Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №285/5011/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/5011/26

Провадження № 1-кп/0285/792/26

07 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………....... ОСОБА_1 ,

суддів………………………….. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

секретаря………….................... ОСОБА_4 ,

з участю:

прокурора……………………... ОСОБА_5 ,

представника потерпілого.....… ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника.……………………... ОСОБА_7 ,

обвинуваченого.....................…. ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

виділене кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2024 за №12024060000000543,

в межах якого висунуте обвинувачення громадянину України:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженцю та жителю АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався та який діє дотепер.

Згідно з пред`явленим ОСОБА_8 обвинуваченням, у період часу з 14:42 до 14:50 год 12.12.2024, Особа 1, Особа 2 та Особа 3, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення дизельного палива з автоналивного пункту ЛВДС «Новоград-Волинський» в умовах воєнного стану, діючи повторно, в складі організованої групи, за пособництва ОСОБА_8 , який до складу організованої групи не входив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи заздалегідь підготовлені знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зокрема гумовий рукав (фрагмент шланга), підсилений синтетичною тканиною, штуцер із зовнішньою різьбою та хомут кріплення, здійснили втручання в роботу технологічного обладнання шляхом несанкціонованого підключення відгалуження до крана для зливу осаду та механічних домішок стояка №5 острівця №3 автоналивного пункту ЛВДС «Новоград-Волинський», розташованого за адресою: Житомирська область, Звягельський район, с. Майстрова Воля, вул. Наливна станція, 1а.

Цього ж дня ОСОБА_8 о 14:04 год на автомобілі марки «DAF» моделі «XF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом-цистерною, реєстраційний номер якої НОМЕР_2 , прибув до ЛВДС «Новоград-Волинський» АТ «Укртранснафта» за адресою: Житомирська область, Звягельський район, Майстрова Воля, вул. Наливна станція, 1а, де, відповідно до пред`явленого йому обвинувачення, діючи як пособник Особи 1, Особи 2 та Особи 3 у викраденні дизельного палива, зайняв місце на заправному майданчику під навісом, з якого мав можливість оглядати територію ЛВДС, та здійснював візуальне спостереження за навколишньою обстановкою з метою попередження інших співучасників про можливе виявлення їхніх дій сторонніми особами.

Як зазначено в пред`явленому ОСОБА_8 обвинуваченні, у подальшому Особа 2 та Особа 1 по черзі наповнили металеві відра дизельним паливом, після чого перенесли та передали їх Особі 3, який перелив із відер 102 літри дизельного палива до паливного бака вищезазначеного автомобіля.

О 14:43 год 12.12.2024 дії ОСОБА_8 , а також Особи 1, Особи 2 та Особи 3, описані у пред`явленому ОСОБА_8 обвинуваченні, було припинено у зв`язку з їх затриманням працівниками поліції на автоналивному пункті ЛВДС «Новоград-Волинський», розташованому за адресою: Житомирська область, Звягельський район, с. Майстрова Воля, вул. Наливна станція, 1а.

Таким чином, за змістом пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення, його пособницькі дії полягали у сприянні в умовах воєнного стану Особі 1, Особі 2, Особі 3, Особі 4 та Особі 5, яким інкримінується вчинення у складі організованої групи незакінченого замаху на таємне викрадення дизельного палива, належного АТ «Укртранснафта», з автоналивного пункту ЛВДС «Новоград-Волинський», розташованого за адресою: Житомирська область, Звягельський район, с. Майстрова Воля, вул. Наливна станція, 1а, внаслідок чого АТ «Укртранснафта» могло бути завдано матеріальної шкоди на суму 4354,01 грн.

Умисні дії ОСОБА_8 , які виразилися у пособництві в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ч.5 ст.27, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

У зв`язку з укладенням між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 угоди про визнання винуватості матеріали кримінального провадження щодо нього були виділені в окреме провадження.

Під час судового розгляду виділеного кримінального провадження №12024060000000543 від 31.07.2024 до суду надійшла угода про визнання винуватості від 10.08.2026, укладена між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_8 за участю захисника ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ст.ст.468-470, 472 КПК України.

Представник потерпілого у цьому кримінальному провадженні, АТ «Укртранснафта», надав письмову згоду на укладення зазначеної угоди.

За змістом угоди ОСОБА_8 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі пред`явленого обвинувачення.

При укладенні угоди сторони угоди узгодили обов`язок ОСОБА_8 :

1) під час судового розгляду беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення;

2) співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, інкримінованих іншим співучасникам як вчинених у складі організованої групи, надавши під час судового розгляду правдиві показання, які підтверджують зазначені в угоді та обвинувальному акті обставини вчинення кримінальних правопорушень;

3) перерахувати шляхом зарахування коштів на рахунок НОМЕР_3 в ДКСУ, код ЄДРПОУ 22990919, одержувач військова частина НОМЕР_4 , призначення платежу – благодійна допомога для забезпечення обороноздатності України, ККДБ 2502100 – 5000 грн.

Сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_8 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Сторони також узгодили звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ч.2 ст.75 КК України.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості від 10.08.2026 та призначити ОСОБА_8 узгоджене покарання.

Також зазначив, що угоду укладено з дотриманням вимог щодо її погодження, встановлених ч.1 ст.470 КПК України.

З огляду на виділення матеріалів цього кримінального провадження з іншого провадження та перебування речових доказів у матеріалах кримінального провадження, з якого їх було виділено, прокурор вважав, що питання про їх долю в межах цього провадження вирішенню не підлягає.

Щодо процесуальних витрат прокурор просив стягнути з ОСОБА_8 витрати на залучення експерта за проведення експертизи №СЕ-19/106-25/334-БД від 08.07.2025.

Представник потерпілого підтвердила факт надання згоди на укладання зазначеної угоди про визнання винуватості та просила її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 просили затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання. Обвинувачений підтвердив, що зміст пред`явленого обвинувачення йому зрозумілий, свою винуватість він визнає повністю та беззастережно, фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді, не оспорює.

Обвинувачений також підтвердив добровільність укладення угоди, відсутність будь-якого примусу, погроз чи обіцянок, не передбачених її умовами, а також реальну можливість виконати взяті на себе зобов`язання. Зазначив, що розуміє вид і строк узгодженого покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

Захисник просив повернути заставодавцю внесену за ОСОБА_8 суму застави.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості та надані суду матеріали кримінального провадження в обсязі, необхідному для вирішення питання про можливість її затвердження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.3 ст.15,ч.4 ст.185 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином.

Частиною 4 ст.469 КПК визначено випадки, у яких допускається укладення угоди про визнання винуватості. Зокрема, відповідно до п.1 ч.4 цієї статті така угода може бути укладена у кримінальному провадженні щодо тяжких злочинів, крім встановлених законом винятків.

Отже, характер та правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення допускають можливість укладення угоди про визнання винуватості за умови дотримання інших вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст.472 КПК України угода про визнання винуватості має містити, зокрема, сторони угоди, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання винуватості, узгоджене покарання, згоду на його призначення, передбачені домовленостями обов`язки обвинуваченого, наслідки укладення і затвердження угоди та наслідки її невиконання.

Подана суду угода містить передбачені законом відомості та умови, а її зміст відповідає формулюванню обвинувачення, викладеному в обвинувальному акті.

Суд також перевірив наявність фактичних підстав для визнання винуватості та правильність правової кваліфікації діяння обвинуваченого. Надані суду матеріали у своїй сукупності не дають підстав вважати визнання винуватості безпідставним, а фактичні обставини обвинувачення відповідають юридичним ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини кримінального правопорушення, що стосуються його власних дій, визнав свою винуватість та погодився з правовою кваліфікацією.

Матеріали цього кримінального провадження щодо ОСОБА_8 виділено з кримінального провадження №12024060000000543 від 31.07.2024, у межах якого здійснюється кримінальне провадження щодо інших осіб.

Тому предметом розгляду суду в цьому провадженні є виключно обвинувачення ОСОБА_8 та питання про можливість затвердження укладеної з ним угоди.

Відомості про дії інших осіб наведені у вироку лише в обсязі, необхідному для викладення обвинувачення ОСОБА_8 , визначення його ролі та перевірки передбачених законом умов затвердження угоди. Такі відомості не є встановленням судом винуватості цих осіб, а визнання ОСОБА_8 своєї винуватості саме по собі не є доказом їхньої винуватості у кримінальних провадженнях щодо них.

З метою дотримання презумпції невинуватості відомості, які дозволяють ідентифікувати інших осіб, кримінальне провадження щодо яких здійснюється окремо, у цьому вироку знеособлено.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.474 КПК України суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо її умови не відповідають інтересам суспільства.

Суспільний інтерес у кримінальному провадженні пов`язаний насамперед із досягненням завдань, визначених ст. 2 КПК України: захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпеченням належної правової процедури, притягненням винної особи до відповідальності в міру її вини та забезпеченням швидкого, повного і неупередженого кримінального провадження.

Відповідно до змісту угоди сторони обґрунтовують суспільний інтерес у її укладенні можливістю забезпечити своєчасне завершення кримінального провадження та притягнення обвинуваченого до відповідальності, фактичною відсутністю завданої його діями матеріальної шкоди, а також співпрацею обвинуваченого зі стороною обвинувачення у викритті кримінальних правопорушень, інкримінованих іншим особам.

Отже, суд приходить висновку, що укладення та затвердження угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні відповідає суспільному інтересу.

Умови угоди не порушують прав, свобод чи законних інтересів сторін або інших осіб.

З огляду на межі цього кримінального провадження, зміст угоди та знеособлення відомостей про інших осіб суд не встановив обставин, які б свідчили про порушення умовами угоди їхніх прав, свобод чи законних інтересів.

Угоду подано до суду в установлений процесуальним законом строк, обставин, які б виключали можливість її укладення та затвердження у цьому кримінальному провадженні, судом не встановлено.

На виконання вимог ст.474 КПК України суд з`ясував, що обвинувачений розуміє характер обвинувачення, свої права на судовий розгляд у загальному порядку, під час якого прокурор зобов`язаний довести обставини обвинувачення, а також наслідки укладення та затвердження угоди.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним і не стало наслідком застосування до обвинуваченого насильства, примусу, погроз, неправомірних обіцянок чи інших обставин, не передбачених угодою.

Обвинувачений підтвердив реальну можливість виконання взятих на себе зобов`язань. Обставин, які б свідчили про очевидну неможливість їх виконання, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про можливість призначення узгодженого сторонами покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, суд враховує таке.

Санкція ч.4 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років перебуває в межах санкції ч.4 ст.185 КК України.

Частина 2 ст.75 КК України передбачає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, якщо сторонами узгоджено позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Оскільки сторонами узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнення від його відбування з випробуванням, така домовленість відповідає вимогам ч.2 ст.75 КК України.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого: його вік, те, що він має інвалідність ІІ групи та на утриманні малолітню дитину, позитивну характеристику, постійне місце проживання, відсутність попередніх судимостей та відомостей про перебування на обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_8 , прокурор зазначив щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин узгоджене сторонами покарання та звільнення від його відбування з випробуванням відповідають вимогам кримінального закону.

Таким чином, за результатами перевірки угоди суд встановив, що:

– угоду укладено у кримінальному провадженні, в якому допускається її укладення;

– дотримано вимог ст.469 КПК України щодо можливості укладення угоди;

– угоду належним чином погоджено відповідно до ст. 470 КПК України;

– її зміст відповідає вимогам ст. 472 КПК України;

– правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною;

– наявні фактичні підстави для визнання винуватості;

– умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи законних інтересів сторін або інших осіб;

– угоду укладено добровільно;

– обвинувачений розуміє характер обвинувачення та наслідки укладення і затвердження угоди;

– очевидної неможливості виконання взятих ним на себе зобов`язань не встановлено;

– узгоджене сторонами покарання та звільнення від його відбування з випробуванням відповідають вимогам закону.

Таким чином, підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, суд не встановив.

Резюмуючи викладене, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості від 10.08.2026, визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, із застосуванням положень ст.75 КК України.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир від 13.12.2024 №296/11492/24 до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, та зі звільненням його з-під варти в залі суду.

Оскільки обвинувачений звільняється від відбування основного покарання з випробуванням, а тому потреби в подальшому застосуванні запобіжного заходу немає і застава як запобіжний захід підлягає припиненню, а запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирається.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

У цьому провадженні застава в дохід держави не зверталася, майнових стягнень цим вироком не покладено, тому внесена застава підлягає поверненню особі, яка її внесла.

ОСОБА_8 був затриманий 12.12.2024 в порядку ст.208 КПК України та звільнений з-під варти в залі суду 13.12.2024. За ч.5 ст.72 КК України цей строк попереднього ув`язнення зараховується у строк призначеного основного покарання з розрахунку день за день.

З огляду на те, що матеріали цього кримінального провадження виділено з іншого кримінального провадження, а речові докази перебувають у матеріалах останнього, питання про їх долю у цьому вироку не вирішувати.

Судові витрати за проведення експертизи №СЕ-19/106-25/334-БД від 08.07.2025 слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави в розмірі 9414,43 грн.

Керуючись статтями 337, 370, 371, 373, 374, 475 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 10.08.2026 по кримінальному провадженню №12024060000000543 від 31.07.2024 про визнання винуватості, укладену між ОСОБА_8 , за участі захисника ОСОБА_7 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 .

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_10 у строк призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 12.12.2024 по 13.12.2024 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_8 обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи;

та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у виді застави, застосований до ОСОБА_10 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир від 13.12.2024 №296/11492/24, припинити після набрання вироком законної сили.

Заставу в розмірі 90840 грн повернути особі, яка її внесла: ДП Автосвіт ТОВ Автосвіт ЛТД (платіжна інструкція №1146 від 16.12.2024), після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в дохід держави судові витрати на залучення експерта за проведення експертизи №СЕ-19/106-25/334-БД від 08.07.2025 в сумі 9414,43грн.

Роз`яснити ОСОБА_8 , що умисне невиконання угоди, є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3