Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №287/2865/25 — Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2865/25

1-кп/287/408/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060520000277 від 12.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Варварівка Олевського району Житомирської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до постанови Олевського районного суду Житомирської області №287/2018/23 від 12 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області №287/1267/25 від 19 червня 2025 року, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомлений з вищевказаними постановами суду, діючи умисно, в порушення вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не виконав вказані судові рішення в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, ігноруючи виконання вказаних постанов суду, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин:

11.12.2025 приблизно о 20 год 39 хв, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи позбавлений права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Київській в м. Олевськ Коростенського району Житомирської області, та був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за порушення Правил дорожнього руху, відповідно чого відносно останнього було винесено постанову серії ЕНА №6325604 від 11.12.2025, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №538160 від 11.12.2025 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 визнається винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за умисне невиконання постанов суду, які набрали законної сили.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Пояснив, що знав про позбавлення його права керування транспортними засобами, однак 11.12.2025 був змушений сісти за кермо, оскільки захворіли діти, а ніхто із знайомих не мав можливості поїхати до аптеки за необхідними ліками. Після цього випадку більше за кермо не сідав, автомобіль продав. Зараз працює будівельником у м. Києві, утримує сім`ю. Запевнив суд, що більше такого не повториться, у вчиненому щиро розкаюється та готовий сплатити призначений судом штраф, просив інші докази не досліджувати.

Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину, фактичні обставини ніким не оспорюються, сторони самі клопотали про недослідження інших доказів, суд вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд переконався щодо добровільності позиції обвинуваченого, з`ясував, що він правильно розуміє зміст цих обставин та роз`яснив, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, дослідивши всебічно повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення у відповідності до вимог ст. 22 КПК України, доведено винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом.

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраний даних з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням вважає достатніми підстави для призначення покарання ОСОБА_4 .

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Останній за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, обставину, що пом`якшує покарання та те, що останній усвідомив протиправність своєї злочинної поведінки, суд дійшов висновку про можливість призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 100, 124, 349, 368-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речовий доказ: DVD-R диск із відеозаписами з портативної бодікамери та відео реєстратора залишити при матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1