Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №290/1053/26 — Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1053/26

2-о/290/71/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 жовтня 2026 рокуселище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Шакалова А.В., з участю секретаря судового засідання Кліменчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що архівні довідки Комунальної установи Романівської селищної ради «Трудовий архів» № 52-02/01-11, № 52-03/01-11 та № 52-04/01-11 від 05.06.2026 року належать їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Заяву обґрунтовано тим, що 10.07.2026 року заявниця через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням від 17.07.2026 року № 064150022136, ухваленим структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області з урахуванням принципу екстериторіальності, їй відмовлено в призначенні пенсії; про відмову заявницю повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Заявниця зазначає, що в архівних довідках, виданих на підставі документів ВАТ «Романівський склозавод», її прізвище, ім`я та по батькові вказано не так, як у паспорті та свідоцтві про народження, що унеможливлює використання цих довідок для підтвердження стажу роботи та заробітку під час призначення пенсії. Усунути розбіжності в позасудовому порядку неможливо, оскільки роботодавця ліквідовано. Встановлення факту необхідне їй для реалізації права на пенсійне забезпечення.

В судове засідання прибула заявниця вимоги заяви підтримала у повному обсязі та просила їх задоволити.

Заінтересована особа надіслала до суду відзив, у якому при вирішенні справи поклалась на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Заявниця народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Дзержинськ (нині – селище Романів) Житомирської області. Її прізвище при народженні – ОСОБА_2 , батьки – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження. 20.04.1991 року заявниця уклала шлюб, після чого змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ). Нині вона документується паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , виданим 30.10.2017 року органом 1835, в якому її прізвище, ім`я та по батькові зазначені як ОСОБА_1 , дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_2 ; їй присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

З трудової книжки НОМЕР_4 , оформленої, на ім`я ОСОБА_5 , вбачається, що 04.07.1986 року її прийнято на Романівський склозавод «Красный Октябрь» (наказ № 102-к від 03.07.1986 року), 23.11.1987 року переведено шліфувальницею, з 01.01.1990 року їй присвоєно 3 розряд, 31.12.2000 року її звільнено за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України (наказ № 207-к від 31.12.2000 року). З 01.11.2003 року по 31.07.2005 року вона знову працювала на цьому підприємстві (ВАТ «Романівський склозавод»). На обкладинці трудової книжки зроблено запис про зміну прізвища на « ОСОБА_1 » із посиланням на свідоцтво про шлюб від 20.04.1991 року та паспорт.

Згідно з архівним витягом КУ «Трудовий архів» від 22.04.2026 року № 510-01/05-02 наказом по Романівському склозаводу від 01.06.1993 року № 85-к у зв`язку з одруженням і обміном паспорта прізвище ОСОБА_6 наказано вважати ОСОБА_1 (підстава – паспорт від 15.05.1992 року та свідоцтво про шлюб від 20.04.1991 року № НОМЕР_5 ). Цим же витягом підтверджено накази про прийняття, переведення, присвоєння розряду, надання відпустки по догляду за дитиною (наказ від 17.08.1991 року № 163-к) та звільнення заявниці, а також зазначено, що інших наказів щодо ОСОБА_7 в книгах наказів за 1986–2000 та 2003–2005 роки не виявлено.

Архівні довідки КУ «Трудовий архів» від 05.06.2026 року видано на підставі книг нарахування заробітної плати працівникам архівного фонду ВАТ «Романівський склозавод» (фонд № 29). У довідці № 52-02/01-11 наведено відомості про відпрацьовані людино-дні та людино-години за 1986–1990 роки, у довідці № 52-03/01-11 – за 1991, 1993–1995 роки (за 1992 рік зазначено, що особа значиться, але нарахувань не зазначено), у довідці № 52-04/01-11 – за 1996–2000 роки. У довідках вказано, що відомості наведено «так у документах» (текст російською мовою), при цьому особу зазначено, зокрема, як « ОСОБА_6 », « ОСОБА_6 », « ОСОБА_6 » (довідка № 52-02/01-11), « ОСОБА_6 », « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 » (довідка № 52-03/01-11), « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 » (довідка № 52-04/01-11). У кожній довідці також зазначено, що в наявних книгах нарахування заробітної плати за відповідні періоди інших працівників з прізвищем ОСОБА_7 не виявлено.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 19.05.2026 року № 37527039 ВАТ «Романівський склозавод» (код ЄДРПОУ 00293226) припинено 12.01.2011 року у зв`язку з визнанням банкрутом; відомості про правонаступників відсутні.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Крім того, в судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктами 3 та 26 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, передбачено, що для підтвердження стажу приймаються, зокрема, довідки, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; якщо ім`я, по батькові та прізвище, зазначені в такому документі, не збігаються з даними паспорта або свідоцтва про народження, факт належності документа особі може бути встановлено в судовому порядку. Аналогічний підхід закріплено в роз`ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Встановлення такого факту можливе за сукупності умов: факт має юридичне значення; законом не передбачено іншого (позасудового) порядку його встановлення; заявниця не має можливості самостійно усунути розбіжності у документі; встановлення факту не пов`язане з вирішенням спору про право. Оцінивши докази за правилами статей 76–81, 89 ЦПК України кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Розбіжності між даними, наведеними в архівних довідках, та даними свідоцтва про народження і паспорта заявниці наявні та зводяться до трьох груп. По-перше, у довідці № 52-02/01-11 та частково у довідці № 52-03/01-11 (1991 рік) особу вказано за дошлюбним прізвищем « ОСОБА_2 », а в подальших періодах – за прізвищем « ОСОБА_8 »; зміна прізвища пов`язана з одруженням 20.04.1991 року, а відповідні зміни до кадрових документів підприємства внесено наказом від 01.06.1993 року. По-друге, записи зроблено російською мовою зі скороченим та різним написанням по батькові (« ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 ») і імені (« ОСОБА_12 », « ОСОБА_12 »). По-третє, у довідці № 52-02/01-11 по батькові вказано як « ОСОБА_13 » (« ОСОБА_14 », « ОСОБА_15 ») замість « ОСОБА_16 ». Такі розбіжності охоплюються пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України.

Водночас сукупність досліджених доказів дає суду достатні підстави вважати, що відомості, наведені в довідках, стосуються саме заявниці. По-перше, зміну прізвища підтверджено документально послідовним ланцюгом: свідоцтво про народження ( ОСОБА_2 ) – свідоцтво про шлюб від 20.04.1991 року – наказ підприємства від 01.06.1993 року № 85-к – паспорт ( ОСОБА_1 ); по батькові « ОСОБА_16 » і дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 збігаються в усіх цих документах, а також у трудовій книжці та картці платника податків. По-друге, періоди, за які наведено відомості в довідках (з липня 1986 року по грудень 2000 року, ВАТ «Романівський склозавод»), відповідають записам трудової книжки та наказам, виявленим архівом: перше нарахування в довідці № 52-02/01-11 припадає на липень 1986 року, тобто на місяць прийняття заявниці на роботу (04.07.1986 року), відомості за наступні роки наведено без перерв, а завершуються вони в довідці № 52-04/01-11 грудням 2000 року, коли заявницю було звільнено (31.12.2000 року). Відсутність нарахувань за 1992 рік узгоджується з наказом від 17.08.1991 року № 163-к про надання заявниці відпустки по догляду за дитиною. По-третє, КУ «Трудовий архів» у кожній довідці засвідчила, що інших працівників з тотожними даними ( ОСОБА_7 ) в книгах нарахування заробітної плати не виявлено, а отже, відсутні підстави вважати, що на підприємстві в ці періоди працювала інша особа. Неточне зазначення по батькові (« ОСОБА_13 ») в довідці № 52-02/01-11 за наведених обставин суд розцінює як описку в первинних документах підприємства, оскільки відомості за 1986–1990 роки є безперервними та співпадають із датою прийняття заявниці на роботу. Відомості в довідках про професію (зокрема «подсобн. рабочий») не мають значення для вирішення цієї справи, оскільки предметом розгляду є належність довідок, а не характер виконуваної роботи.

Позасудового порядку усунення розбіжностей немає. Архів видає довідки за змістом документів, що зберігаються в архівному фонді («так у документах»), і не вповноважений змінювати первинні відомості; підприємство ліквідовано без правонаступника, тому внести виправлення до первинних документів чи отримати уточнюючі довідки від роботодавця неможливо. Закон же прямо передбачає судовий порядок встановлення належності таких документів (пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України, Порядок № 637).

Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки пов`язаний з реалізацією права на пенсійне забезпечення: довідки містять відомості про відпрацьовані людино-дні та людино-години у періоди, що можуть бути враховані до стажу, і повинні бути прийняті органами Пенсійного фонду України при розгляді її заяв про призначення пенсії. Як зазначає заявниця, розбіжності в анкетних даних створюють перешкоди для зарахування відповідних періодів. Те, що рішення від 17.07.2026 року № 064150022136 не містить посилання на розбіжності в довідках як на підставу відмови, не спростовує юридичного значення факту, адже заявниця вправі повторно звернутися за призначенням пенсії та використати довідки як доказ стажу.

Спору про право в цій справі немає: заінтересована особа не оспорює належність довідок заявниці, а встановлення цього факту не вирішує питання про наявність у заявниці права на пенсію. Суд зазначає, що питання про зарахування конкретних періодів до страхового чи пільгового стажу та про наявність права на пенсію належать до компетенції органів Пенсійного фонду України, а в разі спору – адміністративного суду; у цій справі вони судом не вирішуються.

За таких обставин суд дійшов висновку, що факт належності заявниці архівних довідок № 52-02/01-11, № 52-03/01-11 та № 52-04/01-11 від 05.06.2026 року знайшов своє підтвердження наданими суду доказами, а саме: свідоцтвом про народження, свідоцтвом про шлюб, паспортом громадянина України, карткою платника податків, копією трудової книжки, архівним витягом від 22.04.2026 року, самими архівними довідками та витягом з ЄДР. Заява підлягає задоволенню.

Судовий збір, сплачений заявницею, відповідно до статті 141 ЦПК України залишається за нею.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 141, 259, 263–265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що архівні довідки Комунальної установи Романівської селищної ради «Трудовий архів» № 52-02/01-11, № 52-03/01-11 та № 52-04/01-11 від 05.06.2026 року, видані на ім`я ОСОБА_6 ( ОСОБА_17 ), ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (із зазначенням у документах різного написання прізвища, імені та по батькові), належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ