Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №357/19059/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/19059/25

Провадження № 2-о/357/14/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Сомок О. А. ,

присяжних Бровко Н.І., Кишинської О.П.,

при секретарі – Пугач В. І.

за участю представника заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , про оголошення фізичної особи померлою

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_2 через свого представника адвоката Ковбасюк-Боброву Альону Іванівну звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про оголошення його сина ОСОБА_4 померлим внаслідок загибелі при виконанні завдань по захисту Батьківщини.

З урахуванням заяви про уточнення прохальної частини від 29 липня 2026 року заявник просить оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Біла Церква Київської області, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , старшого солдата, стрільця-помічника гранатометника 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Курської області. Датою смерті просить вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті село Миколаєво (Ніколаєво)-Дар`їно Суджанського району Курської області.

Заява обгрунтована тим, що ОСОБА_4 з 31.12.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника штурмової спеціалізованої роти «ШКВАЛ». ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання на позиції ВОП «МИР» у районі населеного пункту Ніколаєво-Дар`їно Курської області російської федерації він зник безвісти за особливих обставин.

Заявник посилається на матеріали службового розслідування, згідно з якими його син під час штурмових дій та стрілецького бою отримав поранення і загинув. Евакуювати тіло не вдалося у зв`язку з інтенсивним веденням бойових дій та постійним вогневим контролем противника. У зв`язку з неможливістю евакуації тіла військовослужбовця обліковано як зниклого безвісти за особливих обставин. Після 15.03.2025 відомості про місцеперебування його сина відсутні, перебування останнього у полоні не підтверджено. Оголошення сина померлим необхідне для державної реєстрації смерті, отримання свідоцтва про смерть, оформлення та подання документів для реалізації передбачених законодавством прав члена сім`ї загиблого військовослужбовця, зокрема, щодо одноразової грошової допомоги.

Представник Міністерства оборони України подав письмові пояснення від 19.12.2025, у яких звернув увагу на необхідність дотримання строків, передбачених частиною другою статті 46 ЦК України, та врахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо обчислення шестимісячного строку від дня завершення активних бойових дій у місці ймовірної загибелі особи. Зазначив, що населений пункт Ніколаєво-Дар`їно Курської області відсутній у Переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії, а тому суд має встановити, чи завершилися активні бойові дії у цьому місці та з якого часу.

Міністерство оборони України також зазначило, що поранення військовослужбовця та неприбуття на точку евакуації самі по собі не підтверджують його безумовної загибелі, звернуло увагу на необхідність дослідження доказів смерті та встановлення всіх заінтересованих осіб. Просило ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, розгляд справи проводити без участі його представника.

Представник військової частини НОМЕР_1 подав письмові пояснення від 19.12.2025, у яких зазначив, що ОСОБА_4 зник безвісти 15.03.2025 внаслідок бойових дій у районі населеного пункту Ніколаєво-Дар`їно Курської області, тіло не евакуйоване, місцеперебування військовослужбовця невідоме. Послався на положення статті 46 ЦК України, необхідність дотримання передбачених нею строків та правове регулювання розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Білоцерківський відділ ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив про відсутність актового запису про смерть ОСОБА_4 та просив розглянути справу відповідно до чинного законодавства без участі представника відділу.

Заінтересована особа ОСОБА_3 свою позицію щодо заяви суду не висловила.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 11 грудня 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Судом витребувано докази щодо обставин зникнення військовослужбовця та відомості стосовно його матері.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року до участі у справі, як заінтересовану особу залучено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір ОСОБА_4 .

29 липня 2026 року представник заявника подала заяву про уточнення прохальної частини заяви, у якій конкретизувала дату та місце ймовірної смерті ОСОБА_4 .

В судове засідання 22.09.2026 представник заявника ОСОБА_1 не з`явилась та просила провести судовий розгляд без її участі та за відсутності заявника, заяву підтримала у повному обсязі та просила суд її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином через місце її постійного перебування – Центр комплексної реабілітації та соціальних послуг. Будь яких заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.

Інші учасники справи про місце, дату і час судового розгляду повідомлялись належним чином, подали до суду заяви, у яких просили розгляд справи проводити без участі їх представника.

Заслухавши пояснення представника заявника та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини встановлені судом

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Біла Церква Київської області. Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Наведені обставини підтверджуються свідоцтвом про народження (повторне) серії НОМЕР_2 від 19.02.2020.

За даними реєстру Білоцерківської територіальної громади ОСОБА_4 , 20.03.2018 був знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Інших відомостей щодо реєстрації його місця проживання в управлінні адміністративних послуг Білоцерківської міської ради немає, що підтверджується відповіддю управління від 23.12.2025 № 15.1-11/3096.

Згідно з відповіддю Центру комплексної реабілітації та надання соціальних послуг Київської обласної ради від 05.02.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживає та перебуває на повному державному забезпеченні у відповідному закладі з 17.08.2021.

Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у листах від 26.12.2025 та 20.03.2026 повідомив, що актового запису про смерть ОСОБА_4 в архіві відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян не виявлено.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2024 № 373 солдата ОСОБА_4 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_6 на військову службу за контрактом, зараховано до списків особового складу частини з 31.12.2024. Він призначений на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти «ШКВАЛ» і з цієї дати приступив до виконання службових обов`язків.

ОСОБА_4 у період з 03.01.2025 по 15.03.2025 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, що підтверджується відповідною довідкою військової частини НОМЕР_1 .

За змістом сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти від 03.04.2025 №БР/2298 ІНФОРМАЦІЯ_7 сповіщено ОСОБА_2 , що його син сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-помічник гранатометника 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миколаєво-Дар`їно, Суджанського району Курської області, будучи вірним військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок за свободу і незалежність України. (Повідомлення з військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2025 №8412)

З Акта службового розслідування вбачається, що 15.03.2025 ОСОБА_4 у складі групи військовослужбовців виконував бойове завдання на позиції ВОП «МИР» поблизу населеного пункту Ніколаєво-Дар`їно Курської області російської федерації. У проміжок часу з 13 год. 18 хв. до 15 год. 58 хв. противник проводив штурмові дії та стрілецький бій на зазначеній позиції. В Акті зазначено, що ОСОБА_4 від отриманих поранень загинув, а його тіло не було евакуйовано у зв`язку з інтенсивним веденням бойових дій та постійним вогневим контролем військ російської федерації.

В акті наведено пояснення ОСОБА_5 , який повідомив, що на командно-спостережний пункт надходила інформація про штурмові дії та обстріл позиції. Направити групу підтримки було неможливо, оскільки дорога прострілювалася противником, а під`їзди були заміновані. По радіостанції отримано інформацію про поранення ОСОБА_4 та його загибель від отриманих поранень. Надалі зв`язок із позицією було втрачено, військовослужбовці, які перебували на ній, на точку евакуації не прибули.

За поясненнями ОСОБА_6 , він перебував на бойовому чергуванні на командно-спостережному пункті НОМЕР_3 механізованого батальйону. Він повідомив про штурмові дії противника, загибель ОСОБА_4 від поранень, припинення зв`язку з позицією та неприбуття військовослужбовця на точку евакуації. За його поясненнями, здійснений за допомогою розвідувального безпілотного літального апарату пошук результатів не дав. Проведення більш ретельних пошукових заходів було неможливим через бойові дії, вогневий контроль та застосування противником засобів радіоелектронної боротьби.

За змістом Акта під час службового розслідування не отримано даних про потрапляння ОСОБА_4 у полон, добровільну здачу у полон, самовільне залишення місця служби або дезертирство. Факт зникнення безвісти зафіксовано 18.03.2025 у журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2025 №1424, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув, але оскільки тіло не вдалося евакуювати, його належить обліковувати, як зниклого безвісти за особливих обставин під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини у ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Ніколаєво-Дар`їно Курської області російської федерації.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12025111030001454 від 25.06.2025 за ч.1 ст.115 КК України, до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області звернувся ОСОБА_2 про те, що його син ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, під час виконання бойового завдання у Курській області 15.03.2025 зник безвісти.

З листа Білоцерківського районного управління поліції від 07.01.2026 вбачається, що ОСОБА_4 перебуває у державному розшуку як безвісти зникла особа, справа оперативного обліку № 0210111672-2025 від 26.06.2025.

Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» у відповіді від 30.01.2026 № 08-06/5764 повідомило, що відомості про ОСОБА_4 внесені до реєстру Національного інформаційного бюро, однак відомості про його перебування у полоні відсутні. Інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста не надходила. У доданій виписці також зазначено про відсутність підтвердження полону з інших відкритих джерел.

Об`єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених при Службі безпеки України у відповіді на адвокатський запит від 27.01.2026 повідомив, що під час взаємодії з органами, уповноваженими на розшук, та міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_4 або його перебування у полоні не отримував.

Згідно з відповіддю Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 28.07.2026 № 222/КШ/15921 в інформаційній системі містяться відомості про ОСОБА_4 , облікова категорія «пошук особи». Підтвердження від Міжнародного комітету Червоного Хреста або російської федерації про перебування у полоні, стан здоров`я та місце утримання відсутнє.

Отже, протягом часу, який минув після 15.03.2025, будь-які достовірні відомості про перебування ОСОБА_4 серед живих відсутні.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Частиною 1 статті 308 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Статтею 46 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У Пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено про необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи, як в даній справі - при виконанні бойового завдання під час обстрілів противника, після чого тіло не змогли евакуювати.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, зробила правовий висновок про те, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Також у вказаній постанові ВП ВС наголосила на тому, що визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи. Тому, застосовуючи телеологічний підхід до тлумачення досліджуваної норми права, можна зробити висновок, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання - забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

У даній конкретній справі суд враховує, що ОСОБА_4 не просто втратив зв`язок із військовою частиною або зник під час переміщення в районі ведення бойових дій. Матеріалами справи встановлені конкретні час, місце та обставини події, безпосередньо пов`язаної з його ймовірною смертю. Так, достовірно встановлено, що ОСОБА_4 перебував на бойовій позиції, яку штурмував противник, отримав поранення, а на командно-спостережний пункт засобами радіозв`язку надходила інформація про його загибель.

Отже, встановлені судом обставини істотно відрізняються від ситуації, коли військовослужбовець лише вважається зниклим безвісти в районі ведення бойових дій, а обставини його зникнення та подальша доля залишаються невідомими. Сам по собі факт відсутності тіла ОСОБА_4 не спростовує висновку про високий ступінь імовірності його смерті, оскільки неможливість евакуації тіла пояснена у службових документах інтенсивністю бойових дій, вогневим контролем противника, замінуванням під`їздів та неможливістю направлення групи підтримки.

Доводи Міністерства оборони України щодо недостатності лише факту поранення або неприбуття на евакуацію суд враховує, однак висновок у цій справі грунтується також на повідомленні про загибель від поранень, результатах службового розслідування.

Суд також враховує тривалість часу, що минув після події 15.03.2025. Протягом вісімнадцяти місяців після зникнення ОСОБА_4 відсутні будь-які відомості, які б свідчили про те, що він залишився живим, перебуває у полоні, на лікуванні, на тимчасово окупованій території чи в іншому місці.

За таких обставин посилання заінтересованих осіб виключно на теоретичну можливість перебування безвісти зниклого військовослужбовця у невідомому місці не спростовує сукупності встановлених судом конкретних обставин його ймовірної загибелі.

Заявник просить оголосити померлим ОСОБА_4 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що відповідає висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 року в справі №490/6057/19-ц, в якому зазначено, що встановлення факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення обставин, при яких загинув військовослужбовець при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вірогідного припущення, що ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих поранень під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Миколаєво-Дар`їно Суджанського району Курської області російської федерації.

Заявник, як батько має особисту цивільно-правову заінтересованість у визначенні правового стану свого сина. Невизначеність щодо його долі перешкоджає державній реєстрації смерті та зверненню для реалізації прав, які закон пов`язує зі смертю військовослужбовця.

Суд враховує, що обставини цієї справи мають особливості, зумовлені зникненням військовослужбовця під час виконання бойового завдання за межами території України. Подія, з якою заявник пов`язує ймовірну загибель ОСОБА_4 , сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Миколаєво-Дар`їно Суджанського району Курської області російської федерації.

Перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані російською федерацією, визначає відповідні характеристики територій України. Тому не може бути застосований для встановлення часових меж бойових дій у місці ймовірної загибелі ОСОБА_4 .

Оцінюючи можливість застосування скороченого строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, суд виходить із призначення цієї норми, яке полягає у забезпеченні балансу між захистом прав зниклої особи та необхідністю усунення тривалої правової невизначеності для членів її сім`ї.

У цій справі припущення про смерть ОСОБА_4 грунтується не лише на тривалій відсутності зв`язку з ним. Матеріали службового розслідування містять відомості про його поранення під час виконання бойового завдання, отримане засобами радіозв`язку повідомлення про загибель та неможливість евакуації тіла через бойову обстановку. Ці відомості у сукупності з іншими дослідженими доказами дозволяють визначити конкретні дату, місце та обставини ймовірної смерті.

Відповіді компетентних органів не містять підтвердження перебування ОСОБА_4 у полоні або відомостей про інше встановлене місце його перебування.

З урахуванням сукупності встановлених обставин, місця події за межами України, конкретності відомостей про ймовірну загибель та спливу понад вісімнадцяти місяців від цієї події суд вважає можливим у цій справі застосувати скорочений шестимісячний строк, обчислюючи його від дня загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Такий висновок грунтується на цільовому тлумаченні частини другої статті 46 ЦК України та індивідуальній оцінці доказів.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що вимоги заяви є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Суд роз`яснює заявнику положення ст. 48 ЦК України, відповідно до якої у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно з вимогами ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України судові витрати у справах окремого провадження не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 305, 308, 430 ЦПК України, ст.ст. 46, 47, 48 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця місто Біла Церква Київської області, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , старшого солдата, стрільця-помічника гранатометника 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Курської області.

Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважати село Миколаєво - Дар`їно Суджанського району Курської області, РФ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

СуддяО. А. Сомок

ПрисяжніН.І.Бровко О.П.Кишинська