Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №356/1123/25 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/88/26

Справа № 356/1123/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно за законом

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області звернулась позивач ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 з вказаним вище позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно за законом, в якому позивач з урахуванням збільшених позовних вимог просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,90 кв.м., житловою площею 42,40 кв.м., в якому 5/6 частин належали ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/6 частина, що належала ОСОБА_6 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку ОСОБА_5 прийняла після смерті ОСОБА_6 , шляхом спільного проживання та реєстрації зі спадкодавцем.

В обґрунтування позову з урахуванням збільшених позовних вимог позивач вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна тітка позивача ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина на належні їй 5/6 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що належали померлій ОСОБА_5 на підставі свідоцтв про право на спадщину № 1751 від 15.06.2004 та № 2940 від 01.10.2007, виданих Березанською державною нотаріальною конторою.

Спадкоємцями по закону після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її двоюрідна племінниця позивач ОСОБА_1 , яка подала до приватного нотаріуса Броварського нотаріального округу Тищенка І. В. заяву про прийняття спадщини.

Окрім неї, спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її двоюрідні племінниці – відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на час відкриття спадщини з померлою не проживали та не були зареєстровані з нею за однією адресою. Інших спадкоємців по закону та заповіту після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає. Заповіту за життя померла ОСОБА_5 не складала.

Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла двоюрідна тітка позивача ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилась спадщина на належні їй 1/6 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , які належали померлій ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1750 від 15.06.2004, виданого Березанською державною нотаріальною конторою.

Спадкоємцями по закону після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її рідна сестра ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину шляхом проживання та реєстрації в одному будинку з померлою ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців по закону та заповіту після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає.

15.07.2025 позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Броварського нотаріального округу Тищенка І. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та нотаріусом заведено спадкову справу після її смерті, номер у Спадковому реєстрі № 74336652, номер у нотаріуса № 16/2025. Однак нотаріусом позивачу було усно повідомлено про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів та інформації у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, що підтверджують факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною тіткою позивача ОСОБА_1 , та рекомендовано звернутися до суду. За таких обставин, встановлення факту родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_5 має юридичне значення та необхідне позивачу для оформлення її спадкових прав після смерті двоюрідної тітки.

Враховуючи вказане вище, позивач вважає, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , подавши у встановлені законом строки заяву до нотаріуса, відтак, набула в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, а саме на 5/6 частин будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , та на 1/6 частину вказаного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , які ОСОБА_5 успадкувала шляхом спільної проживання та реєстрації зі спадкодавцем за однією адресою, але не оформила свої права. За наведених вище обставин, позивач просить суд задовольнити вказані вище позовні вимоги.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 08.07.2026 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судовому засіданні пред`явлений позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання на розгляд справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, 23.07.2026 від відповідача ОСОБА_4 та 04.08.2026 від відповідача ОСОБА_3 до суду поштою надійшли клопотання з доданими до них копіями паспортів, в яких відповідачі позов з урахуванням збільшених позовних вимог визнали повністю, просили задовольнити, вказали, що на спадкове майно не претендують, заяв до нотаріальної контори не подавали, від спадщини відмовляються, за однією адресою із померлою зареєстровані не були, підтвердили факт, що позивач ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та просили розгляд справи проводити за їхньої відсутності, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (Т.2,а.с.27-34).

За таких обставин, враховуючи думку позивача та її представника, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище учасників справи, які не з`явились у судове засідання, відповідно до положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 233 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на які позивач посилається як на підставу пред`явлених вимог, підтверджених доказами, що були досліджені у судовому засіданні, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Березанської міської ради 16.01.2025, актовий запис № 17 (Т.1,а.с.18).

Після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме 5/6 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлій на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом № 1751 від 15.06.2004 та № 2940 від 01.10.2007, посвідчених державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори Тищенко Н. В., що підтверджується також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 432991460 від 26.06.2025 та витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4106748 від 11.07.2004 та № 16313998 віл 17.10.2007 (Т.1,а.с.25,35-36,40-41).

Згідно з довідкою відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області від 13.05.2026 № 15-19-29, житловий будинок та земельна ділянка, на якій він розташований відповідно до наявної у відділі документації, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , колишня адреса: АДРЕСА_2 (Т.1,а.с.228).

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції у Київській області 17.10.2013, актовий запис № 180 (Т.1,а.с.37).

Після її смерті відкрилась спадщина на 1/6 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1750 від 15.06.2004, посвідченого державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори Тищенко Н. В. (Т.1,а.с.34).

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Березанської державної нотаріальної контори Тищенко Н. В., спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відкрита, що підтверджується також інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 85149292 від 07.05.2026 (Т.1,а.с.218-219).

15.07.2025 позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Тищенка І. В. № 58 про прийняття спадщини після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.1,а.с.26,124-143).

У вказаній заяві про прийняття спадщини позивач вказала, що її матір ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була двоюрідною сестрою ОСОБА_5 , а також повідомила, що іншим спадкоємцем після ОСОБА_5 смерті є ОСОБА_3 (відповідач по справі).

15.07.2025 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Тищенком І. В. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за номером у Спадковому реєстрі № 74336652, номер у нотаріуса № 16/2025, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81864598 від 15.07.2025 (Т.1,а.с.26,124-143).

У встановлені законом строки 15.07.2025 ОСОБА_3 подала до нотаріуса Тищенка І. В. заяву № 59, якою відмовилася від прийняття спадщини після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_5 (Т.1,а.с.126).

Листом від 11.09.2025 за № 36/02-14 приватним нотаріусом Тищенком І. В. на усну заяву ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз`яснено, що для видачі вищезазначеного свідоцтва позивачу необхідно надати докази родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_5 , а у випадку їх непідтвердження рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем (Т.1,а.с.27,143).

На підтвердження факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_5 суду надано та досліджено наступні докази.

Так, у відповідності до свідоцтва про народження від 14.10.1955, виданого Богородицьким райбюро ЗАГС, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Богородицьк Тульської області РСФСР, актовий запис про народження № 420, батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (Т.2,а.с.3-на звороті, Т.2, а.с.38-на звороті,53).

Окрім неї, подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також мали дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 10.02.1950 Богородицьким райбюро ЗАГС, актовий запис № 58 (Т.2,а.с.3-на звороті,Т.2, а.с.38-на звороті,53).

Суду не надано актових записів, складених компетентними органами реєстрації актів цивільного стану, щодо народження ОСОБА_8 , 1921 року народження.

Згідно відповідей Баришівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області від 18.12.2025 № 1385/30.9-28(а), від 04.02.2026 № 151/22.9-266, книги державної реєстрації актів цивільного стану про народження та смерть за 1920-1930 роки по м. Березань Київської області та населених пунктах Баришівського району Київської області, а також актові записи про народження за 1920-1949 роки передані на зберігання до Державного архіву Київської області (Т.1,а.с.114,147).

Разом з тим, з наданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 02.06.1948 Богородицьким райбюро ЗАГС, вбачається, що 02.06.1948 був укладений шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , актовий запис № 26, при цьому датою народження ОСОБА_8 вказано 1921 рік, місцем народження - с. Жуківка Березанського району Київської області (Т.2,а.с.3).

За інформацією Жуківського старостинського округу Згурівської селищної ради за вх. № 2352 від 07.05.2026, виявлено наступне:

1) в погосподарській книзі № 5 за 1950-1952 роки на ст. 85-86 зазначено домогосподарство № 181 за адресою: с. Жуківка Березанського району Київської області, власником якого значиться ОСОБА_11 , 1893 року народження, разом з ним у цьому домогосподарстві вказані: ОСОБА_12 , 1892 року народження – дружина, ОСОБА_13 , 1928 року народження – дочка, ОСОБА_14 , 1931 року народження – син, ОСОБА_8 , 1921 року народження – син;

2) в погосподарській книзі № 2 за 1953-1954 роки на ст. 150-151 зазначено домогосподарство № 159 за адресою: с. Жуківка Березанського району Київської області, власником якого значиться ОСОБА_11 , 1893 року народження, разом з ним у цьому домогосподарстві вказані: ОСОБА_12 , 1892 року народження – дружина, ОСОБА_15 , 1923 року народження – дочка, ОСОБА_13 , 1928 року народження – дочка, ОСОБА_14 , 1931 року народження – син, ОСОБА_8 , 1921 року народження – син;

3) в погосподарській книзі № 3 за 1955-1957 роки на ст. 41-42 зазначено домогосподарство № 163 за адресою: с. Жуківка Березанського району Київської області, власником якого значиться ОСОБА_11 , 1893 року народження, разом з ним у цьому домогосподарстві вказані: ОСОБА_12 , 1892 року народження – дружина, ОСОБА_15 , 1923 року народження – дочка, ОСОБА_14 , 1931 року народження – син, ОСОБА_8 , 1921 року народження – син (Т.2, а.с.217).

Згідно відповіді Жуківського старостинського округу Згурівської селищної ради від 26.02.2026 № 03.04-17/15, згідно запису в погосподарській книзі № 4 за 1950-1952 роки на ст. 85 зазначено домогосподарство № 181 за адресою: с. Жуківка Березанського району Київської області, власником якого значиться ОСОБА_11 , 1893 року народження, разом з ним у цьому домогосподарстві вказані: ОСОБА_12 , 1892 року народження – дружина, ОСОБА_16 , 1927 року народження – дочка, ОСОБА_14 , 1931 року народження – син, ОСОБА_8 , 1921 року народження – син (Т.1,а.с.196).

Окрім того, у відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , повторно виданого Березанським райбюро ЗАГС 12.11.1949, текст якого викладено російською мовою, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась мовою оригіналу « ОСОБА_17 », актовий запис № 65, місце народження с. Жуківка Березанського району Київської області, батьками якої є мовою оригіналу « ОСОБА_18 » та « ОСОБА_19 » (Т.1,а.с.27,142).

Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 , виданим Березанським райЗАГС Київської області 14.07.1953, текст якого складено російською мовою, 14.07.1953 мовою оригіналу « ОСОБА_17 », 1927 року народження, уклала шлюб з ОСОБА_20 , актовий запис № 19, змінивши після одруження прізвище на « ОСОБА_21 » (Т.1,а.с.29,139).

Від цього шлюбу в подружжя народилась дочка ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком якої є ОСОБА_20 , матір`ю - ОСОБА_23 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим Березанським райбюро ЗАГС Київської області 22.06.1961, актовий запис № 100 (Т.1,а.с.33,141).

19.09.1981 ОСОБА_22 зареєструвала шлюб з ОСОБА_24 , змінивши прізвище на « ОСОБА_25 » (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , видане Березанською міською радою Баришівського району 19.09.1981, актовий запис № 81) (Т.1,а.с.32,140).

28.01.1986 від цього шлюбу у подружжя народилась донька - позивач ОСОБА_26 , батьком записаний ОСОБА_24 , матір`ю – ОСОБА_7 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 , виданим Березанською міською радою Баришівського району 12.02.1986 (текст складено російською мовою), актовий запис № 6 (Т.1,а.с.12,135).

В подальшому, 02.05.2009 ОСОБА_26 уклала шлюб з ОСОБА_27 , змінивши після реєстрації шлюбу прізвище на « ОСОБА_28 » що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_9 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області 02.05.2009, актовий запис № 50 (Т.1,а.с.13,136).

Окрім позивача, ІНФОРМАЦІЯ_8 у подружжя ОСОБА_25 народилась донька ОСОБА_29 (відповідач), батьком записаний ОСОБА_24 , матір`ю – ОСОБА_7 , актовий запис № 195, про що видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_10 , видане Березанською міською радою Баришівського району 10.11.1987 (Т.1,а.с.16,137).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_11 , виданим 16.06.2023 Баришівським ВДРАЦС у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), 16.06.2023 ОСОБА_29 уклала шлюб з ОСОБА_30 , змінивши прізвище на « ОСОБА_31 » (Т.1,а.с.17,138).

Отже, проаналізувавши вказані вище відомості в їх сукупності, зокрема, прізвища, імена та по батькові, дати та місця народження та проживання, укладання шлюбів та зміну прізвищ, вбачається, що ОСОБА_8 , 1921 року народження, та ОСОБА_32 ( ОСОБА_33 , 1927 року народження, є рідними братом та сестрою.

Отже, їхні діти, а саме спадкодавець ОСОБА_5 та ОСОБА_34 , що є доньками ОСОБА_35 , 1921 року народження, та матір позивача ОСОБА_36 , яка є донькою ОСОБА_23 , 1927 року народження, є між собою двоюрідними сестрами.

За таких обставин, донька ОСОБА_37 – позивач ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 помер батько ОСОБА_5 – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце смерті с. Жуківка Згурівського району Київської області, актовий запис про смерть № 134, складений 22.08.1997 відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Березанської міської ради Київської області, та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_12 від 22.08.1997 (Т.1,а.с.148, Т.2,а.с.2-на звороті,51-на звороті).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку № 2462 від 26.11.1959 (Т.2,а.с.6-7,58-60).

04.11.2003 Березанською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 165/03 після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 , та видано свідоцтва, а саме дружині ОСОБА_9 свідоцтва про право власності № НОМЕР_13 від 15.06.2004 та про право на спадщину за законом № 1747 від 15.06.2004 на та 1/6 частину спадкового житлового будинку відповідно, та донькам ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом № 1751 від 15.06.2004 на 1/6 частину житлового будинку та ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за законом № 1750 від 15.06.2004 на 1/6 частину спадкового житлового будинку (Т.2,а.с.2-11,62-63).

Матір ОСОБА_5 – ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_14 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області 22.05.2006, актовий запис № 120 (Т.2,а.с.38).

Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на 2/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлій на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_13 від 15.06.2004 та свідоцтва про право на спадщину за законом № 1747 від 15.06.2004.

06.09.2006 Березанською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 129/06 після смерті ОСОБА_9 01.10.2007 видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 2940 ОСОБА_5 на 5/6 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (Т.2,а.с.36-68).

Крім того, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_15 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Березанського міськвиконкому Київської області 18.09.1996, ОСОБА_32 ( ОСОБА_33 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , про що зроблено актовий запис № 171 від 18.09.1996 (Т.1,а.с.30).

ІНФОРМАЦІЯ_13 померла матір позивача ОСОБА_38 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_16 , виданим Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 13.04.2019, актовий запис № 80 (Т.1,а.с.31).

За інформацією Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області від 16.12.2025 № 10-24-465, що міститься в реєстрі територіальної громади, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 20.07.1985 по ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата смерті), інформація щодо реєстрації місця проживання особи ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня (Т.1,а.с.185).

Згідно відповіді ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області за вх. № ЕП-636 від 06.05.2026, за відомостями управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 зареєстрованою по м. Києву та Київській області не значиться (Т.1,а.с.215).

Відповідно до будинкової книги для прописки громадян, в будинку за адресою: АДРЕСА_1 (колишня – АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 була зареєстрована у вказаному будинку з 20.07.1985, поруч з вказаною відміткою є штамп про виписку, дата нечитабельна, ОСОБА_6 була зареєстрована у вказаному будинку, зокрема, з 10.02.1978 та знята з реєстрації 30.10.2013 (Т.1,а.с.190-195,229-238).

За інформацією Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області від 22.12.2025 № 10-24-477, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (матір позивача), була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 27.03.1993 по ІНФОРМАЦІЯ_13 (дата смерті), відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 з 31.08.2010 по дату надання інформації; відомостей про реєстрацію ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за іншими адресами відсутня (Т.1,а.с.189).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.

Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Так, у відповідності до положень ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частина перша статті 1222 ЦК України).

Відповідно до статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За частиною першою статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Таким чином, у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).

Подібні висновки висловленні у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 644/6925/19, від 12 липня 2021 року у справі № 449/496/18, від 26 квітня 2023 року у справі № 2-350/2004, від 14 лютого 2024 року у справі № 404/7153/20, від 28 лютого2024 року у справі № 201/8818/21, від 31 січня 2025 року у справі № 539/8/24 та від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23.

Відповідно до положень частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 1,3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, сукупністю зібраних та досліджених судом у справі доказів, що стосуються особи позивача, а також померлої ОСОБА_5 , зокрема, ланцюгом наданих актових записів цивільного стану, що містять відомості про прізвища, імена та по батькові, дати та місця народження, укладання шлюбів та зміну прізвищ, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи викладене, проаналізувавши вказані вище положення законодавства та фактичні обставини справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець п`ятої черги у встановленому законом порядку прийняла спадщину після своєї двоюрідної тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують їх родинні зв`язки.

Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме рідна сестра позивача ОСОБА_3 та двоюрідна тітка позивача ОСОБА_4 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини не звертались, на момент смерті із спадкодавцем зареєстровані не були, будь-яких дій протягом встановленого законом строку, що свідчать про намір прийняти спадщину, не вчинили, своїм правом не скористались та добровільно погодились, що спадщина буде прийнята іншим спадкоємцем, про що безпосередньо зазначили у поданих до суду заявах.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У позові позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_4 є двоюрідною племінницею ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому вказує, що ОСОБА_4 також є дочкою ОСОБА_39 , яка в свою чергу, є донькою ОСОБА_11 та ОСОБА_19 (баби і діда ОСОБА_5 ), що свідчить про те, що ОСОБА_4 є двоюрідною сестрою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не двоюрідною племінницею, як про це вказано позивач.

Відомостей про наявність інших спадкоємців першої-четвертої черги, які прийняли у встановленому законом порядку та в строки спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріали справи не містять.

Отже, встановлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення та необхідне їй для реалізації її спадкових прав та оформлення спадщини за законом як спадкоємця п`ятої черги на підставі ч. 1 ст. 1265 ЦК України після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вказане, суд вважає, що вимоги позивача про встановлення факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є обґрунтованими та в цій частині підлягають до задоволення.

Вирішуючи позов у частині вимог позивача про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходить з наступного.

Так, частиною першою статті 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до положень ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно статті 68 Закону України "Про нотаріат" при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що законодавством визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину (глава 89 ЦК України). Суд не може підміняти собою нотаріуса, який уповноважений посвідчувати право власності в порядку спадкування.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду у постановах від 24.09.2025 у справі № 130/1846/24, від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19, від 11.05.2022 у справі № 450/3258/17, від 28.04.2022 у справі № 352/494/16-ц, є усталеними у даних правовідносинах та враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно з положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 роз`яснила, що відповідно до статті 392 ЦК особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права (пункти 106, 107 постанови від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18).

Так, підпунктом 4.4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок), визначено, що доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти.

Як вбачається зі змісту наданого суду листа приватного нотаріуса Тищенка І. В. від 11.09.2025 за № 36/02-14 на усну заяву ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріусом роз`яснено, що для видачі вищезазначеного свідоцтва позивачу необхідно надати докази родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_5 , а у випадку їх непідтвердження рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем.

Постанови нотаріуса про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину суду надано не було та з матеріалів дослідженої копії спадкової справи № 16/2025 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що така постанова нотаріусом не виносилась.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, у даному випадку єдиною перешкодою для оформлення спадкових прав позивача та видачі їй свідоцтва про право на спадщину є лише відсутність документів, які підтверджують родинні стосунки між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_5 .

Про наявність будь-яких інших обставин, які б унеможливлювали оформлення спадщини у встановленому законом нотаріальному (позасудовому) порядку нотаріусом не зазначено та позивачем їх наявність не доведено.

З огляду на викладене, реалізація права позивача на спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після встановлення факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцем судом можлива шляхом подання нотаріусу відповідного рішення суду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що на момент розгляду справи позивачем не доведено наявності перешкод для оформлення права власності на спадкове майно у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є безпідставними та необгрунтованими, тому в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в межах вимог про встановлення факту юридичних відносин, в решті – є безпідставними та недоведеними, тому суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , є двоюрідною племінницею ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_17 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 (РНОКПП НОМЕР_18 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі по 605 (шістсот п`ять шістдесят) гривень 60 копійок з кожної.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 07.10.2026.

Суддя І. О. Капшученко