Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №161/15070/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15070/26

Провадження № 2-а/161/205/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7503693 від 07.07.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.07.2026 року близько 00:45 год., керуючи транспортним засобом SKODA RAPID, д.н.з. НОМЕР_1 , він здійснив вимушену зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» (м. Львів, площа Двірцева, 1). Зупинка була зумовлена перешкодою для подальшого руху у вигляді іншого транспортного засобу, який стояв попереду. Позивач увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим попередив інших учасників руху, та вжив заходів для усунення перешкоди.

Крім того, позивач зазначає, що працівники поліції не вислухали його пояснень, розгляд справи фактично не проводився, а наданий відповідачем відеозапис є нечітким, оскільки здійснений у темну пору доби, без звуку та не доводить факту порушення.

Посилаючись на викладене, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого лейтенанта поліції 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП у Львівській області Реваковича Мар`яна Олеговича серії ЕНА № 7503693 від 07.07.2026, справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.122 КУпАП закрити та стягнути з відповідача понесені по справі судові витрати.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.07.2026 у справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.07.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову зазначає, що позивач дійсно допустив порушення ПДР України, а саме не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив вимоги п. 8.4 в ПДР України, у зв`язку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Під час розгляду справи позивачу роз`яснено її права відповідно до ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, надано можливість надати пояснення, заявляти клопотання та користуватися правничою допомогою. Просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Відповідь на відзив позивача суд до уваги не бере, оскільки згідно положень ч.1 ст.269 КАС України, у такі категорії справ заявами по суті справи є лише позовна заява та відзив.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно положень п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Судом встановлено, що 07.07.2026 старшим лейтенантом поліції 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП у Львівській області Реваковичем Мар`яном Олеговичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7503693, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Як вбачається із змісту цієї постанови, підставою накладення адміністративного стягнення було те, що 07.07.2026 року близько 00 год. 45 хв. за адресою: м. Львів, площа Двірцева позивач, керуючи транспортним засобом SKODA RAPID, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено» здійснив зупинку в зону дії знаку, чим порушив п. 8.4.в Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до ст.41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють ПДР.

Згідно з п.1.1 ПДР України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.3 ПДР).

Згідно з п. 8.4 ПДР України, однією із груп дорожніх знаків, є заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Зокрема, дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено». Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Диспозицією ч.1 ст. 122 КУпАП передбачається, що адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Таким чином, зупинка транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» утворює об`єктивну сторону правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Як визначено ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі.

У відповідності до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Із досліджених судом відеозаписів вбачається, що працівники поліції зафіксували на службовий пристрій факт порушення водієм SKODA RAPID, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», після цього здійснили рух по кільці, повторно під`їхали до автомобіля SKODA RAPID, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Встановлено, що працівники поліції повідомили водію згаданого транспортного засобу про порушення ним вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Також на відео чітко встановлено, що позивач не повідомляв працівникам поліції про те, що його зупинка була вимушеною через перешкоду (інший транспортний засіб). Замість цього, позивач намагався уникнути адміністративної відповідальності шляхом домовленостей, посилаючись на наявність тимчасового посвідчення водія та бажання отримати постійне. Така поведінка свідчить про усвідомлення позивачем факту вчинення правопорушення та відсутність обставин, що виключають адміністративну відповідальність.

Крім цього відеозаписом спростовується доводи позивача щодо вибірковості притягнення водія до адміністративної відповідальності. На відео зафіксовано рух службового автомобіля у темну пору доби, наявність інших транспортних засобів з увімкненими аварійними сигналами. Той факт, що працівники поліції проїхали повз інші автомобілі та не зупинили їх, не свідчить про незаконність постанови щодо позивача. Вибірковість дій працівників поліції (якщо така мала місце) не є підставою для скасування постанови, винесеної за наявності доведеного факту порушення.

Таким чином, зазначеними відеозаписами підтверджується факт порушення ОСОБА_1 п. 8.4. в ПДР України та свідчить про правомірне притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Також суд зауважує, що відповідно до п.15.14 ПДР України, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.

З відеозапису вбачається, що автомобіль позивача розміщений у положенні, яке не характерне для виїзду ліворуч, а стоїть паралельно тротуару. Відомості, які б підтверджували факт неможливості об`їхати авто, на які покликається позивач, як на обставини вимушеності зупинки, жодними фактичними даними ним не доведено. Позаяк, рух по колу службовим автомобілем продемонстрував достатність місця для проїзду автомобіля, незважаючи на припарковані автівки паралельно тротуару під дією знаку «3.34». Проїзд службовим автомобілем доводить відсутність створення перешкод для руху інших транспортних засобів по вулиці, припаркованого перед т/з SKODA RAPID, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіля.

Крім того судом встановлено, що працівником поліції дотримано процедуру розгляду справи. Посилання позивача на те, що розгляд справи не проводився, а пояснення не відібрані, суд відхиляє. Як вбачається з відеозапису, працівники поліції роз`яснили позивачу його права, повідомили про суть правопорушення. Відсутність письмових пояснень у графі 7 Постанови не є безумовною підставою для скасування постанови, оскільки позивач мав право надати пояснення, але не скористався ним належним чином. Відеофіксація підтверджує, що позивач не був позбавлений можливості надати пояснення, але обрав інший спосіб захисту.

Отже, вище вказані докази є логічно узгодженими та у їх сукупності стверджують факт порушення позивачем п. 8.4. в ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставин, які б свідчили про порушення поліцейськими при винесенні оскаржуваної постанови, встановленої процедури розгляду, судом не встановлено.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства, в межах наданих повноважень, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи позивача зводяться до переоцінки обставин, встановлених на місці вчинення правопорушення, та не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2,9, 19, 20, 72, 76, 77,205, 229, 246, 250, 272, 286, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: Департамент патрульної поліції (адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646).

Повне судове рішення складено та підписано 06.10.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК