Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №365/579/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/579/26

Номер провадження: 2/365/629/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 жовтня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Хижного Р.В.

за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Згурівського районного суду Київської області із вище вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за ними, як спадкоємцями після смерті матері ОСОБА_5 право земельну частку (пай) площею 3,87 га, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0301089, виданого 20.12.1997 року на ім`я ОСОБА_6 , за кожним по частині.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів – ОСОБА_6 , який по день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті спадщину своїми фактичними діями прийняла його дружина, мати позивачів – ОСОБА_5 . До складу спадщини входить право на земельну частку (пай) розміром 3,87 умовно-кадастрових гектарів, без визнання меж в натурі, у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Софіївське», що належало ОСОБА_6 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0301089, виданого 20.12.1997 року на підставі рішення Згурівської районної державної адміністрації від 13.10.1997 року № 312.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачів ОСОБА_5 . За життя вона склала заповіт на ім`я позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Позивачі спадщину у встановленому законом порядку прийняли. Проте, що до складу спадщини входить право на земельну частку (пай) успадковане ОСОБА_5 після смерті чоловіка, позивачі дізналися лише у 2025 році. Позивачі не мають можливості отримати у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), у зв`язку із відсутністю оригіналу сертифікату, а відтак змушені звернутися до суду.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 24.06.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи. За клопотанням позивачів витребувано докази, а саме копію спадкової справ до майна померлих ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , а також оригінал сертифікату.

У підготовче судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання були повідомлені належним чином, направили до суду заяви, в яких просили розгляд справи проводити у їх відсутність.

У своїх заявах позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити повністю.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у поданих до суду заявах позовні вимоги визнали повністю.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із відсутністю сторін.

На підставі ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення про задоволення позову, враховуючи визнання позову відповідачем.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачами, яке прийняте судом, як таке, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Обставини, викладені в позові підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 належало право на земельну частку (пай) розміром 3,87 умовно-кадастрових гектарів, без визнання меж в натурі (на місцевості), у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Софіївське», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0301089, виданого 20.12.1997 року на підставі рішення Згурівської районної державної адміністрації від 13.10.1997 року № 312. Сертифікат зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 22.12.1997 року за № 186. За життя ОСОБА_6 сертифікат не отримав (а.с. 19, 20-27, 58-59).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина за законом, яку прийняла його дружина, мати позивачів – ОСОБА_5 шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном. Інші спадкоємці, діти померлого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 спадщину не приймали та відмовилися від спадщини на користь матері ОСОБА_5 . За життя ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) належну ОСОБА_6 , не отримала (а.с. 17, 80-170).

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом та спадкування за заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом (моментом) відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Відповідно ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18).

Після смерті ОСОБА_5 позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1 , а також спадщина за законом на інше майно померлої, в тому числі на право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії КВ № 0301089, Спадкоємця померлої за законом також є відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Згурівською державною нотаріальною конторою до майна померлої була заведена спадкова справа № 314/2012. Позивачі спадщину прийняли у встановленому законом порядку. Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 спадщину у встановленому законом порядку не приймали, строк для прийняття спадщини закінчився. Інші спадкоємці за заповітом, за законом чи спадкоємці, які мають право на обов”язкову частку у спадщині в силу ст. 1241 ЦК України, на спадщину у вигляді права на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії КВ № 0301089, судом не встановлені (а.с. 15, 16, 28-30, т. 2 а.с. 1-165).

Оригінал сертифікату серії КВ № 0301089 у спадкоємців відсутній, відтак вони не мають можливості отримати у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до п.п. 16,17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність», паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), право на земельну частку (пай) мають громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 № 666/94, право на земельну частку (пай) може бути об`єктом спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04 2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку(пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п.10).

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону (п. 11).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачі не мають можливості оформити своїх спадкових прав, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай).

Враховуючи вище викладене, суд вважає та необхідне позовні вимоги задовольнити та визнати за кожним з позивачів в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на частину земельної частки (паю) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0301089, яка була успадкована ОСОБА_5 після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В частині розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

При поданні позову до суду позивачами сплачений судовий збір у загальному розмірі 15140,00 грн.

Позивачі у позові просили не застосовувати до відповідачів ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути позивачам по 50 відсотків судового збору, що був сплачений при зверненні до суду з даною позовною заявою, в сумі по 3785,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1217,1218,1223,1261,1267 ЦК України, ст.ст.81,141,197,198,200,206,247,263-265,273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на частину земельної частки (паю) розміром 3,87 умовних кадастрових гектарів, без визнання меж в натурі (на місцевості), у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Софіївське», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0301089, виданого 20.12.1997 року на ім`я ОСОБА_6 на підставі рішення Згурівської районної державної адміністрації від 13.10.1997 року № 312.

Визнати за ОСОБА_2 право на частину земельної частки (паю) розміром 3,87 умовних кадастрових гектарів, без визнання меж в натурі (на місцевості), у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Софіївське», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0301089, виданого 20.12.1997 року на ім`я ОСОБА_6 на підставі рішення Згурівської районної державної адміністрації від 13.10.1997 року № 312.

Не застосовувати до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ст. 141 ЦПК України.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого 14.11.2025 згідно квитанції до платіжної інструкції № 2.400732239.1, оригінал якої знаходиться при матеріалах цивільної справи, а саме грошові кошти в сумі 3785,00 (три тисячі сімсот вісімдесят п`ять) гривень.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого 14.11.2025 згідно квитанції до платіжної інструкції № 2.400697069.1, оригінал якої знаходиться при матеріалах цивільної справи, а саме грошові кошти в сумі 3785,00 (три тисячі сімсот вісімдесят п`ять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивачка: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Головуючий суддя Р.В. Хижний