Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №359/7992/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7992/26

Провадження № 3/359/2789/2026

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора Гайфуліної Н.П., адміністративний матеріал, що надійшов від Управління Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в Державній установі «Бориспільська виправна колонія (№119)» на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки (до 17.10.2025), реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 будучи до 17.10.2025 посадовою особою державного органу, а саме молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Державної установи «Бориспільської виправної колонії (№119)», являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України № 1700 V-II, та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону № 1700 V-II, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону № 1700-VII, несвоєчасно 27.02.2026, без поважних причин, подавши при звільнені декларацію особи, уповноваженої на виконання функій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Проігнорувавши повідомлення суду про судові засідання. У зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Прокурор в судовому засіданні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтримала повністю та вказала, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування згідно з пп. "д" п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції", примітки до ст. 172-6 КУпАП, є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, безумовно порушив вимоги ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону № 1700-VII, оскільки несвоєчасно, подав без поважних причин декларацію при звільнені особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік. Просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції даної статті.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що на підставі наказу Державної установи «Бориспільської виправної колонії (№119) » полковника внутрішньої служби Олександра Савченка від 19.05.2022 №124/ОС-22 ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора відділу і безпеки Державної установи «Бориспільської виправної колонії (№119)» з 20.05.2022.

Відповідно до абз. 1 ч.2 ст.14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» - служба у Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до наказу.

Згідно до ч. 1 ст 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належить особи рядового і начальницького складу, перелік яких передбачений ч.6 ч. 14 даного закону .

Відповідно до абз. 2 ч.8 ст. 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу Державній кримінально-виконавчій службі України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом № 1700- V-II.

Відповідно до пп. «д» п.1 ч. 1 ст.3 № 1700- V-II суб`єктами декларування на яких поширюється дія цього Закону є особи рядового та начальницького складу служби цивільного захист, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до пам`ятки для посадових осіб - суб`єктів декларування державної установи «Бориспільської виправної колонії (№119)» ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис.

Наказом начальника Державної установи «Бориспільської виправно колонії (№119)» полковника внутрішньої служби Олександра Савченка від 15.10.2025 №223/ОС-25 сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено з посади молодшого інспектора відділу з нагляду і безпеки Державної установи «Бориспільської виправної колонії (№119)» з 17.10.2025.

Отже, ОСОБА_1 обіймаючи посаду молодшого інспектора відділу з нагляду і безпеки Державної установи «Бориспільської виправної колонії (№119)», згідно з п. «д» п.1. ч. 1 ст. 3 Закону України 1700 VII є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, пов`язаних з корупцією, а також суб`єктом декларування.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VІІ НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно - правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону№1700-VІІ.

Відповідно до підпункту пп. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VІІ - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК, декларацію особи при звільненні за період (з 01.01.2025 по 17.10.2025) неохопленими поданими декламаціями, ОСОБА_1 подав лише 27.02.2026 о 11:36, тобто несвоєчасно без поважних причин.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб`єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону, у тому числі вимог його ч. 2 ст. 45.

Поважних причин, які б перешкоджали вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 не встановлено.

Датою вчинення є 27.02.2026 , тобто день несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються обмеження, передбачені Законом №1700-VІІ.

Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-УІІ суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, ОСОБА_1 будучи посадовою особою державного органу, на якого поширюється дія Закону №1700- VІІ та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно з приміткою до ст. 1726 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700- VІІ зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VІІ визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VІІ НАЗК з метою виконання покладених на неї повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно - правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону№1700- VІІ

Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VІІ (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700- VІІ (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Тобто, у ОСОБА_2 виник обов`язок подати декларацію при звільненні за період, неохоплений раніше поданими деклараціями упродовж часу з 00:00 год. 01.01.2026 по 23:59 год. 31.03.2026 (граничний строк).

Тобто, 01.04.2026 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ст. 45 Закону.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК декларацію особи при звільненні, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подав лише о 11 год. 36 хв. 27.04 2.2026, тобто несвоєчасно без поважних причин.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Проте відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка розміщена на сайті Національного агентства, суб`єкт декларування ОСОБА_1 подав декларацію особи при звільнення уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 01 квітня 2026 р., і такі обставини підтверджуються як матеріалами справи, так і не оспорюються самим ОСОБА_1 .

Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, підтверджується: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 5281 від 25.06.2026 р., яким встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України "Про запобігання корупції", відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, з якими він ознайомлений та який ним власноручно підписаний; витягом з Єдиного державного реєстру декларацій та загальнодоступними даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на сайті Національного агентства, відносно суб`єкта декларування ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 подав декларацію при звільненні 27.02.2026 року о 11:36 год.; копією наказу № 124/ОС-22 від 19.05.202 р. про призначення на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки «Бориспільської виправної колонії (№119)»; копією наказу № 223/ОС-25 від 15.10.2025 про звільнення ОСОБА_1 .

Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Отже, доказів поважності причин неподання ОСОБА_1 , як суб`єктом декларування, у визначений законом строк, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, у судовому засіданні здобуто не було.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки останній, являючись посадовою особою юридичної особи публічного права, несвоєчасно подала декларацію, без поважних причин.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер скоєного, особу правопорушника, особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, має постійне місце роботи, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його тривалу суспільно корисну трудову діяльність на одній посаді, обставини, що пом`якшують відповідальність, а саме щире каяття в скоєному, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення та матеріали справи, з метою виховання цієї особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 а якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 33, ч.1 ст.172-6 КУпАП, 245, 247, 268, 280, ч.2 ст. 284 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп., який слід стягнути на користь держави України (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м. Київ/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ___________________.

Суддя С.М. Вознюк