання трудового законодавства. Проводить роботу по підвищенню кваліфікації працівників відділу, розробляє їх обов`язки та проводить з ними інструктажі

П.2.9. Організовує та відповідає за виконання заходів щодо відведення лісосік в рубку забезпечує та відповідає за своєчасну підготовку матеріалів відведення лісосік. Організовує та забезпечує своєчасне і якісне проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісу (санітарні рубки), заходів з поліпшення якісного стану лісів (рубки догляду)та інших дозволених законодавством, рубок на території Національного природного парку «Білоозерський».

П.2.10. Вживає заходів для вдосконалення організації праці на території парку, впровадження технічно-обґрунтованих норм, прогресивних систем і форм оплати праці.

П.2.11. Перевіряє правильність складання підлеглими йому працівниками протоколів (актів) про порушення і своєчасно подає їх керівництву парку. Вживає заходів щодо затримання в установленому порядку осіб, які допустили порушення природоохоронного законодавства, накладає арешт на незаконно добуту на території парку продукцію, транспортні засоби.

П.2.12. Забезпечує виконання робочих планів і завдань дільницями, обходами та окремими працівниками, а також облік та звітність про господарську діяльність парку. Організовує своєчасність подання провідними інженерами з відтворення, з охорони природних екосистем та з природокористування відомостей про хід виконання робіт у парку.

П.2.13. Здійснює контроль і організацію передачі земельних ділянок під заліснення.

П.2.14. Готує і подає керівництву парку пропозиції про призначення працівників підпорядкованого відділення на посади та їх звільнення з посад.

П.2.15. Згідно з чинним законодавством України вживає заходів щодо заохочення та накладання на працівників дисциплінарних стягнень у межах своїх повноважень.

П.2.16. Виконує інші доручення за письмовими та усними розпорядженнями директора парку та заступника директора щодо виконання робочих планів і завдань парку з відтворення природних екосистем, з природокористування та з охорони і захисту природних екосистем.

П.2.17. Надає організаціям-користувачам, розташованим у зоні діяльності парку, необхідну методичну і практичну допомогу у раціональному веденні природоохоронної діяльності.

Із довідки про доходи, виданої 22.06.2026 ОСОБА_2 про те, що до 01.06.2026 (дата звільнення) він дійсно працював на посаді начальника відділу відтворення та використання природних екосистем Національного природного парку «Білоозерський», форма працевлаштування – основна робота, вбачається наступне. Загальна сума доходу у вигляді заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01.06.2025 по 31.05.2026 року становить триста одинадцять тисяч сто сорок вісім гривень 37 коп. Загальна сума доходу у вигляді заробітної плати за вирахуванням податків і зборів ОСОБА_2 за період з 01.06.2025 по 31.05.2026 року становить двісті тридцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 24 коп. Загальна сума доходу у вигляді заробітної плати за вирахуванням усіх утримань ОСОБА_2 за період з 01.06.2025 по 31.05.2026 року становить двісті тридцять шість тисяч чотириста сімдесят дві гривні 76 коп.

Згідно Характеристики на начальника відділу використання та відтворення природних екосистем ОСОБА_2 , складеної 11.02.2026 Т.в.о. Директора НПП «Білоозерський» Михайлом Маргітичем, ОСОБА_2 працює на посаді начальника відділу з 2024 року, за час роботи проявив себе як висококваліфікований фахівець у галузі екології та природокористування, здатний ефективно вирішувати складні завдання щодо збереження та відновлення природних комплексів. ОСОБА_2 має професійні та ділові якості, зокрема: експертність, управлінський досвід, стратегічне мислення та відповідальність. А також за особистісною характеристикою відзначається принциповістю, наполегливістю та високою працездатністю. Користується заслуженою повагою серед фахівців галузі та авторитетом у трудовому колективі.

До відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено копію листа №608/35/16/1-26 від 18.05.2026, який адресовано Т.в.о. директора НПП «Білоозерський» Михайлу Маргітичу Ніжинським районним сектором №1 філії державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області. Зі змісту листа №608/35/16/1-26 від 18.05.2026 вбачається, що Ніжинський районний сектор №1 філії державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області повідомляє адресата, що у них на обліку перебуває громадянин ОСОБА_2 , засуджений 04.03.2026 року Вишгородським районним судом Київської області за ст.27 ч.3, 28 ч.2, 366 ч.1, 15 ч.3, 191 ч.4, 70 ч.1 КК України до 5 р. позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади лісничого на підприємствах лісового господарства України строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим терміном на 1 рік. Разом з тим, відповідно до законодавства просить Т.в.о. директора НПП «Білоозерський» анулювати дозвіл на заняття цим видом діяльності та повідомити Ніжинський РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області, а також додатково надати копію посадової інструкції.

Разом з тим, представником відповідача долучено Розпорядження про виконання вироку Вишгородського районного суду Київської області від 04.03.2026 року щодо ОСОБА_2 , адресоване Ніжинському РВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області.

Норми права які застосовує суд.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтями 4, 9 Конвенції МОП N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року передбачено, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби. Тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавці.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із п. 7 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Висновки суду.

Під час судового розгляду встановлено, що з 19 червня 2024 року ОСОБА_2 працював у Національному природному парку «Білоозерський», на посаді провідного інженера з відтворення природних екосистем, а з 06 лютого 2025 року до 01 червня 2026 року ОСОБА_2 , був переведений на посаді начальника відділу використання та відтворення природних екосистем Національному природному парку «Білоозерський».

04.03.2026 року вироком Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, та із застосуванням статті 70 КК України, призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та з позбавленням права обіймати посаду лісничого на підприємствах лісового господарства строком на 1 рік. Вищезазначений вирок набрав законної сили 06.04.2026 року.

Наказом №26/25 К-тр від 01.06.2026, виданого Т.в.о. директора Національного природного парку «Білоозерський» Михайлом Маргітичем, звільнено ОСОБА_2 з посади начальника відділу використання та відтворення природних екосистем на підставі пункту 7 чистини 1 статті 36 КЗпП України, у зв`язку з набранням законної сили вироку суду від 04.03.2026, яким останнього засуджено.

Отже, вироком Вишгородського районного суду Київської області від 04.03.2026 ОСОБА_2 позбавлено права обіймати посади лісничого на підприємствах лісового господарства строком на 1 рік.

Частина 1 статті 55 КК України встановлює покарання саме як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. А частина 2 статті 55 КК України передбачає, що таке додаткове покарання призначається з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи.

Суд, вирішуючи трудовий спір має виходити з індивідуалізованого змісту покарання, визначеного обвинувальним вироком, та не може розширювати встановлену вироком заборону на інші посади, які не охоплені її змістом.

ОСОБА_2 на момент звільнення обіймав посаду начальника відділу використання та відтворення природних екосистем у Національному природному парку «Білоозерський». Проаналізувавши та співставивши завдання та обов`язки начальника відділу використання та відтворення природних екосистем, які встановлено Посадовою інструкцією Начальника відділу використання та відтворення природних екосистем (код КП 1221.1), затвердженої Т.в.о. директора Національного природного парку «Білоозерський» 05.01.2026 року (далі – Посадова інструкція) та завдання і обов`язки лісничого, визначені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників випуск 3 «Лісове господарство і пов`язані з ним послуги» наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 16.02.2022 №231 (далі – Довідник) суд прийшов до висновку, що означені посади не є тотожними.

Вищезазначене підтверджується суттєвою різницею трудових функцій, кола завдань, об`єктів діяльності, повноважень та сфери відповідальності посад начальника відділу використання та відтворення природних екосистем та лісничого.

Так, відповідно до пункту 2.1 Посадової інструкції начальник відділу використання та відтворення природних екосистем здійснює керівництво господарською діяльністю відділу та координує роботу провідних інженерів з відтворення, охорони природних екосистем, природокористування та лікаря ветеринарної медицини. Отже, зазначена посада за своїм змістом передбачає комплексне керівництво декількома функціональними напрямами, які не обмежуються веденням лісового господарства.

Згідно з пунктом 2.2 Посадової інструкції начальник відділу організовує в межах діяльності парку ведення природоохоронної діяльності, контролює дотримання режиму території, використання, відтворення, охорону та захист природних екосистем, а також відповідає за раціональність використання і відтворення лісових ресурсів. Таким чином, лісові ресурси є лише одним із об`єктів його діяльності поряд із природними екосистемами, землями природно-заповідного фонду та природокористуванням.

На відміну від цього, основним завданням лісничого відповідно до кваліфікаційної характеристики є керівництво виробничо-господарською діяльністю саме лісництва (пункт 1 Довідника). Зміст обов`язків лісничого спрямований переважно на організацію та забезпечення ведення лісового господарства: проведення лісокультурних, лісо- і гідролісомеліоративних та інших лісогосподарських робіт, охорону лісів від самовільних рубань, робіт із захисту лісів від шкідників та хвороб, лісонасіннєву справу, побічні лісові користування, підсобне сільське господарство, відведення лісосік та відпуск лісу на пні (пункт 4 Довідника).

Крім того, начальник відділу виконує низку спеціальних функцій, які безпосередньо не передбачені кваліфікаційною характеристикою лісничого. Зокрема, він забезпечує ведення документації щодо державного обліку земель природно-заповідного фонду та державного кадастру природно-заповідного фонду, а також здійснює приймання-передачу заповідних територій (пункт 2.6 Посадової інструкції), організовує та контролює заходи з відтворення природних екосистем і природокористування (пункт 2.5 Посадової інструкції), здійснює контроль і організацію передачі земельних ділянок під заліснення (пункт 2.13 Посадової інструкції), а також надає організаціям-користувачам, розташованим у зоні діяльності парку, необхідну методичну та практичну допомогу у раціональному веденні природоохоронної діяльності (пункт 2.17 Посадової інструкції).

У свою чергу, кваліфікаційна характеристика лісничого містить спеціальні обов`язки, які не передбачені посадовою інструкцією начальника відділу, зокрема щодо відпуску лісу на пні (пункт 16 Довідника) , огляду місць рубань та заготовленої деревини (пункт 17 Довідника), контролю за якістю виконання таксаторами польових лісовпорядних робіт (пункт 21 Довідника), забезпечення обліку та звітності про виробничу діяльність лісництва, внесення поточних змін у матеріали лісовпорядкування та книги обліку лісового фонду (пункт 24 Довідника).

Разом з тим, у судовому засіданні представник відповідача Петренко П.І. зазначив, що посада лісничого у Національному природному парку «Білоозерський» відсутня, а також в ході судового розгляду встановлено, що Національний природний парк «Білоозерський» не є підприємством лісового господарства.

Отже, призначення вироком Вишгородського районного суду Київської області від 04.03.2026 додаткового покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення права обіймати посаду лісничого на підприємствах лісового господарства України не свідчить про встановлення судом заборони на зайняття позивачем посади начальника відділу використання та відтворення природних екосистем у Національному природному парку «Білоозерський».

Такий підхід відповідає правовій позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 грудня 2022 року у справі № 151/247/20 (провадження № 51-2333км22), відповідно до якої рішення суду про позбавлення права обіймати певні посади має бути чітко і ясно сформульоване в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час його виконання. Якщо в санкції статті Особливої частини КК визначено характер посади або вид (рід) діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Якщо ж покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст. 55 КК), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. Більше того, покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.

Окремо суд звертає увагу на те, що згідно із п. 7 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи.

ОСОБА_2 вироком Вишгородського районного суду Київської області від 04.03.2026 на підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, що також унеможливлює звільнення позивача із займаної ним посади.

Отже, звільнення працівника з порушенням установленого законом порядку свідчить про порушення вищезазначених гарантій, застосовуваних під час реалізації процедури звільнення працівника та тягне за собою поновлення його прав.

Частиною 1 ст. 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що звільнення позивача з займаної посади за п.7 ч.1 ст.36 КЗпП України відбулося з порушенням вимог чинного трудового законодавства, а отже наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Національного природного парку «Білоозерський» №26/25К-тр від 01.06.2026 про звільнення ОСОБА_2 та подальшого поновлення на роботі позивача.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки суд прийшов до висновку, що звільнення позивача ОСОБА_2 відбулося з порушенням трудового законодавства та останній підлягає поновленню на роботі, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення (01.06.2026 року) до дня поновлення на роботі.

У пункті 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Аналогічне положення міститься в абзаці 3 пункту 2 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

За приписами підпункту б пункту 4 розділу 3 вказаного Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Пунктом 8 розділу 3 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадку, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середній заробіток. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 9901/407/19 вказано, що «суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (за загальним правилом 18 відсотків). Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19».

Згідно ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого працівника. В зв`язку з цим, рішення суду в цих частинах підлягає негайному виконанню.

Розподіл судових витрат.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2).

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже виходячи з мінімальної ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави за задоволену становить 1331,20 грн.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 82, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Національного природного парку «Білоозерський» №26/25К-тр від 01.06.2026 про звільнення ОСОБА_2 .

Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу використання та відтворення природних екосистем Національного природного парку «Білоозерський».

Стягнути з Національного природного парку «Білоозерський» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.06.2026 до дня фактичного поновлення на роботі.

В частині поновлення на роботі та стягнення середнього місячного заробітку за один місяць, допустити негайне виконання судового рішення.

Стягнути з Національного природного парку «Білоозерський» на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: Національний природний парк «Білоозерський, місце знаходження: вул. Лісова 1, с. Хоцьки, Бориспільський район Київська область, 08473, ЄДРПОУ 31383648.

Повне судове рішення складено 07.10.2026.

Суддя І. О. Опанасюк