Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №357/8244/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8244/26

Провадження № 2/357/6336/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради про визнання права користування (проживання) житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Печененка Сергія Миколайовича, до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач, з урахуванням уточнень, просив суд визнати за ним право користування (проживання) з правом реєстрації місця проживання у житловому приміщенні - квартирою за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказано, що 10.04.1984 бабуся позивача ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_3 отримали ордер на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у цій квартирі народився ОСОБА_1 , де проживає протягом всього життя по сьогоднішній день. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся позивача. Враховуючи родинні стосунки, ОСОБА_1 проживав на законних підставах із членами своєї сім`ї, однак зареєстрований не був. Постійно проживаючи в квартирі позивач оплачує всі поточні рахунки по комунальним послугам, а також є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 .

25.05.2026 ухвалою судді позов ОСОБА_1 залишено без руху з підстав його невідповідності ст. 175, 177 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном три дні з дня отримання копії ухвали

На адресу суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків з додатками.

05.06.2026 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовчий розгляд у відкритому судовому засіданні.

16.07.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Печененко С.М., позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що позивач з дня народження проживав у спірній квартирі з мамою та бабусею, а також продовжує проживати там та сплачувати комунальні послуги.

Відповідач у судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи без представника Білоцерківської міської ради за наявними матеріалами.

Заслухавши представника позивача та покази свідка, дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25.11.1988.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (ст. 133 СК України), що вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00057099780 від 13.03.2026 та експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз № 056/676-а від 28.04.2026.

Згідно з ордером виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 738 від 13.04.1984, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано право на вселення в квартиру житловою площею 17,44 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.03.2026.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_2 , що вбачається з копії повторно виданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 04.03.2026.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Якименської Людмили Леонідівни про склад спадкоємців майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , спадкова справа до майна ОСОБА_2 заведена 16.03.2026 за № 14/2026 нотаріусом ОСОБА_6 , станом на 25.03.2026 спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 є ОСОБА_1 .

За даними реєстру Білоцерківської міської територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , – зареєстрованим не значився.

27.05.2026 позивач звернувся до Білоцерківської міської ради із заявою № 15.2-01/409 про реєстрацію місця проживання (перебування), у задоволенні якої відмовлено з підстав ненадання необхідних документів або відомостей (пост. КМУ № 265 п. 87.3).

В матеріалах справи міститься акт КП БЦ ЖЕК № 1 від 16.04.2026 № 39, відповідно до якого підтверджено постійне проживання без реєстрації ОСОБА_1 за адресою вищевказаної квартири з серпня 1988 року, копії квитанцій про оплату комунальних послуг.

У судовому засіданні допитано свідка.

Так, свідок ОСОБА_7 надав покази, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з 1984 року і знає позивача з його народження та весь час з ним спілкується. Також знав його бабусю та маму. Засвідчив, що позивач постійно проживає у спірній квартирі. Свідок бачить його кожен день, оскільки часто сидить на лавочці біля будинку. Позивач завжди був один, за винятком матері й бабусі.

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Згідно статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 47 Конституції України гарантовано, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

В силу ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, частиною першою статті 47 Конституції України визначено, що держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

На момент видачі ордеру членам родини позивача (10.04.1984) діяв Житловий кодекс Української РСР, назву якого змінено на Житловий кодекс України 21.04.2022.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 61 статей 64 та 65 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї.

Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Частиною першою статті 106 ЖК України (в редакції на момент смерті ОСОБА_2 , тобто станом на 23.09.2025) передбачено, що повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Як роз`яснено у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 (з подальшими змінами) «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 липня 2012 року № 6-60цс-12, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (частина друга статті 65 ЖК).

При цьому під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Статтею 107 ЖК України визначено, що у разі вибуття наймача та членів його сім`ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. У зв`язку зі смертю основного наймача, договір найму на квартиру підлягає оформленню на ім`я члена сім`ї, який має право користуватися квартирою.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Разом з тим, відповідно до пункту 11 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 07.02.2022 № 265, у разі коли особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання, декларування місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла, яка підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та відображається в декларації під час її формування.

Крім цього, частиною 1 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

Статтею 8 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод закріплено право людини на повагу до свого житла.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 2 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява № 30856/03) зазначено, що згідно з Конвенцією поняття «житло» не обмежується приміщенням, яке законно займано або створено. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме - від наявності достатніх та триваючих зв`язків із конкретним місцем.

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення від 13 травня 2008 року у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» (McCann v. the United Kingdom), заява № 19009/04).

В межах розгляду даної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім`ї наймачів вказаної квартири та постійно проживав разом з ними, однак не був зареєстрованим. Після смерті матері та баби позивач продовжує проживати у цій квартирі, однак з об`єктивних причин не має змоги оформити своє право на реєстрацію місця проживання (користування).

Враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи на підставі наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки позивач підтвердив своє право на проживання у вказані квартирі, в яку він вселився за згоди квартиронаймачів, проживав у ній, ніс та несе витрати на її утримання.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування (проживання) з правом реєстрації місця проживання у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач Білоцерківська міська рада, адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 26376300.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяА. Ю. Цуранов