Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №365/681/26 — Згурівський районний суд Київської області

Суд: Згурівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №365/681/26

Суддя: Солдатова Т. М.

Справа № 365/681/26

Номер провадження: 3/365/193/26

ПОСТАНОВА

іменем України

"07" жовтня 2026 р. селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Солдатова Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділення поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 715103 від 09.07.2026, складеного поліцейським СПД №2 ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, старшим сержантом поліції Кушніренком С.В., 09.07.2026 о 19:57:00 год. в селищі Згурівка по вулиця Незалежності (Жовтнева) поблизу буд. 98 водій ОСОБА_1 керувала Т/З NISSAN ROGUE SV, нз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовилась, що зафіксовано на протиправний відеореєстратора 855962, чим порушила п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

В судове засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Гончаренко О.О., не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частина друга цієї статті визначає перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою.

Участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Захисник Гончаренко О.О. 27.08.2026 подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі сторони захисту.

Також, 27.08.2026 захисник Гончаренко О.О. подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не являлася водієм транспортного засобу у період інкримінованого їй часу вчинення правопорушення, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів протилежного, тобто факту керування транспортним засобом і зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції.

Крім того, матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що теоретично у разі керування нею транспортним засобом могли б слугувати доказом цього і її зупинки працівниками поліції, оскільки таке порушення є основною підставою для зупинки працівником поліції транспортного засобу.

Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки не складений посадовою особою, яка вказана в ньому. У розділах 3 та 17 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 715103 містяться записи про посадову особу, яка його склала і підписала. Відповідно до цих записів, поліцейським, який склав протокол є поліцейський СПД №2 (с. Згурівка) ВП №1 (с. Баришівка) Броварського РУП ГУ НП в Київській області старший сержант поліції Кушніренко Сергій Володимирович. В той же час, при перегляді наявних у справі відеозаписів з`ясовано, що протокол повністю складено на службовому планшеті іншим працівником поліції – ОСОБА_2 , який крім того, після друку документу, власноручно вніс до нього рукописний запис. У свою чергу, ОСОБА_3 , після друку протоколу, навіть не ознайомлюючись із його змістом, лише підписав його, тобто до складання протоколу ніякого відношення взагалі не мав.

Фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватись на припущеннях, неналежних і недопустимих доказах, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті та унеможливлює винесення постанови про визнання особи винною.

В судовому засіданні досліджені наявні в матеріалах справи докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 715103 від 09.07.2026 (а.с. 1, 2);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому, зокрема, зазначено виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та те, що огляд не проводився (а.с. 3);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, в якому, зокрема, зазначено виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та те, що огляд не проводився (а.с. 4);

- довідка від 14.07.2026 про те, що ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_2 термін дії з 28.03.2017 по 28.03.2047, видане ТСЦ 7441 (а.с. 5);

- довідка від 14.07.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалась (а.с. 6);

- диск з відеозаписами (назви файлів: « ОСОБА_4 ст.130 ч. 1.mp4» та « ОСОБА_4 ст.130.mp4») (а.с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

З огляду на положення ст. 7 КУпАП, забезпечення законності при застосуванні заходів адміністративного примусу передбачає не тільки наявність законних підстав для застосування адміністративного стягнення, але і дотримання встановленого законом порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність особи за вказаною статтею настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона ч. 1 ст. 130 КУпАП характеризується такими діяннями: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів та 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Всі склади правопорушень - формальні.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спеціальний - водій транспортного засобу, інша особа, що керувала транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Щодо суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід зазначити, що чинне законодавство, в тому числі й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення наведено в п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Пленум Верховного Суду України зазначає, що керування транспортним засобом – це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення необхідно встановити наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення. При цьому, наявність в діях особи складу правопорушення (всіх його елементів) повинна доводитись належними та допустимими доказами, які у своїй сукупності та взаємозв`язку будуть достатніми для висновку, що особа вчинила відповідне правопорушення.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суддя лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що лише в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Інші додані до протоколу докази, зокрема, відеозаписи не підтверджують те, що ОСОБА_1 09.07.2026 о 19:57:00 год. в селищі Згурівка по вулиця Незалежності (Жовтнева) поблизу буд. 98 керувала Т/З NISSAN ROGUE SV, нз НОМЕР_1 , та була зупинена працівниками поліції.

Суддя має бути неупередженим і безстороннім, а тому не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У своїй постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд зазначає, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, враховуючи обставини справи суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Керуючись ст. 40-1, 130, 245, 247, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили постановою апеляційного суду, яку винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя Т.М. Солдатова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua